Путін святкує день народження. Саме час згадати про головні злочини агресора
Війна на Донбасі й окупація Криму, арешти і вбивства незгодних, теракти й тиск на опозицію – ось неповний список злочинів проти людства, які скоїв президент Росії Володимир Путін.
У четвер, 7 жовтня, російський лідер святкує 69-й день народження. З цього приводу OBOZREVATEL згадує найстрашніші вчинки агресора та бажає йому довгих років в'язниці.
1. Війна проти України
Збройна агресія проти нашої країни почалася 20 лютого 2014 року – коли російські військові захопили частину Кримського півострова, а потім провели там свій фейковий референдум.
Наступним етапом стала дестабілізація на сході України – з метою створення на цій території квазідержави "Новоросія". Росія заперечує свою участь у конфлікті на Донбасі, називаючи його "громадянською війною".
Військові маневри підкріплюються ще й антиукраїнською істерією пропагандистів. Працюють вони за класичною схемою: українські нацисти під керівництвом США і НАТО нібито планують влаштувати геноцид жителям Донбасу, а Кремль не може цього допустити.
За даними ООН, з 2014 по 2021 рік жертвами російської агресії стали близько 41-44 тисяч осіб. При цьому на цивільних припадає 25-26% від загального числа. Тікати від війни довелося приблизно 2 мільйонам осіб.
2. Убивство пасажирів рейсу MH-17
17 липня 2014 року проросійські бойовики із зенітно-ракетного комплексу "Бук" збили пасажирський літак Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур.
Унаслідок трагедії, яка сталася поблизу окупованого Тореза Донецької області, загинули 298 осіб. Суд у цій справі триває досі, але адвокат постраждалих наполягає, що ракетна установка не могла покинути територію Росії без відмашки на вищому рівні, і "саме президент Путін дав дозвіл".
"Чи пишалися вбивці цими цифрами, чи раділи, натискаючи кнопку? Як вони живуть, коли виявилося, що збили MH17? Наша сім'я бачить Росію як країну вбивств, брехні та фейків. Ми закликаємо російську владу визнати провину і співпрацювати з судом", – заявив Роель Ріс, який втратив свою сестру Дейзі та її чоловіка Рене.
3. Війна проти Грузії
На початку серпня 2008 року з боку невизнаної Південної Осетії почалися артилерійські обстріли. Грузія закликала сепаратистів припинити вогонь, а натомість пообіцяла широку автономію та амністію учасникам бойових дій. Однак обстріли продовжилися, і влада заявила про початок військового наступу на Цхінвалі для "відновлення конституційного ладу".
Але Кремль не змирився з поразкою, і ставленик Путіна, російський президент Дмитро Медведєв оголосив про початок операції з "примусу до миру". Війська РФ відкрито зайшли на територію Південної Осетії, а авіація почала бомбити грузинські міста. Протягом декількох днів росіяни перейшли в наступ і захопили місто Горі, а також міста Зугдіді, Поті та Сенакі на заході країни.
У Тбілісі почалася паніка, і тодішній лідер країни Міхеіл Саакашвілі погодився на підписання мирного плану. Вже 26 серпня Кремль визнав "незалежність" Абхазії та Південної Осетії, а після цього на окупованих територіях розмістив свої військові частини.
Спеціальна комісія ЄС згодом назвала Грузію стороною, яка почала війну. Експерти дійшли висновку, що Росія нібито мала повне право відповісти на загрозу своїми миротворцям. Таким чином Кремль зміг уникнути міжнародних санкцій. Відтоді Абхазія та Південна Осетія залишаються окупованими й повністю підконтрольними РФ.
Проте річ у тому, що 2008-й був роком економічної кризи, тому Захід не хотів іти на дипломатичний конфлікт із Росією. Польща, Литва, Латвія та Естонія виступали на підтримку Грузії, проте Німеччина, Франція та Італія були більш стриманими, цінуючи економічні зв'язки з РФ.
Уже в 2021 році Європейський суд із прав людини виніс перший вирок у позові Грузії до Росії через війну 2008 року. Грузини змогли на міжнародному рівні домогтися, щоб російську сторону визнали винною в окупації.
4. Катастрофа польського літака
10 квітня 2010 року під час заходження на посадку на аеродром "Смоленськ-Північний" розбився літак Ту-154М, на борту якого перебував президент Польщі Лех Качинський, його дружина, керівники вищого військового командування та інші політичні діячі країни. Всього в катастрофі загинули 96 осіб.
У 2017 році польська комісія з розслідування інциденту дійшла висновку, що лайнер почав розпадатися на частини ще в повітрі, задовго до удару об землю. Крім того, фахівці вважають, що російські диспетчери свідомо неправильно вели борт на посадку.
У 2018 році в міноборони Польщі опублікували технічний звіт про катастрофу, в якому зазначено, що літак Ту-154М був зруйнований під час вибуху. Росія ці висновки не визнає і досі не повернула Польщі ні уламки літака, ні записи переговорів.
5. "Путін – кат Беслана"
Першого вересня 2004 року чеченські бойовики захопили понад тисячу заручників у школі №1 міста Беслан у Північній Осетії. Злочинці утримували 1128 заручників – із них загинули 333 особи (186 – діти), понад 800 отримали поранення. Теракт став найбільшим в історії Росії за кількістю жертв і залишається таким досі.
Родичі загиблих продовжують домагатися від влади Росії правди про теракт і проведення справжнього розслідування. Офіційна версія мало кого влаштовує через те, що розходиться з численними свідченнями тих, хто вижив і очевидців, а також із висновками незалежних розслідувачів. Ось головні невідповідності:
влада знала про підготовку теракту заздалегідь;
влада називала в кілька разів менше число заручників;
влада свідомо не йшла на переговори з терористами;
влада брехали про те, що в терористів не було вимог;
штурм школи могли спровокувати постріли силовиків з даху одного з сусідніх будинків, що не відповідає офіційній версії.
"Я вважаю винуватцем смерті моїх дітей Путіна, тому що він був верховним головнокомандувачем, за якого був відданий наказ стріляти, бо загинуло стільки людей, тому що держава не попередила трагедію, досі не розслідувала її і не покарала винних", – сказала в 2016 році жінка, яка втратила під час теракту свого чоловіка й дітей.
6. Вибухи в житлових будинках
У вересні 1999 року в Росії сталася серія кривавих терактів.
Унаслідок підриву автомобіля з вибухівкою впали два під'їзди житлового будинку в місті Буйнакськ, під завалами загинули 58 осіб;
Через п'ять днів у Москві був підірваний багатоповерховий будинок, загинули 100 осіб.
13 вересня в Москві трагедія сталася знову – вибух пролунав на Каширському шосе, під руїнами багатоповерхового будинку виявили тіла 124 мешканців;
Через три дні відлуння вибуху докотилося до Волгодонська, де вибухнула вантажівка, і від детонації звалився фасад багатоповерхового будинку, з-під завалів витягнули 18 загиблих.
Історія обросла безліччю чуток: кому і для чого знадобилися такі жертви? Версій було багато, проте найбільше вражає припущення про те, що ініціаторами вибухів могли стати спецслужби.
Саме про цю версію писали в своїй книзі "ФСБ підриває Росію" колишній підполковник ФСБ Олександр Литвиненко та історик Юрій Фельштинський.
Володимир Путін, який незадовго до терактів був призначений прем'єр-міністром, звинуватив у вибухах чеченських терористів і наказав почати наступ на бунтівний регіон. Завдяки цьому нікому невідомий політик незабаром отримав повний контроль над владними структурами Росії. Цей контроль Путін здійснює і сьогодні.
7. Убивства незгодних
У "розстрільному списку" ворогів Путіна – Борис Нємцов, Анна Політковська, Олександр Литвиненко, дивна смерть Бориса Березовського, замах "Новичком" на Сергія Скрипаля та опозиціонера Олексія Навального.
Саме 7 жовтня, на день народження Путіна, була вбита журналістка "Новой газеты" Анна Політковська. У 2006 році її застрелили в ліфті власного будинку чотирма пострілами, один із них – у голову. Злочин визнали замовним.
Політковська була правозахисницею і журналісткою, що отримала всесвітню популярність завдяки роботі в зоні бойових дій під час Другої чеченської війни. Вона писала про злочини російської армії, чеченських бойовиків і місцеву проросійську адміністрацію в Чечні. А ще Політковська була затятим критиком нинішнього глави Чеченської Республіки Рамзана Кадирова й влади, зокрема, президента Путіна.
Відразу після вбивства журналістки були висунуті кілька версій:
Деякі звинувачують Кадирова. Перед своєю смертю Політковська говорила про наявність у неї відеодоказів того, як тодішній прем'єр-міністр Чечні та його підлеглі б'ють солдатів федеральних військ. У неї також були докази тортур чеченців над громадянами. Політковська довгий час критикувала Кадирова, який називав її своїм ворогом.
За іншою версією, за вбивством Політковської стояла російська влада. Про це свого часу говорив ексофіцер ФСБ Олександр Литвиненко (якого в 2006 році отруїли полонієм). Убивство Політковської іноді навіть називають "подарунком Путіну", адже її застрелили в день народження російського президента.