Путін проти Лукашенка: як Росія шантажує Білорусь

Путін проти Лукашенка: як Росія шантажує Білорусь

Росія і Білорусь домовилися про ціну на нафту і газ на 2020 рік, і, судячи з усього, на абсолютно невигідних для останньої умовах. Схоже, що глава Кремля Володимир Путін вирішив осадити свого білоруського колегу Олександра Лукашенка за опір в інтеграційних планах зі створення "Союзної держави".

Що за конфлікт розв'язався між "братніми" народами – читайте в OBOZREVATEL.

Головне:

  • Лукашенко не зміг вибити від Путіна знижку на поставки нафти та газу.

  • Білоруський президент звинуватив Кремль у наданні "братньому народу" невигідних умов.

  • Російський президент шантажує Мінськ у спробі змусити Лукашенка піти на інтеграцію з РФ на своїх умовах.

Читайте: Як із Кримом не вдасться: Шендерович пояснив, чому Путін не "візьме" Білорусь

Енергетична помста

На початку 2020 року Росія припинила поставки нафти в Білорусь. Основною причиною стала відсутність контрактів між білоруською стороною і російськими держкомпаніями "Роснефть" і "Газпром нафта".

Переговори про продовження договору тривали ще з початку грудня 2019 року, проте дійти угоди змогли тільки після переговорів на вищому рівні в п'ятницю, 7 лютого.

Сторони дійшли згоди, що Білорусь готова купувати російську нафту за світовими цінами. Крім цього, базовий варіант ціни російського газу для Білорусії визначено на рівні 127 доларів за 1 тисячу кубометрів при постачанні в березні-грудні 2020 року.

Читайте: "Вони з ними взасос цілуються!" Лукашенко різко відповів на паніку Росії через візит держсекретаря США до Білорусі

При цьому перший віцепрем'єр Білорусі Дмитро Крутий, наголосив, що умови щодо закупівлі нафти за світовими цінами ставив сам Лукашенко. За словами першого віцепрем'єра республіки, Білорусі не потрібні "ексклюзивні умови". "Ми хочемо купувати нафту за світовими котируваннями і не гірше", – заявив Крутой.

Дмитро Крутой. Джерело: "БелРос"

Цій заяві передував скандал, який розвинувся зі слів Лукашенка про те, що російська сторона пропонує купувати у неї сировину за ціною вище світової. Білоруський лідер образився на те, що російські компанії наполягають на преміях до ціни на нафту для республіки, хоча західним споживачам продають без неї.

"Якщо ви не можете в Євразійському союзі безмитно нам поставити нафту, податковим маневром замінили, дурників знайшли, продайте нам за світовими цінами", – заявляв він.

Читайте: "Україна втекла, тепер Білорусь": журналіста Путіна розгромили за жарт про сільського Лукашенка

І поки щодо конкретних цін сторони не домовилися, то вартість поставок газу з РФ уже озвучена, і вона залишилася на рівні 2019 року. І начебто обурюватися немає через що, але, насправді, у Білорусі було трохи інше бачення. Справа в тому, що відповідно до дорожніх карт щодо інтеграції, які узгодили дві сторони, до 2021 року планувалося досягти рівних цін на газ між країнами, а це в межах 70 дол., як для Смоленської області, яка межує з Білоруссю.

Олександр Лукашенко. Джерело: "РІА Новини"

Лукашенко пропонував починати рухатися в цьому напрямку вже з 2020 року, але енергетичний пакет країнам дотепер не вдалося узгодити.

З іншого боку, білоруський президент вказав на те, що в Європі ціна газу досягає 100 дол. За тисячу кубометрів проти 127 дол., які пропонує Мінську Москва: "Ми ж теж бачимо, що в світі відбувається, і рахувати вміємо. Тому не треба кричати, що ви нас годуєте", – заявив він за кілька днів до останнього раунду переговорів.

Читайте: "На наших очах падає Білорусь, Молдова": Парубій розкрив підступний план Путіна

Разом із цим він звинуватив РФ у щорічній втраті 9 млрд доларів на двосторонній торгівлі.

У принципі, переговори ще не закінчилися, але білоруські ЗМІ пишуть, що навряд чи Лукашенку вдасться вибити значну знижку у Путіна, а все через опір першого в питаннях "поглибленої інтеграції" Білорусі та Росії в рамках "Союзної держави".

Що задумав Путін

Про бажання російського президента створити "Союзну державу" з Білоруссю відомо багатьом. Вважається, що це один зі сценаріїв Путіна утриматися на своїй посаді після чергових президентських виборів у 2024 році. Тож, глава Кремля і намагається тиснути на свого білоруського колегу, який явно не хоче здавати позиції.

Читайте: Під ударом Україна і Білорусь? Росіяни налаштувалися на нову війну по сусідству

На думку міжнародного експерта Євгена Ярошенка, енергетичний фактор використовується як один із важелів тиску РФ на Білорусь для того, щоб її зовнішньополітична поведінка була більш прогнозованою і лояльною до Кремля.

Володимир Путін. Джерело: "УП"

"Білоруська економіка залишається тісно орієнтованою на російську, а також на її енергоносії. Білорусь була найбільш лояльною до Росії серед усіх пострадянських країн, і за це Росія їй платила дешевими енергоносіями. Але після всіх подій в Україні Лукашенко зробив певні висновки, з одного боку, а з іншого він хоче скористатися цією ситуацією найвигідніше для себе. На тлі посилення санкцій проти РФ і часткового зняття з Білорусі, Мінськ хоче стати таким собі посередником між Заходом і Росією", – сказав Ярошенко в коментарі OBOZREVATEL.

Втім, для РФ це невигідно, тому Кремль буде використовувати енергетичні, економічні, можливо, і демографічні важелі впливу як тиск, щоб змусити Білорусь погодитися на вигідні для РФ умови інтеграції.

Читайте: Путін дотиснув? Білорусь раптово пішла на поступки Росії щодо нафти

"Або за це доведеться поставити під сумнів політичну стабільність у Білорусі, тому що вона трималася за рахунок відносно дешевих енергоносіїв і російської економіки. Але зараз у Лукашенка виникає досить складна зовнішньополітична дилема і доведеться робити вибір, або на користь посилення інтеграції, яка може поставити під питання суверенітет Білорусі, або доведеться йти шляхом погіршення відносин з РФ і суверенізації та побудови білоруського націоналізму", – вважає міжнародник.

З іншого боку, все може бути і не настільки глобально для Білорусі, каже експерт-міжнародник Павло Рудяков. Він вважає, що вся ситуація полягає в переформатуванні відносин між державою РФ і нафтовим бізнесом, через які змінилися умови поставок енергоресурсів іншим країнам.

"Росіяни йому поставили дуже прості умови на рівні господарюючих суб'єктів: оскільки держава Білорусь закуповує нафту не у держави Росія, а у російського бізнесу, то потрібно домовлятися з ними. Лукашенко ж спробував домовитися з Путіним, але це йому не вдалося", – зазначив міжнародник у коментарі OBOZREVATEL.

Читайте: Залишилося три питання: в Росії розповіли, чому досі не поглинули Білорусь

За його словами, саме через це переговори велися досить довго, оскільки Лукашенко хотів отримувати нафту за старими умовами, а Путін відмовив.

Звідки виникла ідея створення Союзної держави

Договір про створення Союзної держави був підписаний експрезидентом Росії Борисом Єльциним і президентом Білорусі Олександром Лукашенком у грудні 1999 року в Москві. Згідно з цією угодою, Росія і Білорусь створюють "наддержавні структури з поетапно організовуваним єдиним політичним, економічним, військовим, митним, валютним, юридичним, гуманітарним і культурним простором".

Через 20 років такого тісного спільного розвитку привело до того, що в кінці 2018 року в Росії всерйоз заговорили про об'єднання двох держав у Союзну.

Олександр Лукашенко і Володимир Путін

У вересні 2019 року прем'єр-міністри обох країн затвердили програму інтеграції двох країн. Було затверджено перелік дорожніх карт, яких у сумі виявилося 31, однак їх зміст не розкривається.

Читайте: Росія та Білорусь можуть об'єднатися вже у найближчі дні

Уже в листопаді уряди Білорусі і Росії узгодили 16 дорожніх карт із 31, розроблених у рамках економічної інтеграції двох країн. До 20-річчя підписання угоди про "Союзну державу", сторони планували узгодити всі дорожні карти, однак після останньої зустрічі 20 грудня в Санкт-Петербурзі залишилося ще 3 блоки невирішених питань.

Дивіться відео на тему:

Чому виникла ідея створення "Союзної держави", пояснюється досить просто. Згідно з Конституцією РФ, Володимир Путін добуває останній термін на посту президента, і щоб втриматися при владі, потрібно змінювати Конституцію, або ж створювати нову, але вже для нової держави.