Блог | Публічний "батл" між спецслужбами Росії і Заходу

Боротьба спецслужб відбувається, в основному, таємно і рідко стає надбанням громадськості. Але останнім часом можна спостерігати і публічні сутички між провідними розвідками – їх треба тільки вміти "прочитати".

Відео дня

США недавно в черговий раз потужно вдарили по російським спецслужбам. Американський Мін'юст днями звинуватив шість співробітників ГРУ з військової частини №74455. Це угруповання, також відоме як Sandworm, звинувачують в найсерйозніших відомих кібератаках: створенні руйнівного вірусу NotPetya, відключенні електростанцій в Україні, атаках на військові об'єкти НАТО, зломі виборчкомів в США, спробі зриву Олімпійських Ігор в Південній Кореї та інших злочинах. Із заявою про підтримку цих звинувачень виступив і МЗС Великобританії.

А Євросоюз зовсім недавно оголосив антиросійські санкції за отруєння Олексія Навального – під роздачу потрапили кілька великих російських чиновників: серед них не тільки головний куратор внутрішньої політики в адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, а й глава ФСБ Олександр Бортніков.

Раніше ще були санкції до РФ за отруєння кілерами ГРУ в Великобританії Сергія Скрипаля – тоді з багатьох країн ЄС масово висилали співробітників російських спецслужб, які працювали під дипломатичним "дахом".

Та й зараз окремі країни продовжують висилати співробітників російських спецслужб, задіяних в агресивних діях проти цих конкретних держав: тільки останнім часом російських шпигунів вигнали із Болгарії, Норвегії, Словаччини. А прямо в ці дні розгорається шпигунський скандал за участю російських спецслужб в Туреччині.

Чим відповіла Росія?

Навряд чи навіть після таких дій Заходу проти спецслужб РФ їхня робота буде припинена –російські шпигуни хіба що стануть обережнішими.

Публічно ж у російської влади немає нічого серйозного, щоб відповісти симетрично. Хіба "вколоти" американців, видавши колишньому співробітнику ЦРУ Едварду Сноудену безстроковий вид на проживання в Росії. Такий собі символічний "привіт" Вашингтону, який пред'явив Сноудену звинувачення в шпигунстві і викраденні держвласності.

А в іншому Москва продовжує заперечувати свою причетність і до вказаних на початку кіберзлочинів, і до біологічному тероризму (отруєння опонентів Кремля по всьому світу і навіть всередині Росії). Крім того, Кремль контратакує публічними заявами - традиційно викриваючи своїх опонентів в неналежних справах, діючи за принципом "а у вас не*рів лінчують".

Цікаво, що цим несподівано зайнявся безпосередньо директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) РФ Сергій Наришкін, перехопивши ініціативу у глави МЗС Лаврова. Спочатку він заявив, що США продовжують "безцеремонно втручатися у внутрішні справи дружніх Москві держав по периметру російських кордонів". Наприклад, що США нібито готують план революції в Молдові в разі переобрання нинішнього президента республіки Ігоря Додона, який не подобається Вашингтону за те, що підтримує "конструктивні відносини з країнами СНД, в тому числі з Росією".

Ще директор СЗР відзначився заявою про те, що в зону карабаського конфлікту активно стягуються іноземні бойовики.

А потім глава російської зовнішньої розвідки і зовсім поїхав із зовнішньополітичним вояжем - схиляти керівника сусідньої Білорусі до тіснішої інтеграції. Хоча, відповідаючи на питання про мету поїздки Наришкіна в Мінськ, спікер Путіна Дмитро Пєсков заявив, що між Росією і Білоруссю йде "настільки велика взаємодія, причому це ніяк не пов'язано з подіями в Білорусі".

"Підводні камені" кремлівського царства

Крім суто зовнішньополітичного аспекту, раптова публічна активність директора СЗР може бути пов'язана і з російськими внутрішньополітичними чварами.

По-перше, це привід "пнути" конкурентів по розвідцеху - військову розвідку (ГРУ РФ), показавши наочно як працюють "білі комірці" з СЗР. Адже гучні провали і санкції за них проти Росії пов'язують саме з "проколами" підлеглих міністра оборони Сергія Шойгу.

По-друге, Наришкін таким чином посилює власні апаратні позиції в оточенні Путіна. Прокремлівський телеграм-канал НЕЗИГАРЬ вже присвятив білоруському вояжу Наришкіна окремий пост, в якому вказав на появу тандему Наришкін-Мішустін-Козак, який працює з проблем пострадянського простору. І навіть натякнув на великі перспективи директора СЗР.

"Наришкін сьогодні входить в найближче коло президента РФ. При цьому самому Наришкіну явно подобається публічна діяльність. Він явно готовий до будь-якої значимої публічній посаді", - йдеться в повідомленні. Його автори навіть натякають які: чи то глави МЗС, то чи глави об'єднаного міністерства безпеки, чи то віце-прем'єра з силових питань або спікера Ради Федерації.

Але не виключено, що перспективи у Наришкіна набагато далекосяжні. Ще в березні 2020 року екс-радник, а нині запеклий критик Путіна Андрій Ілларіонов звернув увагу на початок кампанії в ЗМІ зі створення позитивного іміджу Сергія Наришкіна. І порадив придивитися до теперішнього директора Служби зовнішньої розвідки РФ - вже як до наступника Путіна.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...