Прототипом Вовка-людожера з "Червоної шапочки" був найстрашніший маніяк Середньовіччя: хто такий Петер Штумпф
Знаменита історія Червоної Шапочки, дівчинки, яка стала жертвою підступного Вовка, що прикидався бабусею, може бути не вигадкою, а прототипом реальної історії.
Як пише видання "Аргументи і факти", експерти вважають, що у версії, створеної Яковом і Вільгельмом Гріммами, присутні відгомони кривавих пригод справжнього злочинця – Петера Штумпфа, який жив в 1950-тих роках в Бедбурзі.
Виявляється, він за образом вовка 25 років вбивав і пожирав чоловіків, жінок і дітей.
Про Штумпфа досить мало достовірних відомостей. Навіть його ім'я в різних джерелах вказується по-різному. У 1590 році був опублікований памфлет під назвою "Правдивий трактат про гідну осуду життя і смерті Штуббе Петера". У ньому стверджувалося, що вбивця з німецького містечка Бедбург був, без сумніву, перевертнем, чим можна було пояснити його вміння довгий час ховатися від переслідувачів.
У 1580-х роках Бедбург опинився у владі страху – все почалося з зникнень домашньої худоби. Понівечені туші тварин пізніше знаходили, і жодного особливого подиву це не викликало - напади вовків не були рідкістю.
А одного разу в яру неподалік від міста був знайдений труп місцевого бродяги – йому розбили голову. Але жителів, які виявили загиблого, потрясло інше – волоцюзі буквально вирвали хребет.
Слідом за цим у Бедбурзі стали пропадати маленькі діти. Їх розтерзані тіла знаходили в лісі поруч з містом.
В "Правдивому трактаті" наводиться випадок порятунку однієї з маленьких жертв. Діти сторожили стадо на лузі, коли одну з дівчаток схопив вовк, що вискочив з лісу. Однак нестямні крики інших дітей, звавших на допомогу, змусили вовка кинути свою жертву.
Кількість жертв росла, до дітей додалися жінки, в тому числі і вагітні. Залякані бедбурзці уповали на Господа і мисливців, але останні і самі тряслися від страху.
Спіймали вбивцю, за великим рахунком, випадково. Селянин, який знайшов черговий дитячий труп, зауважив, що людські сліди у тіла зовсім свіжі. Негайно зібрали погоню, яка незабаром наздогнала Петера Штумпфа.
Штумпфа посадили за ґрати і стали чекати представників Кельнського єпископату, які мали провести слідство, а потім і суд.
Замикатися маніяк не став і зізнався в 14 вбивствах дітей. Скільки він убив жінок і чоловіків, Штумпф сам точно не пам'ятав.
Він зізнався, що з юності відчував потяг до свіжої крові і сирого м'яса і одного разу для того, щоб наситити цей дивний голод, убив корову. Але вбивства тварин його незабаром перестали задовольняти. Перше вбивство людини привело Штумпфа в стан ейфорії, і далі він уже не міг зупинитися.
Під тортурами маніяк також зізнався у вбивстві і поїданні власних дітей, у кровозмісному зв'язку з дочкою і т.д. Що з цього було правдою, сьогодні зрозуміти неможливо.
Нарешті розслідування було закінчено. За вбивства і зв'язок з господарем пекла Петера Штумпфа засудили до смерті. Страта відбулася 31 жовтня 1589 року. На головній площі Бедбурга маніяка прив'язали до дерев'яного колеса, під час обертання якого розпеченими щипцями відривали від нього шматки плоті. Потім йому відрубали руки і ноги, а потім голову. Понівечене тіло спалили.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в мережі згадали історію серійної вбивці Ірини Гадамайчук з Уралу (Росія), яка вбивала виключно літніх жінок. На її "рахунку" 17 убивств пенсіонерок віком від 61 до 86 років.