Відео дня
Протести у Гонконгу: зіткнення західної та китайської моделей суспільства
У Гонконгу (Китай) не вщухають масові протести.
Заворушення у вівторок, 13 серпня, перемістилися з вулиць до Міжнародного аеропорту. Проти агресивно налаштованих учасників поліція застосувала сльозогінний газ.
Місцева влада заговорила про ознаки терористичної діяльності у протестах. За останні кілька днів протестів поліція заарештувала щонайменше 149 демонстрантів. До Гонконгу стягнуті збройні сили.
OBOZREVATEL з'ясовував причини протесту та інтереси його учасників.
Головне:
Гонконг – незвичайна територія: зі збереженням британського законодавства і принципом ведення справ, який працює в інтересах комуністичного Китаю
Нинішній протест – не перший ("Революція парасольок" у 2014 році). І навряд чи останній: Пекін занадто посилює свій тиск на автономію Гонконгу
Акції протесту вийшли за рамки незгоди з поправками до закон про екстрадицію – вони перетворилися на рух проти першого "кроку до Китаю"
Міжнародний статус Гонконгу перебуває під загрозою
Особливості правового режиму
Китай не є абсолютно однорідною з точки зору етнічного складу державою (китайці становлять 91,9% населення країни, решта національностей – 8,1%). Строкатий національний склад країни відображений, зокрема, в адміністративно-територіальному устрої країни: 22 провінції (без Тайваню), 5 автономних районів (АР): Внутрішня Монголія, Гуансі-Чжуанський АР, Тибетський АР, Нінся-Хуейський АР і Синьцзян-Уйгурський АР, 4 міста центрального підпорядкування (Пекін, Шанхай, Тяньцзінь і Чунцин).
А також два Спеціальних адміністративних райони (САР) – Гонконг (Сянган) і Макао (Аоминь). Гонконг повернула Великобританія у 1997 році, а Макао Португалія віддала у 1999 році.
Читайте: Вийшли мільйони: у Гонконгу протестувальники розгромили парламент. Подробиці, фото і відео
Але за особливим договором ці території протягом 50 років після возз'єднання з КНР користуються правилом "Одна країна – дві системи". Тобто центральна влада КНР контролює питання оборони і зовнішньої політики, а САР самостійно регулюють питання внутрішнього законодавства, поліції, валютної системи, мит та імміграційної політики.
Водночас на території Гонконгу і Макао розташовані військові бази Національно-визвольної армії Китаю (НВАК), підпорядковані центральній владі КНР.
Крім того, хоча у КНР державною є виключно китайська мова, в Гонконгу офіційна також англійська, у Макао – португальська мови.
Гібридне місто
В результаті Гонконг є дуже незвичайною територією: зі збереженням британського законодавства і принципу ведення справ, який працює в інтересах комуністичного Китаю.
Такий "гібрид вужака і їжака" існував понад два десятки років тому, що було вигідним для всіх. Для китайського держкапіталізму це – зручне "вікно у світ", що дозволяє працювати через своїх "дочок" у сфері дії британського права.
Для решти ділового світу планети Гонконг зберігав свій статус найбільшого в Азії фінансового центру, тепер ще й підкріпленого грошима Китаю як найбільшої "планетарної фабрики".
Але вплив Китаю у Гонконгу посилився настільки, що Пекін порахував 50 років занадто довгим перехідним періодом і тому вирішив впровадити й інші норми та правила КНР.
Читайте: У Гонконгу поліція спробувала розігнати розлючений "Майдан": усі деталі
Літній протест – не перший. І навряд чи останній
Нинішні масові протести у Гонконгу – не перші.
У 2014 році також відбулися багатотижневі масові виступи – "революція парасольок" (демонстранти виходили на акції з жовтими парасольками). Тоді сотні тисяч жителів міста заявили, що Пекін дуже посилює свій тиск на автономію Гонконгу і вимагали демократизації виборчої системи.
У 2019 році протести у Гонконгу почалися у першій половині червня у відповідь на плани місцевої адміністрації внести поправки до закону про екстрадицію – нова норма дозволить їм видачу підозрюваних у скоєнні злочинів на материкову частину Китаю, і Гонконг, мовляв, перестане бути притулком для злочинців. Але критики проекту побоюються, що під екстрадицію потраплять втікачі з материка, які критикували китайську владу. Крім того, права екстрадованих виявляться незахищеними у китайській судовій системі.
Читайте: Китай стягнув армію до повсталого Гонконгу: що відбувається
Про причини
Однак не тільки невдоволення поправками до закону про екстрадицію рухає протестами.
Жителі Гонконгу у своїй масі – високоосвічені, і тому чудово усвідомлюють не тільки важливість особистих прав і свобод, а і їхній прямий зв'язок з високим рівнем життя.
Крім того, у Гонконгу – реально вільні ЗМІ, і тому там люди дуже добре знають, як у материковому Китаї працюють правоохоронна і судова системи. Звідси і акції протесту – вони не стільки проти самого законопроекту, скільки проти першого "кроку до Китаю".
"Насправді це протест проти того укладу життя, який існує по сусідству, у материковому Китаї. Проти моделі відносин у "великому" Китаї, де людина повністю беззахисна перед обличчям державної машини. Можна сказати, що це перше такого роду зіткнення західної та китайської моделей побудови суспільства, яке відбувається безпосередньо на китайській землі і в якому беруть участь етнічні китайці – Тайвань далеко, за протокою і американськими авіаносцями, його Китаю поки не дістати. А Гонконг – це 260 островів просто біля китайської провінції Гуандун, це дельта річки Чжузян. Якщо Китай раптом вирішить розірвати угоду від 1997 року, то тікати гонконгцям буде нікуди. Тому нинішні протести – це прояв страху", – прокоментувала LB.ua ситуацію професор-китаєзнавець Людмила Пронішина.
Так що в умовах "закручування гайок" на материковому Китаї – з тотальним контролем за громадянами, організаціями та ЗМІ, вільний Гонконг подає "поганий приклад" для інших китайців.
Де чия "рука"
Офіційний Пекін розглядає події у Гонконгу як частину внутрішньої політики Китаю, тому в організації протестів традиційно вбачають "руку Заходу". МЗС КНР заявив, що деякі західні країни відкрито виступають із "безвідповідальними" заявами щодо поправок до закону про екстрадицію. Чим "підкидають дров у вогонь", підтримуючи ініціаторів заворушень.
Звинуваченням сприяє міжнародна обстановка – між Китаєм і США триває торговельна війна, і протести у Гонконгу могли б дійсно бути на руку Вашингтону, ставши інструментом у переговорах. Але Трамп свою причетність до заворушень спростовує. Він закликав усіх до спокою. "Багато хто звинувачує мене і США у нинішніх проблемах Гонконгу. Не можу уявити, чому?" – зауважив Трамп.
При цьому протестувальники на вулицях Гонконгу особливо не приховують своїх надій на те, що президент США посилить тиск на керівництво колишньої колонії Британії, яке підтримує КНР. Річ у тім, що у глави Білого Дому є одностороннє право позбавити Гонконг статусу преференційного торговельного партнера. В цьому разі до нього США ставитимуться так само, як до Китаю, що призведе до встановлення мит на мільярди доларів. Як вважає Bloomberg, цей крок призвів би до "немислимої ескалації" торговельної війни між Вашингтоном і Пекіном і буде "початком смерті Гонконгу".
Минулого року Трампу його радники вже рекомендували йому переглянути питання про те, чи повинен Гонконг мати особливий статус. У Держдепі звертають увагу на те, що принцип "одна країна – дві системи" Китай продовжує порушувати, а міжнародний статус Гонконгу перебуває під загрозою.