Польський дипломат під час прогулянки Туреччиною знайшов загублене місто Фіваса: дивовижна історія
Співробітник посольства Польщі в Анкарі випадково виявив руїни загубленого стародавнього міста Фіваса. Дослідник-аматор допоміг вирішити загадку, яка понад два століття ставила вчених у безвихідь.
Як повідомляє Anadolu, Роберт Д. Рокіцкі наткнувся на частини Фіваси у 2021 році у селі Пінаркая у південній провінції Караман у Туреччині. Дипломат захоплений історією та часто досліджує турецьку сільську місцевість, шукаючи приховані руїни чи історичні місця.
"Тут я можу вільно займатися своїм улюбленим видом туризму, який я називаю "histracking" – походами бездоріжжям у пошуках історичних місць", – поділився подробицями Рокіцкі.
Дипломат розповів, що блукав горами Тавр і зайшов до села Пінаркая. При цьому шукав поляк зовсім інше місце – пов'язане з популярною легендою про сімох сплячих (за розповіддю, семеро молодих християн, які жили в епоху зорі розвитку християнства на території сучасної Туреччини, рятувалися від гонінь і сховалися в печері).
Натяків на потрібне місце Рокіцкі не знайшов, проте натрапив на частини загубленої Фіваси. Як зізнався археолог-аматор, все трапилося випадково.
Відомо, що місто зіграло історично важливу роль у 500-річному конфлікті між Візантійською імперією та різними мусульманськими халіфатами за контроль над територією півострова Анатолія (сучасна Туреччина).
Фіваса була одним із кількох міст у внутрішньому регіоні Малої Азії, розташованому на північ від гір Тавр. Після кількох століть незалежності контроль над регіоном здобули римляни в третьому столітті до нашої ери. Лікаонія стала окремою римською провінцією лише у 371 році нашої ери. Згодом Фіваса перетворилася на прикордонний оплот Візантійської імперії. Лікаонія була повністю звернена в християнство до четвертого століття, ставши першим регіоном у Малій Азії, що повністю звернувся до нової релігії.
Регіон Лікаонія, який був розташований на перетині стародавніх торговельних та культурних шляхів, був місцем інтенсивного руху та взаємодії багатьох племен та народів. Проте Фіваса, яка була розташована там же, не потрапила на порулярні маршрути. Можливо тому вчені протягом 200 років безуспішно намагалися знайти її.
Зазначається, що Фіваса довгий час була маловідомою, однак у шостому столітті місто опинилося на лінії фронту, оскільки мусульмани завоювали сусідню Кілікію.
Передбачаючи майбутні неприємності, візантійці збудували у місті замок, щоб захистити свою територію від мусульманського вторгнення. Їхні найгірші побоювання виправдалися, і в 793 році нашої ери Фіваса була змушена здатися ворожим військам.
Візантійський імператор Никифор I пішов у наступ на мусульманських загарбників Фіваси у 805 році і зумів повернути місто під свій контроль, але не надовго. Потім кілька разів воно переходило під те чи інше управління.
Як пояснив професор Стівен Мітчелл, науковий співробітник Британської академії та почесний секретар Британського інституту в Анкарі, відкриття справжнього місцезнаходження Фіваси дасть можливість відповісти, як візантійські сили могли так ефективно переміщатися між Іконієм та Аданою під час своєї кампанії проти мусульман.
"Відкриття Рокіцкі починає абсолютно новий розділ в історії конфлікту між візантійцями та арабами в 10-му та 11-му століттях", – сказав Мітчелл.
Тепер археологи мають намір досліджувати руїни, артефакти та написи у Фівасі з метою дізнатися більше про життя міста.
Як повідомляв OBOZREVATEL, під час розкопок у стародавньому місті Кнідос у Туреччині було виявлено голови мармурових статуй.