Перевал Дятлова та містичний викрадач: топ-5 таємниць людства, які ще не розкриті
Фантастичні та загадкові історії завжди розбурхували уми людей. Саме тому в ЗМІ з'явився топ-непояснених подій кількох останніх століть.
Як пише РБК, до цього списку увійшли й таємниця "перевалу Дятлова", і чудовисько озера Лох-Несс.
Зникнення екіпажу корабля "Марія Целеста"
4 грудня 1872 капітан судна "Деї Грація" зауважив у 400 милях від Гібралтару вітрильник "Марія Целеста". Моряки виявили, що бригантина порожня. На кораблі не вистачало рятувальної шлюпки, кришки люків на палубі були зняті або зірвані з петель. Речі екіпажу і вантаж – коньячний спирт – виявилися на місці. Останню замітку в бортовому журналі капітан зробив 25 листопада. Зникнення команди породило безліч теорій – від нападу піратів і зіткнення з плавучим островом до містичних версій про атаку гігантського спрута, вплив Бермудського трикутника і появу НЛО.
Сучасні вчені пропонують наукове рішення загадки. Пари спирту, який перевозила "Марія Целеста", випарувалися з негерметичних бочок, змішалися з повітрям і призвели до серії вибухів.
Зникнення доглядачів маяка в архіпелазі Фланнан
У VI столітті ірландський єпископ Фланнан побудував каплицю на острові Ейлін Мор. Туди часто приходили прочани, хоча боялися залишатися на ніч. Маяк на невеликому клаптику суші заробив лише в 1889 році. Рік по тому судно "Гесперус" везло на Ейлін Мор нового наступника, але на острові нікого не виявилося. Усередині маяка на столі стояв посуд, на підлозі лежав стілець, поруч валялася куртка доглядача.
Глава адміністрації Роберт Мюрхед прийшов до висновку, що служителів маяка змило приливною хвилею – судячи з усього, вони вийшли на причал, щоб закріпити швартувальні снасті. Але частина дослідників сумнівається в тому, що тіла могли зникнути без сліду. Шанувальники паранормальних версій розповідають легенди про духів, які шепочуть імена трьох доглядачів: Маршалла, Дуката і Макартура. Після автоматизації маяка в 1971 році Ейлін Мор став повністю заселений.
Загибель групи Дятлова
Дев'ять туристів групи Ігоря Дятлова загинули в ніч на 2 лютого 1959 року на горі Холатчахль в Свердловській області. Пошуки лижників почалися 15 лютого, коли студенти не повернулися на базу. Десять днів по тому рятувальники виявили порожній намет, розрізаний зсередини в трьох місцях. Тіла двох лижників лежали біля багаття, що перегоріло. Обидва виявилися роздягненими до білизни, навколо лежав розірваний одяг. Неподалік рятувальники знайшли тіло керівника групи Ігоря Дятлова. Решту туристів вдалося виявити тільки навесні. У всіх загиблих були рани, садна й опіки, у п'ятьох – переломи і внутрішні крововиливи. Крім того, на одязі збереглися сліди радіації.
Слідство зробило висновок, що студенти загинули через сніговий буран. Інші гіпотези припускали гравітаційні аномалії, отруєння психотропними речовинами, напад мисливців мансі і втікачів ув'язнених, участь КДБ та втручання паранормальних сил. Жодна теорія досі не отримала підтвердження.
Містичний викрадач Ден Купер
24 листопада 1971 року пасажир на ім'я Ден Купер летів із Портленда в Сіетл. Після зльоту він передав стюардесі записку, де повідомлялося, що в його дипломаті лежить бомба, та перераховувалися вимоги викрадача. Злочинець запросив $200 тис., чотири парашути, дозаправку літака в Сіетлі і рейс у Мехіко. У Сіетлі всі пасажири рейсу і стюарди покинули літак. А Купер по дорозі до Мексики вистрибнув із парашутом над штатом Невада. За "Боїнгом" стежили п'ять військових літаків, але жоден екіпаж не помітив, коли це сталося. Поліція та ФБР не змогли знайти і впізнати злочинця.
Кілька тижнів тому в газету "Лос-Анджелес Таймс" прийшов лист від Купера. Викрадач пояснив, що почав вимагати гроші, оскільки йому залишилося жити 14 місяців. Справжність паперу підтвердити не вдалося, а редакція отримала ще десяток таких зізнань. У 1980 році приватні експерти припустили, що викрадач був інженером або менеджером на одному з заводів "Боїнг". Це єдиний приклад успішного викрадення в історії цивільної авіації.
Таємниця чудовиська з озера Лох-Несс
У Шотландії за часів кельтів з'явилася легенда про злого духа, який тягне людей у воду. Про перекази згадали в 1880 році, коли на озері Лох-Несс без видимих причин затонув вітрильник. Відтоді Нессі стала частиною місцевого фольклору.
У 1930-і роки ЗМІ, зокрема журнал Nature, охоче писали про містичному істоту. Частину знімків визнали фальшивими, але до озера потягнулися дослідники-ентузіасти. Експерти десятиліттями заперечували існування Нессі, оскільки величезній тварині в Лох-Нессі не вистачить їжі. Італійський вчений Луїджі Піккарді в 2001 році пов'язав феномен Нессі з сейсмічною активністю. Під озером проходить тектонічний розлам Грейт Глен, що пояснює гуркіт й підземні поштовхи.
У 2019 група вчених вивчила склад води в озері, але не виявила нічого незвичайного. Проте дослідники сформулювали власну гіпотезу. Керівник групи, професор Ніл Геммель, припустив, що Нессі – це гігантський вугор.
Як повідомляв OBOZREVATEL, вчені "воскресили" пурпурно-синій відтінок, ботанічне походження якого було втрачено. Пігмент під назвою фоліум прикрашав сторінки середньовічних рукописів й давав натуральний синій колір.