Відео дня
Падіння українського літака: про що свідчать дані з "чорної скриньки" і які версії катастрофи розглядають
Причини катастрофи українського Boeing 737 в Ірані поки досі невідомі. Рада національної безпеки та оборони виділила чотири версії – їх обговорюють від самого моменту аварії. Світло можуть пролити розшифровані дані "чорних скриньок", але поки перша інформація залишає більше запитань, аніж дає відповідей.
Що не так із озвученими даними з "чорної скриньки" і як зараз виглядають основні версії катастрофи – читайте у матеріалі OBOZREVATEL .
Питань більше, ніж відповідей
Увечері 8 січня з'явилися перші дані з "чорних скриньок". За заявами експертів Організації цивільної авіації Ірану, яка їх розшифровує, зв'язок із пілотами зник відразу ж, щойно вони злетіли.
Глава організації Алі Абедзаде також припустив, що екіпаж намагався повернутися в аеропорт – про це свідчить траєкторія польоту. Однак попередити про цей маневр пілоти не могли. Крім того, в повітрі у них трапилося загоряння, доказом є слова очевидців.
За словами авіаексперта Вадима Лукашевича, початкові висновки виглядають дуже дивно і збільшують ймовірність версії з терактом на борту літака. Сама система зв'язку дуже надійна і дублюється не раз, що ставить під сумнів її несправність, тим більше в новому літаку.
"Врешті-решт, є аварійні частоти тощо. Тобто зникнення зв'язку – це рідкість. Рідше, ніж пожежа двигуна, що само собою нечасто", – сказав Лукашевич.
При цьому загоряння і зникнення зв'язку теоретично можуть бути пов'язані, але це малоймовірно, знову ж – через дублювання важливих функцій.
"Взагалі, на літаку двигуни не просто спалюють пальне і штовхають літак уперед. Вони забезпечують живлення електросистемі і гідравлічній системі. Але вихід одного двигуна з ладу не призводить до відмови гідросистеми. Вона просто починає працювати в іншому режимі – те ж саме і зі зв'язком. Більше того, відмова двигуна – це перехід на бортові джерела живлення, є ж акумулятори. Тому відмова зв'язку відразу після злету, тим більше що нам кажуть, що літак новий – це дивно. Мимоволі спадає на думку якийсь умисний вплив на системи, що за це відповідають, бо сама собою пожежа двигуна призвести до відмови зв'язку швидше за все не могла", – резюмував експерт.
Пізніше стало відомо, що пожежа, швидше за все, трапився не з двигуном, а десь в салоні. Про це заявив Юрій Бутусов, посилаючись на джерело в державній комісії, яка займається розслідуванням аварії. За словами експертів, щось одночасно вивело з ладу систему зв'язку, управління і екіпаж - це говорить про високу ймовірність версії з терактом, попаданням ракети або зіткненням з безпілотником.
Чотири версії
Говорячи про умисний вплив, не можна не відзначити версії, які зараз обговорюються громадськістю. Офіційна позиція Ірану – технічні несправності. У МАУ ж заявили, що літак був новим (куплений у заводу Boeing у 2016 році) і проходив техогляд 6 січня, а екіпаж досвідченим і ймовірність помилки в його діях є мінімальною.
Крім цієї, існують також інші версії (про їхній розгляд, до слова, заявили і на засіданні РНБО):
літак могла збити іранська ППО;
його могли підірвати за допомогою бомби на борту;
борт міг зіштовхнутися з безпілотником.
Збили ракетою?
Найпопулярнішою версією є те, що літак був збитий системою ППО Ірану. Такого варіанту причини трагедії дотримуються і в МАУ, як повідомило OBOZREVATEL джерело в компанії.
Спочатку таку версію висунули в одному з іранських ЗМІ, а потім почали підтримувати і багато експертів. А пізніше в мережі з'явилася фотографія уламка ракети зенітного комплексу "ТОР", який знайшли нібито неподалік від місця аварії. Поки це непідтверджена інформація і вона може виявитися фейком – це і має намір перевірити українська комісія.
"Наша комісія наразі узгоджує з іранською владою питання виїзду на місце катастрофи, і має намір провести пошуки уламків російської зенітної ракети ЗРК "Тор" згідно з тими даними, які були опубліковані в інтернеті", – повідомив секретар РНБО Олексій Данилов.
Цієї версії дотримується і політичний редактор Bild Юліан Репке. За його словами, на користь цієї версії свідчить різкий відхід літака вправо. Він також знайшов на карті місце аварії та проклав траєкторію руху літака.
"Я б швидше сказав, що це був поворот направо, коли його вдарили. Все інше було фізикою і фатумом. Відео та переривання зв'язку демонструють, що пілоти більше не контролювали ситуацію, оскільки на борту вирувала пожежа... "Технічна помилка" стає все менш імовірною. Атака протиракетної оборони Ірану імовірніша", – написав Репке.
В теорії ППО могли перебувати в бойовій готовності, оскільки за кілька годин до вильоту Іран вдарив по військових базах США і чекав на відповідь з повітря.
Читайте: "Було передчуття": пілот МАУ дивом уникнув загибелі у смертельному рейсі
Бомба на борту?
Ще одна версія стверджує, що причиною падіння міг стати теракт на борту літака. Мовляв, хтось проніс або заклав бомбу, яку підірвали в повітрі. Вадим Лукашевич зазначає, що теоретично активувати вибуховий пристрій можна було навіть із землі.
"Ну теоретично можна і до двигуна прикріпити і користуватися дистанційним детонатором або таймером. В принципі висота, на якій це трапилося, дозволяє і з землі підірвати", – припустив Лукашевич.
Поки в цій версії немає жодних фактів або речей, які вказують на її можливість, однак нічого не говорить і про те, що цього статися не могло.
Зіштовхнулися з безпілотником?
У переліку версій є і можливість зіткнення з безпілотником. Мовляв, ваги дрона достатньо, щоб на такій швидкості завдати критичних пошкоджень двигуну. Колишній військовий пілот безпілотних авіаційних комплексів (БПАК) Володимир Купріянов спростував цю версію. На його думку, помилкового перетину курсів не могло бути через систему, за допомогою якої літаки і великі безпілотники обмінюються між собою інформацією.
"Думаю, що версія з дроном абсурдна. Що на цивільних літаках, що на ударних БПЛА великого класу є система ADS-B. Це передавач, який сигналізує, де перебуває борт, його номер, який у нього курс, висота, швидкість. Натомість наземні служби передають борту інформацію про погоду, про рух інших літаків та іншу. Відповідно, літаки завдяки цій системі розпізнають, де хто знаходиться. Тому ймовірність зіткнення безпілотника з літаком через просто помилковий перетин курсів я виключаю. Тим більше що ніхто не каже, що знайдені уламки дрона", – сказав Купріянов.
Дивіться відео за темою:
Однак, виходячи з останніх даних, які отримали в результаті розшифровки "чорної скриньки", зв'язку на борту не було, так що можливість того, що літак зіштовхнувся з безпілотником, все ж таки не виключають і теж перевірятимуть.
Наостанок варто зазначити, що все це – тільки версії, і до завершення розслідування не можна говорити про щось із певністю. Зараз до Ірану вирушила група українських фахівців – до складу групи увійшли 45 осіб. Серед них – 15 рятувальників, четверо слідчих і троє експертів МВС. Всі вони допомагатимуть розслідувати причини трагедії з Boeing 737.