Блог | Особистий друг Путіна звинувачений у створенні мафіозного клану
В ході масивного розслідування, проведеного щодо екс-президента Франції, а заодно – особистого друга Путіна, Ніколя Саркозі виник новий поворот, який вказує на те, ким насправді є цей веселий дядько. Вчора він отримав звинувачення в створенні злочинного співтовариства або по суті – мафіозного клану.
У нього входили подільники Саркозі – французи: Клод Геант – начальник передвиборчого штабу; Брайс Хортефё – міністр місцевого самоврядування; Бернард Скварчіні – директор територіального нагляду і Борис Бойлон – радники Ніколя Саркозі. У співтовариство входив ще ряд осіб, але слідство поки працює над встановленням зв'язків між злочинцями і ступенем їх залучення до злочинного угруповання.
Саме в рамках цього заходу, в угруповання увійшли "посередники": Зіяд Такіеддіном – бізнесмен; Олександр Джухрі – бізнесмен і ще 4 людини. З лівійської сторони в угруповання увійшли: сам Муамар Каддафі; Бакир Салех – начальник генштабу армії Лівії, Абдалла Сенуссі – глава військової розвідки; Мусса Кусі – глава секретної служби, згодом – міністр закордонних справ і Чукрен Ганем – глава уряду.
Коротко викладемо передісторію створення мафіозної групи, оскільки без цього не будуть зрозумілі мотиви обох сторін і як наслідок – не буде зрозуміло те, чому таке взагалі могло статися.
Після теракту, скоєного лівійськими агентами, що призвів до загибелі пасажирського літака, що впав на британський містечко Локербі, в 1986 проти Лівії ввели санкції США і їх союзники. Пізніше, в 1992 році, ООН прийняла відповідну резолюцію, якою заборонила торгівлю з Лівією і навіть авіасполучення. Насправді, санкції були навіть жорсткіше ніж ті, що зараз має Іран.
Муамар посилено шукав можливість позбутися від санкцій, оскільки країна мала нафту, газ і гроші, а купити нічого не могла. Ситуацію посилив ще один скандал, що вибухнув в 1999 році. Оскільки режим Каддафі був тоталітарним без всяких зайвих домішок, то репресивний апарат працював відповідним чином. Надбанням публіки стала історія про арешт і тортури в катівнях болгарських медсестер. Це стало доважком до того, що і так вже висіло над Лівією і Муамару довелося "відпрацьовувати задню".
В результаті, Каддафі пішов по шляху виконання вимог, висунутих Лівії світовою спільнотою. Можливо, на це вплинула і Друга Війна в Затоці і він відчув, що його номер – два. Воно й не дивно, адже Штати почали війну в Іраку під прапорами боротьби з тероризмом, а у нього на лобі стояло тавро "терорист".
Загалом, Муамар оголосив про готовність знищити зброю масового ураження з армійських арсеналів, і видати громадян своєї країни – Франції, де вони були заочно засуджені за тероризм. Тобто, він продемонстрував, що зробив висновки з долі Іраку а потім і Афганістану.
У будь-якому випадку, видача Франції терористів дуже сильно вплинула на відновлення відносин Лівії саме з нею. Буквально через місяць чинний тоді президент Франції Жак Ширак здійснює офіційний візит до Лівії. Його супроводжує велика група бізнесменів, які тут же починають активно заходити на місцевий ринок і особливу активність розвинула компанія Ейрбас.
Ось тоді-то і засвітився франко-ліванський бізнесмен Зіяд Такіетдін. Його щільно пов'язують з торговими мережами "Балладурян" і "Чіракян". Чи не правда, забавні назви як для французів або навіть ліванців? На переговорах з французькими бізнесменами він грає на боці Каддафі роль торгового представника і посередника.
Що стосується франко-алжирського бізнесмена Олександра Джоухрі, то він теж активно грав на стороні Лівії, але вже як представник начальника генштабу Каддафі Башира Салеха. Саме він виявився посередником між Лівією і Ейрбас і в контракті на поставку Лівії ракет.
Два роки по тому, в 2006 році, Джоухрі зустрівся з Клодом Геантом, головою штабу Ніколя Саркозі з тим, щоб запропонувати свої послуги в передвиборній кампанії майбутнього президента Франції. Мабуть, переговори виявилися вкрай вдалими, оскільки через деякий час, в Лівію прибув сам Ніколя Саркозі, на той момент – міністр внутрішніх справ і кандидат в президенти. Каддафі прийняв його особисто, в персональному наметі.
Офіційно було сказано про те, що міністр веде переговори про Союз Середземномор'я і аспектах міграційної політики. Насправді, свідки повідомили про те, що ці питання практично не обговорювали, а основною темою зустрічі були майбутні вибори і пояснення Саркозі про те як він бачить відносини Франції та Лівії. Каддафі сподобалося те, що він почув і тому, пропозиція Саркозі про фінансування його передвиборної кампанії, не викликала ніяких питань.
А далі – справа техніки. Уже відбулися і зміцнілі контакти людей Саркозі і Каддафі, перевели цей захід в практичну площину. Через вказаних вище посередників, представники лівійських спецслужб, передали людям з передвиборного штабу майбутнього президента суму, яку він сам і попросив. Зіяд Такіддін розповів про те, як він особисто перевіз три валізи грошей з Тріполі в Париж на загальну суму 5 мільйонів євро.
Крім того, дехто Багдаді Махмуді, прем'єр-міністр, який підтверджує передачу 1,5 мільйона євро Ніколя Саркозі. Але, як казав барон Мюнхаузен, "це ще не все". Син Муамара – Саїф аль-Ісламі Каддафі, теж передав Коляну 3 мільйони євро, а главою спецслужб Абдаллою Сенуссі було "перекинуто" в "штаб" Саркозі ще 2 мільйони євро. А по лінії начальника Гентаба, все в тому ж напрямку пішло ще 1,5 мільйона євро. А далі – пішло-поїхало. Через посередників, по операціях з Лівією, відкати пішли просто суцільним потоком. Сотні тисяч або мільйони євро, стали просто невід'ємною частиною діяльності Саркозі і його людей. Частина цих грошей вдалося відстежити. Так, Клод Геант, який отримав посаду генерального секретаря Єлисейського палацу, купив собі квартирку за півмільйона євро і взагалі, ні в чому собі не відмовляли.
Тобто, друг Путіна і його люди пиляв з такою інтенсивністю, що Володимир Володимирович визнав у ньому свого молочного брата. І не дивно, що виникла угода по "Містралях", а для російської авіації і танків потоком пішли французькі навігаційні та прицільні комплекси. І це незважаючи на те, що навіть з Німеччини Колю зупиняли найрішучішим чином.
Загалом, Саркозі успішно створив мафіозний клан і коли у нього виникли тертя з Каддафі, а той пригрозив опублікувати "чорну бухгалтерію" Миколи, в Лівії почалася війна, а сам Каддафі був убитий агентом французьких спецслужб. І судячи з розмаху цих заходів, лівійська епопея Саркозі була лише епізодом великої мафіозної гри.
У підсумку, до вже наявних звинуваченням в корупції, розкраданні бюджетних коштів і незаконному фінансуванні виборчої кампанії, Саркозі тільки що отримав звинувачення в створенні ОЗУ або мафіозного клану, але! Як відомо, корупція тільки в Україні, особливо при "баризі", на якого взагалі нічого не можуть нарити всі правоохоронні органи. Так що коли мова заходить про корупцію, знайте. Вона була в Україні при Порошенко, а зараз її зелені перемогли. Ну а у Франції її не було зовсім і на неї треба рівнятися.
