"Ненормандський формат": як Байден і Зеленський вирішать 5 ключових розбіжностей між Україною та США

Уже сьогодні, 1 вересня, у Вашингтоні відбудеться зустріч президентів Володимира Зеленського і Джо Байдена. Україна покладає великі надії на ці переговори, адже на порядку денному стоять важливі для нашої країни питання – війна на Донбасі, "Північний потік-2" та військове співробітництво.

Але зустріч може піти не за планом, адже в Білому домі останнім часом незадоволені політикою Києва – відсутність реформ, зміна керівництва "Нафтогазу" та вплив олігархів. OBOZREVATEL розповідає, чому в Байдена і Зеленського можуть виникнути розбіжності й до чого це призведе.

"Нормандський формат"

США треба залучити до переговорів у "нормандському форматі". Про це неодноразово говорив президент України Володимир Зеленський. "Ми серйозно думаємо, як розвивати "нормандський формат" для мирного врегулювання ситуації. І запросили США для участі в декількох моделях і думаємо, як правильно і безпечно зробити це для регіону... Не тільки Україна, а всі повинні бути зацікавлені в пошуку відповіді на ці питання", – сказав напередодні глава держави.

У Білому домі поки не висловили своє бачення майбутнього переговорів. Однак заяви окремих політиків дають уявлення про можливу відповідь Байдена.

• Радник Державного департаменту Дерек Шолле недавно зазначив, що Вашингтон не бачить сенсу для американської сторони брати участь у переговорах щодо Донбасу, бо вирішення конфлікту залежить виключно від Росії. "Участь США в "нормандському форматі" – це не те, що допоможе вирішити проблему на Сході України", – заявив він.

• Колишній спецпредставник Держдепартаменту з питань України Курт Волкер також висловлювався на цю тему. За його словами, для того, щоб Вашингтон міг приєднатися до переговорного процесу, необхідна згода всіх його учасників. "Нормандський формат" був створений Францією і Німеччиною спільно з Україною та Росією. Мені здається, якщо запитати будь-яку зі сторін, крім України, – вони б не захотіли додавати США в "нормандський формат". Росія точно не захотіла б. Франція не захотіла б", – сказав Волкер.

ПДЧ до НАТО

З огляду на риторику вищого керівництва України в останні місяці, головним результатом візиту міг би стати прогрес у сфері безпеки.

Ще в лютому в інтерв'ю одному з американських видань Зеленський поставив Байдену риторичне запитання: чому Україна досі не в НАТО? А напередодні липневого саміту Альянсу в Брюсселі Київ підвищив ставки, вимагаючи від Альянсу сказати "так" або "ні" наданню нашій країні ПДЧ.

"Це (інтеграція України в НАТО. – Ред.) залежить від того, чи виконають вони критерії. Їм потрібно вичистити корупцію, відповідати іншим вимогам, щоб почати виконувати План дій щодо членства", – заочно відповів Байден на запитання українського президента.

Боротьба з корупцією та Коломойський

Саме питання корупції може стати наріжним каменем зустрічі політиків. У Білому домі не раз висловлювали невдоволення через недостатню боротьбу української влади з впливом олігархів. До того ж наприкінці квітня Кабмін звільнив главу "Нафтогазу" Андрія Коболєва, який очолював компанію з 2014 року. На зміну керівництва в обхід наглядової ради негативно відреагували в ЄС та США.

Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен чітко окреслив, із чим український президент повинен приїхати в Білий дім – це новий закон про СБУ (який є зобов'язанням перед НАТО), результати в боротьбі з корупцією, судова реформа і реформа корпоративного управління.

"Ухвалення законодавства щодо боротьби з корупцією (закон про олігархів. – Ред.) – це хороший крок, але цього недостатньо, оскільки його необхідно втілити на практиці. Ми повинні побачити, як люди, причетні до корупційних дій, дійсно притягуються до відповідальності. Це дасть потужний сигнал, що це не тільки слова на шматку паперу, а вони чогось варті", – заявляв Блінкен.

До того ж актуальною для Вашингтона темою залишається український бізнесмен Ігор Коломойський, проти якого в США введені санкції. "Тема Коломойського буде 100%. Байден поставить Зеленському елементарне запитання: коли Коломойський сяде в тюрму, а ще краще – буде виданий США", – зазначив політолог Тарас Чорновіл.

Американське озброєння

За місяць до зустрічі президентів віцепрем'єр-міністр Олексій Резніков заявив, що Україні необхідно посилити протиповітряну оборону. І зробити це можна, розмістивши на території країни американські сили ППО.

У своїй заяві Резніков, очевидно, говорив про зенітно-ракетні комплекси MIM-104 Patriot. У квітні глава Офісу президента Андрій Єрмак також просив США надати такі системи оборони.

Однак уже відомо, що Штати не стануть давати або продавати Україні ЗРК Patriot. Замість цього наша країна отримає протитанкові ракетні комплекси Javelin, які перебувають на озброєнні ЗСУ з 2018 року.

Серед можливих причин відмови постачати більш серйозне озброєння – реакція Росії на заяву Резнікова і небажання загострювати відносини з Кремлем. "Сама по собі заява – груба провокація. Розгортання ППО США в Україні може змінити баланс сил не тільки в регіоні, а й за його межами", – зазначив тоді голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький.

"Північний потік-2"

Мабуть, головна тема переговорів Зеленського і Байдена – запуск газопроводу "Північний потік-2". В Україні нагадують, що введення в експлуатацію російського проєкту безпосередньо загрожує енергетичній безпеці країн Європейського Союзу.

"Навіть якщо це може бути, я не знаю, завершено на 99%, ми як і раніше вважаємо, що його можна і потрібно зупинити. І зі свого боку ми будемо обговорювати, що США можуть зробити в цьому відношенні, наприклад, санкції проти Nord Stream AG", – заявив глава НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

Видання The New York Times пише, що в Зеленського буде останній шанс переконати свого американського колегу зупинити будівництво газопроводу. "Час зупинити проєкт, який зараз на стадії завершення, закінчується: це необхідно зробити зараз або ніколи".

У статті також підкреслюється, що зробити це все ще можна, адже проти газопроводу виступає низка американських конгресменів, які називають проєкт геополітичною катастрофою для США і повною перемогою для Росії.

Але надій мало – російсько-німецька труба вже факт, що здійснився. У червні США і Німеччина дійшли згоди щодо "Північного потоку-2", тим самим поклавши край багаторічним суперечкам. Та й надії на конгресменів практично не залишилося – ймовірно, у Байдена навмисно дочекалися, поки Конгрес піде на канікули, щоб Зеленський під час свого візиту не зміг зустрітися із законодавцями.

Що думають експерти?

Українські експерти впевнені, проривів від візиту Зеленського в США чекати не варто.

Політолог Тарас Чорновіл: "У нас дві політики. Одна – на внутрішній ринок, де потрібно показувати, що ми протистоїмо "Північному потоку-2". А на зовнішньому ринку ніхто не бореться проти російського газопроводу. Півтора року Зеленський мовчав щодо активного будівництва проєкту, а зараз раптово почав говорити. Тому що стало зрозуміло, що запуск газопроводу буде розцінений як геополітична поразка президента. Тема "Північного потоку" взагалі не буде розглядатися на цих переговорах".

Журналіст Віталій Портников: "За відсутності у Вашингтоні конгресменів президенту не вдасться навіть продемонструвати політичну підтримку української позиції щодо "Північного потоку-2". Доведеться лише вислуховувати претензії, які будуть висловлюватися похапцем, – корупція, спроба контролювати судову систему та антикорупційні органи, засилля олігархів. Локшину на вуха адміністрації все одно не вдасться повісити. Саме тому майбутнє відносин із Вашингтоном залежить від того, наскільки адекватною буде реакція Зеленського і його оточення на ці претензії".

Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін: "Проривних домовленостей станом на сьогодні я не бачу. Йдеться про три угоди, але це досить скромні за обсягом угоди, зокрема, про додаткові 60 мільйонів доларів... Американці вважають, що нам потрібно рухатись до Заходу шляхом перезавантаження суспільства і країни, де ми живемо. А ми кажемо: дайте нам спочатку всі запевнення, а потім ми почнемо перезавантажуватись. Ця дилема – спочатку стільці чи спочатку гроші – буде досить непростою під час візиту".