Третя світова все ближче? Венесуела за прикладом Росії намагається забрати територію Гаяни через "референдум"

Накопичення передумов потенційного спалаху Третьої світової війни продовжує невпинно зростати. Наразі загострюється міждержавна суперечка в Південній Америці, де проросійський уряд Венесуели озвучує територіальні претензії до сусідньої Гаяни, зокрема долини річки Ессекібо. Про це повідомляють Reuters.

Венесуела хоче легітимізувати територіальні претензії до Гаяни через референдум

Якщо детальніше, то чинний президент Венесуели Ніколас Мадуро ухвалив рішення про проведення 3 грудня 2023 року референдуму щодо анексії регіону Ессекібо сусідньої Гаяни, що становить немалу частину її території. Потрібно зазначити, що долина річки Ессекібо є спірною територією ще з часів здобуття Венесуелою незалежності на початку ХІХ ст. У 1899 році міжнародний арбітраж визначив цей регіон як територію Великої Британії, яка перейшла до Гаяни після здобуття нею незалежності. На думку керівництва Венесуели, рішення від 1899 року несправедливе, тому хочуть шляхом плебісциту отримати бодай внутрішню підтримку цих територіальних претензій. Планується винесення на референдум близько 5 питань, які будуть сформульовані максимально маніпулятивно, в звичному стилі всіх диктаторських режимів, до яких належить і режим Мадуро. Зокрема, рішення арбітражу від 1899 р. там названі "нав'язаними обманним шляхом", також планується примусова видача гаянцям венесуельського громадянства після анексії, що повністю копіює дії РФ на окупованих територіях України.

Спірна територія багата на нафту, що збільшує її цінність у рази

Варто також зазначити, що спірні для Венесуели території є надзвичайно багатими на нафту, зокрема, за даними геологічної розвідки, йдеться приблизно про 11 мільярдів барелів нафти. Цими родовищами нафти вже займається американська корпорація Exxon, а сама Гаяна є достатньої надійним і дружнім політичним та економічним партнером США. Потрібно згадати, що у 1966 році Венесуела та Гаяна підписали Женевську угоду про пошук мирного розв'язання питання, а 2018 року Гаяна подала позов до Міжнародного суду ООН з проханням затвердити арбітражне рішення від 1899 року, за яким вона одноосібно контролює територію. Однак вже відомо про перекидання венесуельських військ до спільного кордону, які офіційний Каракас пояснює проведенням операції проти контрабандистів та незаконного видобутку копалин у прикордонних регіонах.

Венесуела традиційно звинувачує США у проблемі регіону

Венесуела посилила агресивну зовнішньополітичну риторику. Зокрема, голова венесуельського МЗС Іван Хіль на Генеральній асамблеї ООН заявив, що саме уряд США має намір "мілітаризувати" суперечку Венесуели та Гаяни про територію Есекібо, розмістивши там власну військову базу, а референдум схвалено для захисту суверенної території від американської агресії.

Він також додав, що уряд США, втручаючись у багаторічну суперечку про територію Ессекібо, "має намір привласнити венесуельську нафту за допомогою компанії Exxon Mobile, якій уряд Гаяни надає нафтові концесії у неделімітованому територіальному морі, що є повним порушенням міжнародного права". Така риторика ставить під загрозу нещодавні домовленості із США про послаблення нафтових санкцій проти Венесуели після досягнення угоди між урядом та опозиційними партіями країни щодо проведення виборів у 2024 році.

Венесуела діє за вказівкою Кремля, щоб розтягнути ресурси США

Таким чином, дуже явно прослідковується вплив Кремля на різке погіршення переговорного процесу між Каракасом і Вашингтоном. Багато хто забуває, що Венесуела є одним з найвірніших і найближчих союзників Росії, що можна поставити фактично на один рівень із Білоруссю, Сирією, Іраном та Північною Кореєю.

Відтак план Москви доволі простий – докласти зусиль з розпалення нової точки військового конфлікту, вже на новому континенті, яким є Південна Америка. Цей регіон завжди був набагато стабільнішим у зовнішньополітичному і військовому плані, в результаті чого економічні інтереси США були вельми захищеними. Попри очевидну незіставність військових можливостей США та Венесуели (не на користь останньої), це загострення може значно дестабілізувати економічну ситуацію та товарообіг у регіоні.

Однак головною небезпекою є те, про що автор цього матеріалу неодноразово попереджав у попередніх статтях. Йдеться про дедалі сильніше зближення диктаторських режимів всього світу під проводом Росії та Китаю. Руками своїх маріонеток, в цьому випадку Венесуели, можна дестабілізувати ситуацію в Південній Америці, а із застосуванням належної пропаганди – вивести конфлікт на рівень "латиноамериканці проти США" за прикладом того, як штучно формується протистояння "мусульмани проти Ізраїлю".

Таким чином, Росія за допомогою Венесуели розпорошує політичні, економічні та військові зусилля й ресурси США по всьому світу, змушуючи їх реагувати. Відтак зараз США мають опікуватись війною в Україні, в Ізраїлі та бути готовими до потенційних загострень із Китаєм навколо Тайваню, Північною Кореєю і тепер із Венесуелою. Фактично блок диктаторських режимів поступово починає Третю світову війну проти Заходу, чого європейські та американські лідери досі не можуть збагнути. Така нерішучість може дорого коштувати Заходу, але те, що їм скоро доведеться воювати по справжньому, – майже не викликає сумнівів.