Відео дня
Меркель назвала 6 нових членів ЄС, але України в списку немає: що стоїть за раптовим рішенням
Шість держав незабаром стануть новими членами Європейського Союзу. Йдеться про Албанію, Сербію, Північну Македонію, Боснію і Герцеговину, Чорногорію та Косово. Але ось Україні в цьому переліку місця не знайшлося.
Чому Балканський півострів такий важливий для ЄС і що потрібно зробити Києву, щоб наблизитися до "європейської сім'ї", розбирався OBOZREVATEL.
Що сталося?
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що шість західно-балканських держав "через геополітичні причини" стануть новими членами ЄС: "Стимулювання цього процесу (підготовки вступу. – Ред.) відповідає споконвічним інтересам Європейського Союзу".
Таку ідею підтримали голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Франції Еммануель Макрон.
"Нашим першим пріоритетом є прискорення порядку денного розширення в усьому регіоні й підтримка наших західно-балканських партнерів у їхній роботі з проведення необхідних реформ для просування по їхньому європейському шляху", – додала фон дер Ляєн.
Небезпечний вплив Росії і Китаю
Очевидно, такою заявою Меркель натякала на посилення впливу в регіоні Росії і Китаю. Адже чим далі відкладають перспективи членства балканських країн, тим більше ймовірно, що Кремль спробує розхитати ситуацію в регіоні. І такі спроби вже були:
У 2016 році в Чорногорії запобігли державному перевороту, за допомогою якого РФ хотіла не допустити її вступу в НАТО.
Не варто забувати і про багаторічний конфлікт між Сербією і Косовом, який не обходиться без російської участі.
Але йдеться не тільки про політичну загрозу, а й про економічну – на Балканах активно зростає вплив Китаю. Пекін не висуває політичних вимог і не вимагає дотримання прав людини або проведення реформ, натомість пропонує дешеві кредити і фінансування проєктів.
На Заході заявляють про небезпеку китайської "дипломатії боргової пастки". Балканські країни вже і без того винні Пекіну величезні суми. Так, наприклад, борг Чорногорії Китаю становить близько 103% від ВВП країни.
Свою роль зіграла і боротьба з пандемією COVID-19. "Китай і Росія користуються санітарною кризою, викликаною коронавірусом, і надають допомогу іншим країнам, прагнучи збільшити свій вплив на глобальному рівні", – вважає верховний представник ЄС Жозеп Боррель.
"Суто політичне рішення, так потрібно"
Після розпаду Югославії в 90-х роках і численних конфліктів між сербами, албанцями, хорватами та боснійцями Захід всіляко намагався стабілізувати ситуацію в регіоні. Зокрема, для цього ще в 1999 році балканські держави були визнані потенційними кандидатами на вступ до Євросоюзу.
Розширення ЄС на заході Балкан – це свого роду елемент безпеки для всієї Європи. Адже будь-яка дестабілізація в регіоні автоматично призведе до проблем ще в декількох країнах. Як мінімум в Італії і Австрії, які межують із цими територіями.
Ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко в коментарі OBOZREVATEL зазначив, що вступ балканських держав до Євросоюзу не пов'язаний із реформами або якимись іншими критеріями: "Це суто політичне рішення, яке приймається, тому що так потрібно".
І певною мірою Україна допомогла прискорити євроінтеграцію цих країн. У 2014 році, після початку російської агресії, в тій же Чорногорії почали посилати сигнал, що Росія може піти й далі. А щоб був мир у старій Європі, мовляв, потрібна тиша в балканському регіоні.
"Згадайте, як Німеччину брали в НАТО. Це було в період поділу країни – щойно закінчився етап денацифікації після Другої світової. Німеччина на той момент була економічно неспроможна. Але Заходу потрібно було поставити її на демократичні рейки", – зазначив дипломат.
Огризко наголошує, що ЄС потрібно стабілізувати балканський регіон: "Поки що там є невизначеність щодо зовнішньої політики, економіки, питань безпеки. Але як тільки країни стануть частиною ЄС, настане етап колективної відповідальності. Тоді ситуація в регіоні стане більш прогнозованою".
Залишається лише питання, чому для лідерів європейських держав ситуація на Балканах залишається найбільш важливою, ніж в Україні. Наша держава роками стримує російську агресію, бореться з впливом Кремля і її агентурою всередині країни, намагається проводити необхідні реформи. Але "політичних винятків" для офіційного Києва робити не поспішають. Українська влада повинна реагувати і доводити, що вступ у НАТО і ЄС – це питання в інтересах західних партнерів.