Лікарі поскаржилися на довгостроковий COVID-19: страждають від симптомів по пів року

У Великобританії чимало лікарів досі страждають від коронавірусної інфекції, хоча у багатьох пройшло вже шість місяців після того, як вони її підхопили. Водночас жодного з них не було госпіталізовано після зараження.

Десятки медиків, постраждалих від "тривалого COVID-19", написали про свою боротьбу з хворобою, заявивши, що відповідальні органи мають надавати більшу підтримку всім хворим. Їх зізнання опублікувало видання Daily Mail, додавши, що це викликає тривожні питання щодо довгострокових наслідків вірусу.

"Усі місяці страждали поганим здоров'ям – кар'єру припинено, суспільне життя законсервовано, а сімейне життя – це тінь того, чим воно було. Саме цей особистий досвід спонукав 39 лікарів, які постраждали від "тривалого коронавірусу", написати спільний лист із закликом надати додаткову допомогу постраждалим від інфекції", – йдеться в повідомленні.

Видання підкреслило, що це не ті люди, яких залишили боротися за життя на апараті штучної вентиляції легень. Адже в деяких спочатку майже не було ніяких симптомів COVID-19, і нікого з них не потрібно було госпіталізувати.

Нині ж ці медики більше страждають від симптомів пост-коронавірусу, ніж під час зараження. Більшість раніше були здоровими молодими людьми, а тепер не знають, чи одужають коли-небудь повністю.

Одні лікарі зізналися, що ледь можуть ходити – вони настільки виснажені, а їхні м'язи слабкі. Деякі втратили здатність згадати те, що з ними відбувається за день, або підтримувати бесіду. В інших розвинулася небезпечна для життя алергія або хронічне запаморочення.

Фахівці зазначають, що формального визначення тривалого коронавірусу не існує, хоча деякі визначають його як симптоми, що тривають більше трьох місяців.

"Якщо тривалий COVID-19 зачепить 10 відсотків населення, як показує одне дослідження, і ми ніколи не видужаємо – перейдемо від економічно активного стану до довгострокової бездіяльності і нездатності працювати, то навіть якщо ви видалите елемент людських страждань, це те, що політики повинні прийняти до уваги", – написав у листі анестезіолог Джейк Суетт.

Британські медики наголосили, що будь-хто, в кого є ознаки коронавірусу, має лікуватися від інфекції, навіть якщо у нього немає позитивного результату тесту. Вони також закликали чиновників до створення універсальних клінік, де медичні працівники можуть отримати досвід лікування стійких симптомів COVID-19.

Нижче наводимо зізнання 9 із 39 британських лікарів, які підписалися в листі з приводу "тривалого коронавірусу":

Анестезіолог із лікарні Королеви Єлизавети в Кінґс-Лінн, 32-річний Джейк Суетт зізнався, що через COVID-19 у нього виникає сильна задишка за найменшого прискорення ходьби.

"Я ходив у спортзал три або чотири рази на тиждень. Тепер маю спланувати, як мені вдасться обійти Sainsbury's (велика мережа супермаркетів у Великобританії. – Ред.). Мені так важко дихати, що потрібно підвести авто до вхідних дверей і повільно обійти магазин... Пройшли місяці, а я все ще задихаюся, у мене регулярне прискорене серцебиття і хвилі втоми. В одну хвилину все гаразд, а потім це як клацання пальців – і я відчуваю непереборне бажання спати", – розповів він.

Консультантка-радіологиня в лікарні Антрім у Північній Ірландії, 49-річна Катріна Дайнан сказала, що її симптоми почалися із жахливого болю в горлі.

"Одна з теорій полягає в тому, що COVID-19 пошкоджує нерви. У мене були й інші проблеми – дивне оніміння однієї ступні. Я також не можу зосередитися і мені потрібно проводити в ліжку набагато більше часу. Уперше в житті в мене з'явилася алергія... Я не можу приділяти дітям стільки уваги, скільки мені хотілося б, і дуже сумую за своєю роботою", – написала вона в листі.

38-річну Наталі Макдермотт, викладачку клінічної практики Королівського коледжу Лондона, під час COVID-19 направили до невролога, "який думає, що у неї запалення спинного мозку".

"За останні місяці були часи, коли думала: "Що зі мною відбувається?" Фактично, я повернулася до роботи через декілька тижнів. Потім у мене знову піднялася температура, з'явилися дивні болі в ногах, суглобах, виникло оніміння. До цього під час ходьби я всіх обганяла, а тепер всі обганяють мене. Мої м'язи не мають тієї сили, до якої вони звикли... Коронавірус буває не тільки легким або важким. Є також такі люди, як я, які не ходять до лікарні, які опиняються десь посередині. Нам терміново потрібні додаткові дослідження в цьому напрямку", – поділилася лікарка.

Вперше захворівши на коронавірус, 41-річна Сара Бернс, лікарка загальної практики з Саутгемптона, була прикута до ліжка до трьох тижнів.

"Мені сказали, що може пройти ще шість-дев'ять місяців, перш ніж я повернуся до своєї колишньої фізичній сили. Підписала лист, тому що, як лікарі, вважаю, що у нас потужний голос. Але це не тільки для нас: нам необхідно підвищити обізнаність усіх, у кого давно є COVID-19, адже деякі з них не зможуть орієнтуватися в системі так, як ми ", – пояснила медикиня.

Коронавірус змінив життя 40-річної Тані Нортриджі, лікарки загальної практики в Брикстоні, яка захворіла в березні і повернулася до роботи всього через два тижні, а пізніше пішла.

"Раніше я була постійно в русі й тричі на тиждень пробігала іноді до восьми миль (приблизно 12 км. – Ред.), грала в теніс і справлялася з 12-годинним робочим днем, а також дбала про своїх дітей. Тепер не можу пройти понад 200 метрів, не відчуваючи втоми і запаморочення. Не можу бігати, водити дітей у парк і навіть довго розмовляти по телефону, щоб у мене не заболіла голова, не можу робити вертикальні вправи", – розповіла вона.

Гепатологині в лікарні Адденбрука в Кембриджі, 40-річній Грейс Долман довелося кинути роботу через COVID-19.

"Коли в березні у мене почався кашель, хоч я не почувалася погано, мене відправили додому з роботи. А до десятого дня я навіть не могла їсти, не переводячи дух. Повернулася до роботи в травні, але на той час, коли доводилося добиратися до палати, я вже була виснажена. Одного разу від фізичних зусиль під час переходу з палати в палату я майже розплакалася. У кінці червня кинула роботу", – відверто розповіла вона.

Судова психіатриня Національної служби охорони здоров'я Великобританії, 48-річна докторка Дженні Джадж тричі намагалася, але не змогла повернутися до роботи після того, як перехворіла на коронавірус.

"Неначе мій мозок у тумані, і я нічого не можу обробити... У більшості людей COVID-19 недовго, але нам терміново потрібно почати відстежувати тих, у кого він є", – підкреслила лікарка.

Лікарка-консультантка щодо професійних захворювань Манчестерського університету, 52-річна Клер Рейнер була настільки ослаблена вірусом, що донедавна їй були потрібні особи, котрі здійснюють догляд за немічними людьми, щоб допомогти з основними побутовими потребами.

"Я відчуваю біль у грудях і задихаюся, якщо проходжу хоча б мінімальну відстань. Спробувала покататися на велосипеді, але не вистачило сил натискати на педалі... Коли побачила всі інші підписи на листі, це було досить емоційно. Ми всього лише верхівка айсберга постраждалих", – розповіла вона.

Вчений-генетик із Національної служби охорони здоров'я Великобританії, який нещодавно вийшов на пенсію, 61-річний Ян Фрейлінг сказав, що через сім місяців після діагностування у нього коронавірусу, він все ще не одужав.

"У мене періодична глибока задишка – навіть за найменшого напруження – прискорене серцебиття, мої м'язи здаються млявими, а мозок затуманеним. Також з'являється нудота, синдром подразненого кишечника і гіпоглікемія – коли я раптово відчуваю, як різко падає рівень цукру в крові, залишаючи мене слабким і тремтячим. Тоді є вплив на психічне здоров'я. Я почуваюся крихким", – зізнався він.

Як повідомляв OBOZREVATEL, медики швидкої допомоги в місті Бородянка, за 30 кілометрів від Києва, розповіли, як рятують хворих на старій іржавій швидкій УАЗ, відомій у народі як "буханець".