Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані

Визнання Іраном провини в тому, що це їхні військові помилково збили пасажирський літак Boeing 737 українських авіаліній МАУ, у результаті чого загинуло 176 осіб, призвело до масових протестів як у столиці – Тегерані, так і в інших іранських містах.

Відео дня

Спочатку люди зібралися, щоби вшанувати пам'ять загиблих в результаті катастрофи, але пізніше збори переросли в антиурядові акції протесту по всій країні. Якими будуть їхні наслідки для Ірану – з'ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

• Іран охопили масові акції протесту з вимогою відставки керівництва країни, включаючи верховного лідера Алі Хаменеї.

• Повідомляється, що правоохоронці відкривали вогонь по протестувальниках, за попередніми даними загинула одна людина, ще десятки постраждалих.

• Мітинги в Тегерані та інших містах Ірану підтримав президент США Дональд Трамп.

• Імовірність відставки Верховного лідера Ірану Алі Хаменеї зростає, але все ж малоймовірна.

Читайте: "Обдурили весь світ!" Нетаньяху засудив Іран за збитий літак МАУ

Іранський "майдан"

У суботу, 11 січня, влада Ірану офіційно визнала, що український авіалайнер МАУ, який зазнав аварії 8 січня у Тегерані, був збитий іранською ракетою.

Глава МЗС Ірану Джавад Заріф у своєму Twitter підтвердив, що причиною аварії українського лайнера стала "людська помилка".

"Ми глибоко шкодуємо, приносимо вибачення і співчуття нашому народу, сім'ям всіх жертв та іншим постраждалим країнам", – резюмував глава МЗС Ірану.

Читайте: "Захищали нашу країну!" Іран цинічно заступився за військових, які збили літак МАУ

Пізніше свої вибачення і співчуття висловив і президент країни Хасан Роухані, який також вказав на людський фактор.

Після резонансних зізнань керівництва країни в Тегерані, перед будівлею Технологічного університету ім. Аміра Кабіра, в суботу зібралося кілька сотень людей, щоби вшанувати пам'ять загиблих в авіакатастрофі, серед яких було багато їхніх співгромадян.

Спочатку протестувальники вимагали покарати винних у трагедії, але пізніше серед активістів почали лунати гасла проти уряду. Так, зокрема студенти Технологічного університету імені Аміра Кабіра під стінами Корпусу вартових ісламської революції скандували: "Смерть брехунам! Смерть диктатору!".

Читайте: Іран попереджав США: спливли резонансні дані про авіаудар

Протестувальники також заявили, що відставки представників влади їм недостатньо – народ вимагає справедливості. Мітинг переріс у зіткнення з поліцією. Правоохоронці застосували сльозогінний газ. А пізніше повідомлялося, що сили безпеки Ірану відкрили вогонь по мирних демонстрантах і використовували світлошумові гранати.

Незважаючи на жорсткі розгони протестів, у неділю, 11 січня, іранці знову вийшли на площу Азаді (Свободи) у Тегерані, мітинги також відбулися і в інших містах країни. Повідомляється, що загальна кількість протестувальників сягнула трьох тисяч осіб.

Учасники протесту знову вимагали відставки керівництва країни, включаючи Верховного лідера Алі Хаменеї.

Як зазначали місцеві ЗМІ, охороняти правопорядок на вулиці вийшло ще більше поліції, а також підрозділи Корпусу вартових ісламської революції. Вони спробували розігнати мітингувальників, що призвело до кривавих протистоянь. У результаті жорстких силових заходів з боку поліції загинув один учасник демонстрації, ще десятки були поранені. Однак офіційного підтвердження стосовно загиблих і постраждалих поки немає.

Чи чекати перевороту

Імовірність зміни уряду в Ірані дуже низько оцінює міжнародник Андрій Бузаров. В день трагедії з українським літаком він сам перебував у Тегерані і пояснив, що всередині Іранської держави є ліберальна частина суспільства (яка вийшла на протест) і консервативна (підтримує Верховного лідера і військових), так от, друга частина сьогодні набагато сильніша.

Втім, ця трагедія і деякі економічні проблеми, які виникли ще раніше, стимулюють ліберальну частину до виходу на вулицю.

Читайте: Глава Ірану Хасан Роухані попросив вибачення в України

"Але вона зараз не настільки сильна, щоб змінити політичну ситуацію в країні, і в тому, що протести зійдуть нанівець, у мене немає сумнівів. Але вони є сигналом для іранського керівництва, що якісь реформи з лібералізації треба проводити", – каже він.

А ось керівник "Центру дослідження Африки" Олександр Мішин пояснює, що відновлення протестів вказує на те, що частина вищого іранського керівництва і надалі втрачає свою легітимність.

За його словами, згідно з Іранською Конституцією, Хаменеї має право піти з посади добровільно, але з огляду на останні події він може бути усунутий з посади.

Читайте: Катастрофа МАУ в Тегерані: Іран заплатить сім'ям загиблих

"Брехня його оточення кидає на нього тінь, а отже Рада експертів – особливий виборчий орган іранських законознавців – може зібратися і усунути Хаменеї через невідповідність займаній посаді", – розповів він, зазначивши, що це також буде ударом і для самого КВІРу, який по суті перетворився на державу у державі, і де-факто перебуває поза досяжністю правової системи.

Вплив США

Ще одна проблема, яка може виникнути на тлі протестів, так це втручання у внутрішні проблеми Ірану з боку США.

Глава Білого дому Дональд Трамп уже публічно підтримав акції протестів у низці ісламських країн: "Я підтримую вас з самого початку свого президентства, і моя адміністрація продовжить вас підтримувати. Ми стежимо за вашим протестом дуже уважно і натхненні вашої сміливістю", – написав він у своєму Twitter.

Читайте: Повідомлень про загрози не було: Дихне пояснив, чому МАУ літали в Іран

Про це в ефірі ObozTV сказала і експертка-міжнародниця Юлія Осмоловська, на її думку Америка може використати ситуацію у своїх політичних цілях, і в цьому напрямку вже видно певні загравання з іранської опозицією.

Дивіться відео за темою:

"Я сподіваюся, що незважаючи на спокусу США тримати регіон під своїм контролем, вони не втручатимуться і не ставитимуть там свій уряд. Тут варто тільки подивитися на ситуацію в Лівії, Сирії, Афганістані, чи був там встановлений демократичний режим правління після втручання США? Вся ця ідея з "арабською весною", яка почалася у 2011 році, вона не призвела до жодних ефективних змін у режимі, а навпаки викликала нестабільність у регіоні", – вважає Осмоловська.

Імовірність результативного втручання США у внутрішню ситуацію в Ірані заперечує Бузаров, він вважає, що сьогодні нереально відкрито підтримати якусь політичну групу всередині країни.

Читайте: Зеркаль пояснила, що має робити Україна після зізнань Ірану

За його словами, військовим чином підтримати протестувальників можна тільки через країни, які сухопутно межують з Іраном, а вони або зберігають нейтральну позицію, або дружні щодо Тегерану.

"Поки США підтримує протести через ЗМІ, підтримує частково іранську діаспору, гуманітарні проекти, але поза Іраном. І в будь-якому разі всі зв'язки з американськими спецслужбами жорстко контролюються з боку іранської влади. Тому на сьогодні тут дуже важко щось зробити", – додав міжнародник.