Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані

25,2 т.
Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані

Визнання Іраном провини в тому, що це їхні військові помилково збили пасажирський літак Boeing 737 українських авіаліній МАУ, у результаті чого загинуло 176 осіб, призвело до масових протестів як у столиці – Тегерані, так і в інших іранських містах.

Спочатку люди зібралися, щоби вшанувати пам'ять загиблих в результаті катастрофи, але пізніше збори переросли в антиурядові акції протесту по всій країні. Якими будуть їхні наслідки для Ірану – з'ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

  • Іран охопили масові акції протесту з вимогою відставки керівництва країни, включаючи верховного лідера Алі Хаменеї.

  • Повідомляється, що правоохоронці відкривали вогонь по протестувальниках, за попередніми даними загинула одна людина, ще десятки постраждалих.

Відео дня
  • Мітинги в Тегерані та інших містах Ірану підтримав президент США Дональд Трамп.

  • Імовірність відставки Верховного лідера Ірану Алі Хаменеї зростає, але все ж малоймовірна.

Іранський "майдан"

У суботу, 11 січня, влада Ірану офіційно визнала, що український авіалайнер МАУ, який зазнав аварії 8 січня у Тегерані, був збитий іранською ракетою.

Глава МЗС Ірану Джавад Заріф у своєму Twitter підтвердив, що причиною аварії українського лайнера стала "людська помилка".

"Згідно з попередніми висновками внутрішнього розслідування Збройних сил, людська помилка в період кризи, спровокованої авантюризмом США, призвела до катастрофи", – заявив він.

"Ми глибоко шкодуємо, приносимо вибачення і співчуття нашому народу, сім'ям всіх жертв та іншим постраждалим країнам", – резюмував глава МЗС Ірану.

Пізніше свої вибачення і співчуття висловив і президент країни Хасан Роухані, який також вказав на людський фактор.

Після резонансних зізнань керівництва країни в Тегерані, перед будівлею Технологічного університету ім. Аміра Кабіра, в суботу зібралося кілька сотень людей, щоби вшанувати пам'ять загиблих в авіакатастрофі, серед яких було багато їхніх співгромадян.

Спочатку протестувальники вимагали покарати винних у трагедії, але пізніше серед активістів почали лунати гасла проти уряду. Так, зокрема студенти Технологічного університету імені Аміра Кабіра під стінами Корпусу вартових ісламської революції скандували: "Смерть брехунам! Смерть диктатору!".

Протестувальники також заявили, що відставки представників влади їм недостатньо – народ вимагає справедливості. Мітинг переріс у зіткнення з поліцією. Правоохоронці застосували сльозогінний газ. А пізніше повідомлялося, що сили безпеки Ірану відкрили вогонь по мирних демонстрантах і використовували світлошумові гранати.

Протести в Тегерані, 10 січня
Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані
Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані

Незважаючи на жорсткі розгони протестів, у неділю, 11 січня, іранці знову вийшли на площу Азаді (Свободи) у Тегерані, мітинги також відбулися і в інших містах країни. Повідомляється, що загальна кількість протестувальників сягнула трьох тисяч осіб.

Учасники протесту знову вимагали відставки керівництва країни, включаючи Верховного лідера Алі Хаменеї.

Протести в Тегерані, 11 січня
Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані
Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані
Криваві протести: як авіакатастрофа українського Boeing призвела до кризи в Ірані

Як зазначали місцеві ЗМІ, охороняти правопорядок на вулиці вийшло ще більше поліції, а також підрозділи Корпусу вартових ісламської революції. Вони спробували розігнати мітингувальників, що призвело до кривавих протистоянь. У результаті жорстких силових заходів з боку поліції загинув один учасник демонстрації, ще десятки були поранені. Однак офіційного підтвердження стосовно загиблих і постраждалих поки немає.

Чи чекати перевороту

Імовірність зміни уряду в Ірані дуже низько оцінює міжнародник Андрій Бузаров. В день трагедії з українським літаком він сам перебував у Тегерані і пояснив, що всередині Іранської держави є ліберальна частина суспільства (яка вийшла на протест) і консервативна (підтримує Верховного лідера і військових), так от, друга частина сьогодні набагато сильніша.

"Я не бачу тенденції до зміни влади, там будь-яке питання, регіональне, політичне чи економічне, періодично стає причиною для критики уряду. Консервативна частина суспільства в Ірані набагато сильніша за ліберальну, саме вони підтримують Верховного лідера Хаменеї та військове керівництво в особі КВІР", – пояснив Бузаров у коментарі OBOZREVATEL.

Втім, ця трагедія і деякі економічні проблеми, які виникли ще раніше, стимулюють ліберальну частину до виходу на вулицю.

"Але вона зараз не настільки сильна, щоб змінити політичну ситуацію в країні, і в тому, що протести зійдуть нанівець, у мене немає сумнівів. Але вони є сигналом для іранського керівництва, що якісь реформи з лібералізації треба проводити", – каже він.

А ось керівник "Центру дослідження Африки" Олександр Мішин пояснює, що відновлення протестів вказує на те, що частина вищого іранського керівництва і надалі втрачає свою легітимність.

За його словами, згідно з Іранською Конституцією, Хаменеї має право піти з посади добровільно, але з огляду на останні події він може бути усунутий з посади.

"Якщо буде доведено, що зізнання іранського керівництва про причини трагедії було свідомо запізнілим, без поважних на те об'єктивних причин, то виникає і підстава для його зміщення з посади. Рахбар став частиною змови мовчання, а це йде врозріз із критеріями доброчесності, що висуваються до Верховного лідера в ст. 5 і ст. 109 Конституції Ірану, де прямо зазначено, що лідер і керівник мусульман Ірану має бути "справедливим і побожним", – каже Мішин.

"Брехня його оточення кидає на нього тінь, а отже Рада експертів – особливий виборчий орган іранських законознавців – може зібратися і усунути Хаменеї через невідповідність займаній посаді", – розповів він, зазначивши, що це також буде ударом і для самого КВІРу, який по суті перетворився на державу у державі, і де-факто перебуває поза досяжністю правової системи.

Вплив США

Ще одна проблема, яка може виникнути на тлі протестів, так це втручання у внутрішні проблеми Ірану з боку США.

Глава Білого дому Дональд Трамп уже публічно підтримав акції протестів у низці ісламських країн: "Я підтримую вас з самого початку свого президентства, і моя адміністрація продовжить вас підтримувати. Ми стежимо за вашим протестом дуже уважно і натхненні вашої сміливістю", – написав він у своєму Twitter.

Про це в ефірі ObozTV сказала і експертка-міжнародниця Юлія Осмоловська, на її думку Америка може використати ситуацію у своїх політичних цілях, і в цьому напрямку вже видно певні загравання з іранської опозицією.

Дивіться відео за темою:

"Я сподіваюся, що незважаючи на спокусу США тримати регіон під своїм контролем, вони не втручатимуться і не ставитимуть там свій уряд. Тут варто тільки подивитися на ситуацію в Лівії, Сирії, Афганістані, чи був там встановлений демократичний режим правління після втручання США? Вся ця ідея з "арабською весною", яка почалася у 2011 році, вона не призвела до жодних ефективних змін у режимі, а навпаки викликала нестабільність у регіоні", – вважає Осмоловська.

Імовірність результативного втручання США у внутрішню ситуацію в Ірані заперечує Бузаров, він вважає, що сьогодні нереально відкрито підтримати якусь політичну групу всередині країни.

За його словами, військовим чином підтримати протестувальників можна тільки через країни, які сухопутно межують з Іраном, а вони або зберігають нейтральну позицію, або дружні щодо Тегерану.

"У США немає ніякого плацдарму, вони можуть використовувати ситуацію тільки для накладення нових санкцій, і у спробі обмежити Іран у впливі на регіон, але ніяк не вплинути на ситуацію всередині. У Америки не так багато союзників серед сусідів Ірану, а без них щось зробити важко", – сказав Бузаров.

"Поки США підтримує протести через ЗМІ, підтримує частково іранську діаспору, гуманітарні проекти, але поза Іраном. І в будь-якому разі всі зв'язки з американськими спецслужбами жорстко контролюються з боку іранської влади. Тому на сьогодні тут дуже важко щось зробити", – додав міжнародник.