Блог | Казахстан відчув проблеми з "Дружбою"

Геополітична поведінка Москви в Центральній Азії остаточно трансформувалася в політику відкритого диктату та економічного саботажу. Черговим підтвердженням подібної лінії стала ситуація з експортом казахстанської нафти до Німеччини. Астана прагне диверсифікувати ринки збуту та зміцнити економічні зв'язки з ЄС, але Росія не бажає цього і використовує "трубу" як інструмент придушення. Маємо наочну демонстрацію того, що будь-які економічні домовленості можуть бути вмить перекреслені Кремлем заради збереження політичного контролю та прямого тиску на суверенну державу.

Відео дня

Ситуація навколо нафтопроводу "Дружба" оголила критичну вразливість Казахстану. Високоякісна казахстанська нафта, призначена для НПЗ у Шведті, стала заручницею путінських амбіцій. За фактом, поки основні обсяги експорту вуглеводнів проходять через російську територію, Астана залишається в прямій і небезпечній залежності від настроїв у Москві. Росії абсолютно байдужі збитки казахів. Для Кремля куди важливіше використовувати інфраструктуру "Дружби" як важіль тиску на Європу, яка намагається позбутися енергетичної залежності від агресора.

Тим часом фінвтрати самого Казахстану, що формують колосальні суми недоотриманого прибутку і, що ще важливіше, планомірна втрата репутації надійного постачальника на світовому ринку, для Кремля є другорядним фактором і просто байдуже ігноруються.

Останнім часом інформаційний простір наповнений "неофіційними сигналами" і вкиданнями про можливі обмеження або "технічні складнощі" транзиту. Ці інсинуації формують примітивний, але небезпечний інструмент шантажу. Мета Москви очевидна: тримати Астану в стані постійної напруги і страху за свій бюджет, змушуючи коригувати зовнішньополітичний курс на догоду інтересам сусіда.

На цьому тлі офіційна риторика про "стратегічне партнерство" виглядає знущанням. Росія вкотре підтвердила свою абсолютну ненадійність. Партнер, який будь-якої секунди може перекрити кран заради політичної вигоди, не є союзником, він – загроза національній безпеці.

Тому Казахстану життєво необхідно розвивати незалежні маршрути транспортування нафти і газу. Ситуація з "Дружбою" і регулярні "ремонти" на Каспійському трубопровідному консорціумі (КТК) лише підтверджують: будувати шляхи в обхід Росії через Каспій потрібно було ще вчора.

Розвиток Транскаспійського маршруту (ТМТМ) і розширення співробітництва з Азербайджаном, Туреччиною і Грузією – не просто економічна альтернатива, а питання збереження державності. Казахстан має якнайшвидше розірвати енергетичну пуповину, що зв'язує його з російською транзитною системою, інвестувати в танкерний флот і портову інфраструктуру на Каспії, вибудовувати прямі політичні союзи зі споживачами в ЄС, минаючи посередництво Москви.

Москва більше не може претендувати на роль стабільного транзитного хаба. Її дії віроломні, а методи явно деструктивні. Для Казахстану настав час остаточно усвідомити: енергетична і політична незалежність від Росії - це єдиний шлях до збереження суверенітету. "Відхід від Москви" має стати незворотнім, поки російський енергошантаж остаточно не зруйнував економічний потенціал регіону. Незалежні маршрути для країн Центральної Азії не примха, а страховий поліс від імперського божевілля Москви.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...