"Україну кинули напризволяще": що пишуть на Заході про плани Путіна та "слабку" реакцію Європи
Незважаючи на дипломатичні зусилля, Захід показує слабку позицію у переговорах із Кремлем щодо скупчення російських військ біля українського кордону. Іноземні експерти прогнозують, що зволікання загрожує Європі повторенням подій Другої світової.
Докладніше про те, що пишуть західні експерти та ЗМІ, читайте у добірці OBOZREVATEL.
Ситуація для України виглядає "не дуже добре"
"Захід – слабкий і розділений. Росія – агресивна та рішуча. Все це не дуже добре виглядає для вільної та незалежної України", – пише британське видання Independent у редакційній статті.
Одна з головних причин такої песимістичної оцінки – невизначеність щодо того, наскільки жорсткою та рішучою буде відповідь США та Євросоюзу на вторгнення російських військ. Зокрема, незрозуміло, як подіють нові санкції – адже, як показує історія, обмеження можна оминути або дочекатися, поки їх знімуть. До того ж, Москва може відповісти припиненням постачання газу до Європи.
"Сподіватися на допомогу від Європи Україні теж не варто. Наприклад, Німеччина відкрито заявила, що не воюватиме за Україну, хоча Великобританія та деякі інші країни готові відправити військових радників та зброю як стримувальну силу", – зазначає видання.
Independent підкреслює, що у Росії може виникнути запитання: якщо Захід не воюватиме за Україну, чи вступатиметься він за країни Балтії, Польщу чи Фінляндію? "Хто буде наступним після України?" – запитують автори матеріалу.
Аналітик Daily Telegraph Марк Алмонд дотримується аналогічної думки та зазначає, що "Євросоюз ганебно кинув Україну напризволяще". За його словами, новий уряд Німеччини продовжує політику Ангели Меркель і не поспішає відмовлятися від "затишних стосунків" із Кремлем.
Політику Франції автор матеріалу також критикує. Еммануель Макрон, який раніше багато говорив про об'єднану Європу, напередодні виборів обрав "шлях стратегічного мовчання", вважає аналітик. Відсутність Брюсселя за столом переговорів також свідчить, що Євросоюз не є ключовим геополітичним гравцем.
"Володимир Путін більше опортуніст, ніж великий стратег, але обезголовлена Європа схиляє терези на користь його плану хапати те, що можна, поки це можливо", – резюмує Алмонд.
Пасивність Заходу призведе до "ефекту доміно"
Про слабку реакцію Заходу на російську агресію пише і французький філософ Бернар Анрі Леві у Wall Street Journal. За його словами, рівень агресії в риториці російських чиновників безпрецедентний, але західні країни більше переймаються пандемією, ніж "імперськими амбіціями" Москви.
"Якщо завтра Путін вирішить увірватися в Україну – я молюся, щоб цього не сталося, і все ще думаю, що Байден та Макрон можуть цього уникнути, – це буде нещастя для України. Але це також матиме величезний "ефект доміно". "Вся Європа опиниться під атакою. Весь Західний світ увійде до смуги потрясінь, які зараз складно уявити. Весь світ буде дезорганізований цими подіями", – зауважив філософ.
"Усе це дуже схоже на політику умиротворення, що призвела до Мюнхенського пакту 1938 року", – пише Леві, згадуючи про угоду, згідно з якою Судетська область Чехословаччини відійшла до гітлерівської Німеччини.
Захід відмовляється від "смертельних" санкцій?
Ще більшу тривогу викликає публікація німецького видання Das Handelsblatt. Його журналісти стверджують, що європейські країни більше не розглядають ідеї від'єднання Росії від міжнародної банківської системи SWIFT.
Причина нібито полягає в тому, що це може призвести до дестабілізації фінансових ринків у короткостроковій перспективі та сприятиме створенню альтернативної платіжної інфраструктури, в якій більше не домінуватимуть західні країни, зазначила газета.
Натомість ЄС та США обговорюють запровадження цільових економічних санкцій проти найбільших російських банків у разі початку російської військової операції проти України. При цьому Німеччина хоче домогтися винятків, щоб мати можливість оплачувати імпорт російського газу та нафти.
На тлі появи цієї публікації речниця Білого дому Джен Псакі поспішила запевнити, що США не відкидали ймовірність відключення Росії від SWIFT. Навпаки, всі варіанти санкцій усе ще перебувають на розгляді.
"Ми продовжуємо тісні консультації з європейськими партнерами щодо серйозних наслідків для РФ, якщо вона розпочне нове вторгнення в Україну", – наголосила вона.
Звідки нападе Путін?
Одразу кілька західних видань описали можливі сценарії наступу російських військ на територію України. Так, британська газета Times вважає, що Росія може розпочати вторгнення з Білорусі. На це вказує розташування військових у цій країні "всього за 25 миль від українського кордону".
Телеканал CNN із посиланням на джерела у розвідці стверджує, що російські офіційні особи не лише теоретизують повномасштабне вторгнення в Україну, а й розробляють план, який застосують у разі наказу з Кремля.
Аналітики вважають, що РФ потрібні сухопутний міст у Крим та певний статус Донбасу. Це є "найголовнішим поясненням того", чому вона може вдатися до ще одного вторгнення за останні вісім років.
"Нормалізація" контролю над Донбасом шляхом введення російських військ може принести користь для Кремля, проте це, найімовірніше, призведе до тяжких санкцій проти агресора", – пише видання.
Інші експерти припускають, що сухопутний коридор уздовж Азовського моря через Маріуполь дозволить Москві зменшити витрати на забезпечення енерго- та водопостачання Криму. Такий план було легко реалізувати шляхом висадки морського десанту на узбережжі Азовського моря. Втім, вузьку смужку землі, яка простягається вздовж берегової лінії, було б важко захистити. Водночас вона була б менш прибутковою через постійні ризики нападу з боку українських військових.
Окупація України для РФ буде кривавою, коштуватиме багатьох російських життів, а також вимагатиме постійної присутності сотні тисяч солдатів, пише CNN. Санкції також завдадуть шкоди країні, якщо навіть не паралізують частину її економіки. Невелике вторгнення також для Москви є поганою ідеєю.
А ось інформаційна агенція Reuters опублікувала цілих чотири сценарії нападу, які розглядають західні експерти:
Ескалація на Донбасі. Кремль може руками своїх кишенькових терористів атакувати українську армію, а потім використати опір ЗСУ як привід для початку повномасштабного вторгнення.
Кримський удар. На думку директора польської консалтингової компанії Rochan Конрада Музики, атака з боку окупованого півострова дозволить російським військовим захопити територію по Дніпро, який стане природною перешкодою проти українського контрнаступу. Крім того, напад із Криму та захоплення лівого берега Дніпра дозволить отримати контроль над каналом, який раніше постачав півострів прісною водою.
Множинні атаки. Росія може вторгнутися в Україну одразу з усіх можливих напрямків – Крим, ОРДЛО, східний кордон, територія Білорусі. В цьому випадку ЗС РФ використовуватимуть тактику бліцкригу, обминаючи міста й осередки запеклого опору, щоб не втратити ініціативу і не засісти в боях. Київ може впасти одним із перших, що завдасть серйозного удару обороноздатності України.
Ракетні удари та кібератаки. Москва може обрати варіант так званого "гуманітарного бомбардування" – авіаційні та ракетні удари по українських військах та об'єктах критичної інфраструктури без участі в операції наземних сил. Україна не зможе повноцінно протистояти цій тактиці, особливо якщо Росія також почне масовані кібератаки проти українських військових та цивільних систем.
"Для Путіна втрата України рівнозначна ампутації"
Американський журналіст Томас Фрідман вважає, що для глави Кремля Володимира Путіна втрата впливу на Україну рівнозначна "ампутації". Тому його агресивна риторика продовжуватиметься доти, доки Захід не погодиться на умови Росії про новий порядок у Європі, або ж не станеться військова конфронтація між протиборчими блоками.
Фрідман пише, що Путін вважає за свій обов'язок возз'єднати країни колишнього СРСР. При цьому президент країни-агресора всіляко заперечує той факт, що в Україні є свої мова, історія та люди, які цінують незалежність. Для нього українська держава – цілком штучна, а український націоналізм – несправжній.
"Глава Кремля стверджує, що об'єднати Росію та Україну – його обов'язок. Він безтурботно ігнорує той факт, що в Україні є свої мова, історія та покоління, яке вважає своїм обов'язком бути незалежним", – пише автор.
На думку американського журналіста, причина, через яку Путін прискорив свою загрозу щодо України, полягає в тому, що він знає, що за нинішнього президента Володимира Зеленського процес українізації прискорився. Фрідман зазначає, що російська мова витісняється зі шкіл, телебачення та медійного простору.
"Путін знає, що через 10 років молоде покоління в Україні взагалі не говоритиме російською і не матиме ідентифікації з російською культурою. Можливо, найкраще діяти зараз, вважає Путін, до того, як українська армія стане більшою, краще навченою і ліпше озброєною – і поки Європа та Америка перебувають у сум'ятті через COVID і не налаштовані на війну", – цитує журналіст болгарського політолога.
Наприкінці американський журналіст зазначив, що нарощування військ поблизу кордонів України може свідчити про різні сценарії, яких хоче досягти Путін. Він пише, що російський президент поставив умову Заходу: домовлятися про новий лад після закінчення холодної війни, або розпочинати нову конфронтацію.
Україна – загроза для путінського режиму
"Демократична незалежна Україна — прокляття для путінської Росії, – вважає військовий експерт Стівен Бланк. – Вона анітрохи не загрожує Росії. Але вона несе загрозу для всевладдя режиму Путіна, який стає все менш популярним у себе вдома і втрачає підтримку. Глава Кремля постійно грає у "фортецю в облозі" та чергове "збирання російських земель" проти зовнішніх ворогів. Він не може дати людям хліба, але він збирається дати їм натомість імперські авантюри.
"Насправді Росії нічого не загрожує. Немає жодної загрози вторгнення України чи НАТО в Росію чи навіть на Донбас. Усі ці "загрози" сфабриковані Путіним та його лобістами, щоб зміцнити свої позиції, бо вони зачаровані сакральним іміджем "царя", особливо привабливим у російській провінції", – зазначає Бланк.
Українці не здаються
Британська газета Guardian нагадує про високий моральний дух українських військових, які налаштовані дати жорстку відсіч спробам насадити "російську диктатуру". "Воїни мотивовані, професійні та готові захищати свої домівки. Але очевидно, що вони погано озброєні", – сказано у публікації.
Видання зазначає, що "цього тижня Великобританія відправила до Києва оборонну протитанкову зброю" і що "адміністрація Байдена розглядає можливість військової допомоги".
Guardian наводить уривки розмов її кореспондента з українськими воїнами, які стверджують, що "готові до боротьби"й "опиратимуться в кожному місті, у кожному селі, тому що українці ненавидять Путіна".
Один із них Анатолій Лозар наголошує на негативній ролі російської пропаганди у спробах розділити українське суспільство. "Телебачення відіграє велику роль, – цитує його Guardian. – Ви можете дивитися російські державні канали безкоштовно, а за українські треба платити".
А історик зі Львова Олена Чебелюк запевняла Guardian, що російська диктатура в Україні просто неможлива. "Росіяни прожили 20 років у диктатурі. Вони щасливі, – цитує її газета. – Ми тут не любимо диктаторів. Путін трохи мрійник. Він хоче бути наймогутнішою людиною у світі. Якщо він спробує встановити диктатуру в Україні, він зазнає поразки".
Що у результаті? Як бачимо, іноземні видання зі скепсисом ставляться до нинішньої реакції Євросоюзу на скупчення військ біля українських кордонів. На їхню думку, Захід робить недостатньо для стримування агресії Кремля, що може призвести до повторення трагічних подій Другої світової. Втім, в одному експерти впевнені: український народ готовий до боротьби і має намір дати відсіч російській диктатурі.