Франція готова до силової операції в Нігері: чи скористається Макрон ліквідацією верхівки ПВК "Вагнер"
Майже місяць минув з моменту державного перевороту в африканському Нігері, однак за увесь цей час коаліція західних країн та Економічна спільнота країн Західної Африки (ЕКОВАС) так і не спромоглись застосувати силу проти повстанців, обмежившись лише висловленням занепокоєння. Фактично ситуація в Нігері стає яскравим маркером нинішньої слабкості колективного Заходу, що детально було описано у попередніх матеріалах нашого видання на цю тему.
Макрон заявляє про готовність до силової операції в Нігері
Однак днями в Парижі пролунали більш рішучі заяви, зокрема про те, що Франція готова підтримати воєнні дії проти путчистів у Нігері, якщо до такого дійде. Про це заявив президент Еммануель Макрон, виступаючи на щорічній конференції послів країни, яку транслювали його офіційні соцмережі. "Ми підтримуємо дипломатичну, а якщо буде вирішено, то й військову активність ЕКОВАС", – заявив він, а також зазначив, що це не буде становити загроз громадянам Франції, які перебувають у Нігері. Окрім того, Макрон відзначив роботу французьких дипломатів у Нігері попри те, що заколотники, що прийшли до влади, зажадали, щоб посол Франції покинув їхню країну. Тим часом путчисти відрізали диппредставництва Франції від зовнішнього світу, перекривши водо- та електропостачання до приміщень посольства у Ніамеї та консульства у Зіндері. Попри погрози, за повідомленнями медіа, невелика кількість дипломатів на чолі з послом Сільвеном Ітте все ще перебувають у Нігері, але більшість громадян Франції покинула країну.
Ліквідація верхівки "Вагнера" відкриває нові можливості в Африці
З чим же пов’язана така рішучість заяв французького президента, з урахуванням того, що раніше Макрон готував повний вихід з Нігеру? Одним з найочевидніших факторів цього можна вважати нещодавню ліквідацію усієї верхівки ПВК "Вагнер", яка була вагомим інструментом російського впливу в регіоні Центральної Африки, зокрема в Нігері, а також Малі та Буркіна-Фасо, які підтримали заколот в Ніамеї.
На цей момент група "Вагнер" дезорієнтована і протягом деякого часу не зможе діяти в Африці на звичному для себе рівні, однак можна прогнозувати, що військове керівництво Росії буде намагатися перевербувати "вагнерівців" в інші ПВК, підконтрольні Міністерству оборони РФ. Тому якщо Макрон хоче діяти, то кращого моменту для активізації силового сценарію в Нігері потім буде важко знайти.
Крім того, нещодавно в The Wall Street Journal вийшов матеріал, присвячений планам ЄС "самостійно" підтримувати Україну у війні, якщо в США президентом стане противник допомоги Україні на кшталт Трампа або деяких інших республіканців. Зокрема, там наводяться слова президента Макрона: "Чи можемо ми дозволити Україні програти? Ні. Ми маємо підтримати її ще якийсь час", тому не дивно, що Франція як ключова країна ЄС має відігравати в цих процесах провідну роль. Відтак для Франції це чи не єдиний вдалий шанс повернути собі військово-політичний авторитет як в Європі, так і в Африці, тому багато чого тут буде залежати від особистих управлінських якостей президента Макрона.
Частина африканських країн виступає проти силової операції в Нігері
Варто нагадати, що окрім позицій країн Заходу, які балансують у межах від обережності до відвертого боягузтва, проти силових дій у Нігері виступає ціла низка африканських країн. Окрім згаданих Малі, Центрально-Африканської Республіки та Буркіна-Фасо, де глибоко вкорінились російські ПВК, це ще такі впливові держави, як Алжир та Єгипет. У випадку Алжиру причиною цього є відверто проросійське керівництво країни, зокрема президент Абдельмаджид Теббун. Для Єгипту активізація воєнних дій несе ризики неконтрольованого збільшення кількості біженців (власне, ця причина актуальна й для Алжиру, який має величезний спільний кордон із Нігером). Крім того, громадянська війна в Судані, за якою як завжди стоять російсько-китайські інтереси, відволікає військово-політичні ресурси Єгипту.
Отже, готовність французького президента Макрона стати лідером європейської підтримки України має пройти випробування практикою, а найкращим полігоном для цього є ситуація в Нігері. Саме там він може продемонструвати рішучість боротись за геополітичні інтереси Франції на іншому континенті, при цьому не боятись зіткнутися з такими ж інтересами Російської Федерації. Так він може зробити впевнену заявку на лідерство в Європі, до чого його підштовхує підступний Китай, який намагається таким чином послабити зв’язки Європи та США. Однак з великою часткою вірогідності можна прогнозувати, що президент Макрон та європейські союзники не наважаться на силові дії в Нігері через свою слабкодухість.