До 300 убитих: подробиці бою між росіянами та військами США у Сирії

318,0 т.
До 300 убитих: подробиці бою між росіянами та військами США у Сирії

Під час лютневого бою між російськими найманцями з ПВК "Вагнер" і військами США у Сирії загинули від 200 до 300 осіб.

Про це пише New York Times, розкриваючи вперше всі подробиці бою, отримані від людей з Пентагону та безпосередніх його учасників, передає ТСН.

Всього з боку росіян брало участь близько 50 осіб, серед яких було багато бійців сирійських проурядових сил.

Незважаючи на втрати з боку російських найманців, ніхто з американців, які перебували на невеликому форпості на сході Сирії (а до кінця бою їх було близько 40 чоловік), не постраждав.

Відео дня

За словами Пентагону, дане бойове зіткнення було актом самозахисту від бойового формування проурядових сил Сирії, а американські воєначальники в інтерв'ю заявили, що напередодні цього наступу вони зі страхом спостерігали за тим, як до місця майбутнього бою прибувають сотні ворожих військовослужбовців, машини та артилерійські одиниці.

Командири протилежних військових контингентів давно вже намагаються триматися подалі одне від одного, часто розмовляючи по телефону в рамках запущеного процесу деконфліктизаціі. Напередодні того пам'ятного наступу російські та американські військові, що перебували на протилежних берегах Євфрату, підтримували роздільні наступу своїх прихильників проти "Ісламської держави" у нафтоносній провінції Дейр-ез-Зор, яка межує з Іраком.

Командування американських військ неодноразово попереджало про сукупчення сил і засобів. Однак російські військові заявляли, що бойовики, які сконцентрувалися біля річки, їм не підкоряються, хоча американські пости підслуховування перехоплювали сеанси радіозв'язку, які вказували на те, що ці війська розмовляють російською.

У документах вказується, що бойовики входили до складу проурядових сил, відданих сирійському президенту Башару аль-Асаду.

Серед них були солдати урядової армії і ополченці, проте американські військові і розвідники кажуть, що більшу частину з них складали приватні російські військові найманці з ПВК "Вагнер".

Перед цим же російське військове командування у Сирії запевнило США, що це не їхні люди.

Як розповіли військові, початок доби 7 лютого не мав і натяку на те, що скоро почнеться битва.

О 15:00 сирійські війська почали рух у бік заводу "Коноко". До вечора там накопичилося понад 500 бійців і 27 машин, серед них танки і бронетранспортери.

В американському центрі керування діями авіації, розташованому в катарському Ель-Удейді, а також у Пентагоні офіцери і аналітики з розвідки спантеличено спостерігали за тим, що відбувається. Командири віддавали накази льотчикам і командам наземного технічного обслуговування. За словами військових, всі літаки в регіоні були приведені у бойову готовність.

О 20 годині 30 хвилин три 50-тонних російських танки Т-72 зі 125-міліметровими гарматами наблизилися до НПЗ на відстань півтора кілометри. В очікуванні атаки зелені берети приготувалися задіяти свої сили реагування.

На блокпосту американські солдати спостерігали, як колона у складі танків та іншої броньованої техніки повертає і починає наближатися до них.

Вони з'явилися з боку будинків, де намагалися непомітно зосередитися. Через півгодини російські найманці і сирійські сили завдали удару.

За блокпосту біля заводу "Коноко" відкрили вогонь танки, артилерія і міномети, про що свідчать документи, в свою чергу американські спецназівці укрилися, а потім сховалися за брустверами окопів, щоб відкрити вогонь з ПТРК і кулеметів по колоні броньованої техніки, що пішла в наступ.

Перші 15 хвилин американські командири телефонували своїм російським колегам і закликали їх припинити атаку. Їм це не вдалося, і тоді американці зробили декілька попереджувальних пострілів по групі машин і гаубиці. Але війська продовжували наступати.

Потім хвилями пішли американські літаки, серед яких були дрони "Ріпер", винищувачі-невидимки F-22, ударні винищувачі F-15E, бомбардувальники В-52, літаки вогневої підтримки АС-130 і вертольоти AH-64 "Апач".

За словами американських військових, наступні три години авіація молотила війська противника, танки та інші машини. Морська піхота з землі вела вогонь з реактивних систем залпового вогню.

Група реагування поспішила до місця бою. Як свідчать документи, на той час стемніло, на дорогах валялися дроти з пошкоджених ліній електропередачі, і всі вони були у воронках від снарядів. Їхати було важко ще й через те, що водії машин не вмикали фари, покладаючись виключно на тепловізійні камери.

До 11 годин 30 хвилин зелені берети і морські піхотинці наблизилися до НПЗ "Коноко", але були змушені зупинитися. Артилерійський вогонь був занадто небезпечний, і американці почали чекати, коли їхня авіація змусить замовкнути гаубиці і танки противника.

На самому заводі противник притиснув спецназівців до землі вогнем артилерії, і вони були змушені відповідати йому вогнем. У темряві було видно спалахи пострілів танкових гармат, зенітних установок і кулеметів.

О першій годині ночі, коли артилерійський вогонь почав вщухати, група морських піхотинців і зелених беретів підібралася до блокпосту і відкрила вогонь. На той час частина американських літаків повернулася на базу, витративши боєзапас і паливо.

Американські військові, що перебували на полі бою загальною кількістю 40 осіб, почали готуватися до оборони, коли найманці кинули машини і в пішому порядку почали наближатися до блокпосту.

Група морських піхотинців підносила боєприпаси до кулеметів і ПТРК Javelin, встановлених на брустверах і між машинами. Деякі зелені берети і морпіхи цілилися в супротивника з відкритих люків. Решта сиділи всередині машин і вели вогонь із встановлених на дахах важких кулеметів за допомогою дистанційного керування і тепловізорів.

Частина спецназівців, зокрема авіанавідники, по радіозв'язку наводили на цілі нову групу бомбардувальників, що наближалися до поля бою.

За годину противник почав відходити, і американці припинили вогонь. Спецназівці зі свого блокпоста спостерігали за тим, як найманці та сирійські бойовики повернулися на поле бою підібрати убитих. Один сирійський боєць на боці американців отримав поранення.

Про кількість втрат в результаті бою 7 лютого сперечаються досі.

Так, спочатку російські представники сказали, що загинули всього четверо громадян Росії, а потім додали, що загиблих можуть бути десятки. Один сирійський офіцер розповів про загибель приблизно 100 сирійських солдатів, але отримані New York Times документи вказують на те, що з боку проурядових сил загинуло від 200 до 300 осіб.

Результат бою та його динаміка вказують на те, що найманці РФ та їхні сирійські союзники виявилися не в тому місці, намагаючись провести примітивний масований наступ на американські бойові позиції. З часів вторгнення в Ірак у 2003 році Центральне командування ЗС США провело величезний обсяг робіт, оптимізуючи кількість зброї і техніки, тактику бою, взаємодію і тилове забезпечення, а також склад бойових засобів, що ведуть вогонь з повітря і з землі.

Залишаються без відповіді питання про те, ким були ці російські найманці, і чому вони пішли в наступ.

Як повідомляв "Обозреватель", Служба безпеки України опублікувала перші докази того, що Генеральний штаб ЗС РФ запланував участь найманців ПВК "Вагнер" у сирійському конфлікті.

Тим часом російські журналісти знайшли під Краснодаром табір ПВК "Вагнер".

Працівник цієї бази розповів, що найманці після фіаско у Сирії рвуться назад.

У той же час з'ясувалося, що представники "Вагнера" не надають родичам загиблих у Сирії найманців інформації без запитів, щоб не платити.