Чому Росію розлютили українці-визволителі Освенцима: у Москві почалася істерія через Зеленського

90,5 т.
Чому Росію розлютили українці-визволителі Освенцима: у Москві почалася істерія через Зеленського

Візит президента України Володимира Зеленського в Польщу та його участь у заходах з нагоди 75-ї річниці визволення нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау викликали справжню істерію в російському суспільстві.

Владу країни-агресора дуже розлютили спільні заяви українського й польського глав держав. OBOZREVATEL розбирався, що так не сподобалося Кремлю.

Володимир Зеленський у Польщі
Що було сказано

Під час спільного комюніке Зеленського й лідера Польщі Анджея Дуди прозвучали два головні меседжі:

Відео дня
  • Освенцим у 1945 році звільнили українці, а саме – Львівська дивізія (1-й Український фронт). "Солдати Українського фронту звільнили сім тисяч полонених, які перебували в цьому жахливому місці. Людей, які страждали тут жахливо. Уявити собі це неможливо. Але завдяки геройству солдатів були врятовані", – заявив Дуда.

  • СРСР також несе відповідальність за розв'язання Другої світової війни. "Польща й польський народ першими відчули на собі наслідки злочинної змови тоталітарних режимів. Це призвело до початку Другої світової війни й дозволило нацистам запустити смертоносний маховик Голокосту. Сьогодні всім демократичним державам слід об'єднати свої зусилля. Європа й світ не мають права сьогодні мовчати, як це було в 1939 році, не мають права на байдужість і бездіяльність", – сказав Зеленський.

Реакція Кремля

У Росії ці висловлювання викликали справжню істерію. Їх прокоментували всі, кому не лінь. Але головне – з'явилася непряма реакція президента РФ Володимира Путіна.

Зокрема, його прессекретар Дмитро Пєсков назвав тези Зеленського образливими.

"Ми категорично не згодні з цією заявою. У ній президент України солідаризується з вкрай помилковою, на наше переконання, точкою зору польського керівництва. І солідаризується з точкою зору, яка є образливою для десятків мільйонів росіян і громадян країн СНД, чиї батьки, діди, родичі віддали своє життя за звільнення Європи, зокрема й Польщі, від фашизму", – обурився представник Кремля.

Також він не оминув нагоди натякнути, що така позиція тільки зашкодить двостороннім відносинам.

Водночас директор Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Росії, голова Російського історичного товариства Сергій Наришкін і зовсім сказав, що Зеленський нібито стає все більшим прихильником ідей націоналізму.

"Пан Зеленський все більше й більше занурюється в ідеї українського націоналізму, забуваючи зовсім про те, за яким принципом називалися частини Червоної армії за принципом географічного місця, де та чи інша частина формувалася, або ж, починаючи з 1943 року, відповідно до географічного напрямку головних ударів", – впевнений він.

Чи нова ця суперечка?

Головний посил російської сторони – Україна й Польща своїми заявами нібито ображають пам'ять радянських військ і зменшують їхню роль у звільненні тисяч полонених. Крім того, у Кремлі звинувачують Зеленського в тім, що він необґрунтовано став на сторону польської влади.

Зазначимо, що описана риторика далеко не нова, тож не можна стверджувати, що Зеленський, поїхавши до Варшави, розпалив там вогонь ненависті, як переконують росіяни.

Наприклад, у 2015 році під час церемонії, приуроченій до 70-річчя звільнення Освенцима, тодішній президент Польщі Броніслав Коморовський чітко заявив:

"Табір звільнили солдати 60-ї армії Першого українського фронту Червоної арміі. Із вдячністю й повагою ми думаємо сьогодні про цих воїнів".

Тоді реакція російської влади була аналогічною. Так, МЗС РФ закликав Польщу припинити "знущатися над історією" та в "антиросійській істерії доходити до неповаги до пам'яті тих, хто звільняв Європу в роки Другої світової війни ".

Глава відомства Сергій Лавров назвав висловлювання свого колеги "блюзнірськими й цинічними".

Мораль

З огляду на пристрасть Кремля до будь-якого роду спотворень історичних фактів, можна припустити, що Москва ще виставить рахунок Києву за цю підтримку польської риторики.

Водночас (також із великою ймовірністю) можна стверджувати, що Росію не стільки ображають історичні нюанси, скільки її злить єдність позицій України та європейської спільноти.