Блог | Без чого у США не буває Різдва

"О, потворний різдвяний светр", - прокоментував колега мою нову покупку із харизматичним пінгвіном і візерунком зі сніжинками. Я трохи образилась. Бо ще не знала про цю особливу категорію зимового одягу – Ugly Christmas Sweater.

Це светри червоних і зелених кольорів, з оленями, сніжинками, ельфами, Сантою і всім, на що стає фантазії. Цей тренд зародився у 80-х і пережив часи шаленої популярності, затим – глузування і зневаги, а потім отримав друге дихання завдяки хіпстерам.

Тепер молодь проводить тематичні вечірки – Ugly Christmas Sweater Parties із конкурсами на "най-найпотворніший" витвір в'язаного мистецтва.

Оксамитові червоні торти та імбирні печива-чоловічки

Об’їдатись за святковим столом – заведено не лише в українців. На Різдво американці, – зазвичай не надто щедрі у пригощаннях гостей на вечірках, – частують свої родини і друзів великою вечерею.

Червоно-білі м’ятні льодяники-тростинки (peppermint candy cane), червоні оксамитові торти (red velvet cake), кексики-капкейки (cupcake), запечений індик, як на День подяки. І це лише питомо американські різдвяні страви.

Смачних запозичень з усього світу – іще більше. Картопля-пюре, що насправді родом з Британії, китайська запечена гуска, англійські імбирні печива-чоловічки, або навіть цілі пряничні будиночки, німецькі штоллени.

Запивають їх шотландським егногом (eggnog) – це як гоголь-моголь, тільки з молоком чи збитими вершками. Він може бути алкогольний, як і гарячий шоколад, куди додають лікер чи бренді. А ще на кожній вечірці буде німецький глінтвейн (його називають mulled wine або Glühwein) чи індійський пунш (punch).

Ранні приготування

Про те, що наближається Різдво, у США відчуваєш ще з жовтня. Чимало людей прибирають гарбузи й павутиння із будинків на наступний день після Гелловіну, - і одразу вішають гірлянди. А ще до Дня подяки, який відзначають останнього четверга листопада, можна сміливо бажати усім і кожному: happy holidays, тобто веселих свят.

Наперед закуповуються подарунки, а бізнеси із їхнього пакування роблять річну виручку. Для кого ціни кусючі – купують обгортковий папір, стрічки – і загортають коробки власноруч. Складається враження, що вміння загорнути подарунок – це одна з базових навичок американців, без яких вижити у країні неможливо.

Якось на прохання колеги відправляла посилку, і коли п’ять хвилин не могла зібрати і склеїти картонну коробку, яку там продають у розкладеному вигляді, працівники пошти й покупці дивились на мене, як на людину з-за меж цивілізованого світу.

Олдскульні традиції

Різдво для пошти – гаряча пора не лише тому, що американці дуже люблять відправляти подарунки "під ялинку" родичам і друзям по всій країні. Тут все ще популярні паперові вітальні листівки.

Так, у США в поштовій скриньці на адресата може чекати не лише рекламні оголошення і привітання у стилі київських місцевих депутатів. Щороку американці купують 6,5 мільярдів листівок у рік, загальною вартістю в $7-8 млрд.

Найпопулярніші сезонні листівки – саме різдвяні, їх продають аж на $1,6 млрд. Ця традиція поступово відмирає, проте для мільйонів сімей підписування листівок і розкладання їх по конвертах і досі є невід’ємним символом Різдва.

Також американське Різдво – це ярмарки по всьому місту, в кожному районі. Повсюди запалюють ялинки, влаштовують ковзанки, співають церковні хори, показують мюзикли, вистави, а в кінотеатрах крутять старі різдвяні фільми (від "Міцного горішку" до "Різдвяної пісні у прозі"). Загалом подій стільки, що не виникає питання, куди сходити за атмосферою свята.

А ще казковий зимовий настрій створюють старі різдвяні пісні у різноманітних модерних обробках. От ідеш у понеділок на роботу, до Різдва іще з місяць, аж раптом чуєш, як на виході з метро саксофоніст-афроамериканець ідеально грає "Щедрика", - й святковий настрій гарантовано.