Південний парк

Підписану 15 листопада між "Газпромом" і Болгарією остаточне інвестиційне рішення щодо "Південного потоку" зафіксувало черговий геополітичний програш для України. Трубу, по якій на рік збираються прокачувати (згідно проектної потужності) 63 млрд. кубометрів газу по дну Чорного моря, тепер уже точно побудують. Росія випускає літаки, які постійно падають, будує дороги і збирає автомобілі ще гірше, але от трубопроводи ефективно і в максимально стислі терміни вона навчилася зводити, мабуть, краще за всіх у світі. Та й досвід будівництва по дну морів у неї вже солідний. Крім недавно ефектно запуститься "Північного потоку", росіяни ще на зорі путінського правління цілком успішно запустили по дну Чорного моря "Блакитний потік", який пов'язав Краснодарський край з Туреччиною. Тоді обігнули проблемну Грузію, і загальна довжина труби з досить скромними показниками ("Блакитний потік" здатний перекачувати максимум 16 млрд. кубометрів газу) склала по дну Чорного моря 396 км. Однак саме тоді й зародилися плани з постачання російського газу в обхід проблемних регіонів.

Україна днями з пафосом почала будівництво терміналу, який повинен буде забезпечити країну (судячи з висловлювань політиків і "експертів") неймовірно дешевим зрідженим газом. Правда, вже ведуться активно розмови про те, що головним інвестором проекту виступить ... "Газпром". І знаючи традиційну моторність українських властей, цілком імовірно, що ще до початку роботи терміналу, він виявиться одним з інфраструктурних об'єктів "Південного потоку". При цьому в Києві намагаються уникати відповіді на ще одне питання - а що буде з українською ГТС після того, як "Південний потік" запрацює на повну потужність?

"Регіонали" всі п'ять років правління Ющенка раз за разом подначівалі останнього, що його русофобська політика призвела до того, що Кремль запустив проекти обхідних газопроводів. І вони ж - "регіонали" - стверджували, що їх повноцінний прихід до влади зупинить цю "абсурдну і дорогу" затію Кремля. Запуск "Північного потоку" в Києві пояснили, що "не встигли". Росія вже гримнула туди силу-силенну мільярдів, і взагалі, все це вина "помаранчевих". Але тепер Ющенко і Ко (не рахуючи його майданних побратимів начебто Каськіва, який зараз активно лобіює LNG-термінал під Одесою (до речі, якщо літери "LNG" набрати в російській транскрипції, то вийде ДТП - дуже символічно), вже у влади немає. А Росія все одно починає будувати "Південний потік", при цьому збільшивши його проектну потужність рівно в два рази. А тепер вважаємо - дві гілки "Північного потоку" вже зараз прокачують 55 мільярдів кубів. До них додається ще 63 мільярдів кубів від "Південного потоку" . Разом це якраз становить потужність української ГТС, яка до того ж, вимагає істотної модернізації.

І цілком можливо, що так розрекламований LNG-термінал буде:

а) постачати газ до ЄС, а не в Україні, хоча б тому, що це буде вигідніше і

б) до 2018 року не зовсім вже буде належати державі Україна.

Звичайно, можна припустити, що потреби газу для Європи будуть тільки зростати, і всі труби (балтійська, білоруська, українська і чорноморська) будуть працювати на повну потужність ... але такі "аналітичні записки" писали Ющенко, і напевно зараз пишуть Януковичу. А на практиці питання наповнюваності труб демонструє бідолашний проект "Набукко". Про цей проект розмови розмовляв уже рівно 10 років - з 2002-го, а технічну документацію будуть (дуже імовірно будуть) розробляти тільки в 2018-му. І це при тому, що газопровід планується побудувати з потужністю прокачування у вельми скромні 27-32 млрд. кубометрів газу на рік. Тобто, мова йде (вірніше, йшла) про потужностях, які в принципі не вирішують ніяких "диверсифікаційних" питань для Європи. І навіть на цей мізер у Брюсселі не впевнені, що зможуть нашкребти газ. (Звичайно, якщо американці раптом висадяться в Тегерані і зроблять там "що треба", питання з джерелом поставок газу може помінятися. Але в Іраку вони вже свого часу висадилися, і світові ціни на нафту особливо від цього не впали. І в Лівії вже "хто треба" при владі, а газ все одно дешевше для Європи не став).

Втім, штовхати українську владу (будь-яку) - заняття абсолютно марна. На запитання: хто відповість за черговий геополітичний провал, у нас очевидна - ніхто не відповість. Традиційно скажуть, що кремлівський Саурон неосудний в переговорах - він хоче всіх "нагнути", захопити й поневолити, а зате ми будуємо найкращий у світі термінал, починаємо розробляти багатющий на планеті чорноморський шельф, а ще у нас є небачені обсяги сланцевого газу. Загалом, енергетичний суверенітет України під контролем, а східні карлики нехай вдавиться в тихій злобі.

І якщо українська влада користується незмінним постулатом - з усіх варіантів виберемо найдурніший, алогічний і абсурдний, то і наші "стратегічні друзі" з Росії дорогим проектом також здорово ризикують. По-перше, мова йде про окупність. Безпосередньо на будівництво труби планується витратити близько 8 мільярдів євро. Однак газопровід все ж будує Росія, а тому витрати точно будуть значно вище. Напевно, дуже значно. А по-друге, питання виникає по самому маршрутом газопроводу. По Чорному морю він проходитиме по території виключної економічної зони Туреччини, потім труба пройде по території Болгарії, Сербії, Хорватії та Словенії. Це всі країни-транзитери. На офіційному сайті "Південного потоку" наведені саме такі карти.

У підсумковому результаті виходить для української сторони не дуже упереджений картина. "Газпрому" надійніше мати справу з 5 (пятью!) країнами-транзитерами, ніж з одного (однієї, але зате який) Україна. Звичайно, приємно відчувати свою винятковість хоч у цьому ... але, тим не менш, маршрут все одно виглядає дещо дивним. Ключовим у ньому стає Болгарія, яка в перспективі може перетворитися в другу Україну. Через її територію і морську економічну зону проходить ключове з'єднання з Європою. Більш того, в перспективі планується запустити через Болгарію і південну нитку потоку, яка піде на Грецію і далі через Адріатичне море до Італії. При цьому Болгарія в переговорах з Росією далеко не найпростіший клієнт. У росіян були проблеми з болгарами по лінії "Лукойлу", був конфлікт з будівництва АЕС, та й те ж будівництво "Південного потоку" саме з Софією була підписана в саму останню (і не без нюансів) черга. "Курка не птах, Болгарія не закордон". Схоже, в Москві забули, на чиєму боці "братушки" виступали у двох світових війнах, і в якому військово-політичному блоці вони складаються сьогодні. Це не означає, що Болгарія буде такою ж тугий в переговорах, як і Україна. Але у Болгарії є всі передумови бути такою ж.

У цьому зв'язку питання виникає іншого характеру. А чому "Газпром" не став вести трубу через Туреччину (спочатку по дну, а потім по суші) і далі через Егейське море і Грецію прямо на Італію? Так, Туреччина і Греція, м'яко кажучи, ті ще друзі. Але це не заважає їм бути в одній військовій конторі. І очманілі гроші "Газпрому" їх би точно ще більше не посварили. Зате у Росії кількість транзитерів скоротилася б з п'яти до двох. Втім, у багатих свої чудасії. Раз вирішили перерити все Балкани, значить так треба. І тільки одній країні у всій цій історії нічого не треба, тому що у неї все є - сланці, вишки, шельф, термінал і мудре керівництво.