Парламент Вірменії 5 вересня проведе позачергове засідання, на якому буде ухвалено заяву, що засуджує екстрадицію Угорщиною Раміля Сафарова до Азербайджану і його помилування президентом цієї країни Ільхамом Алієвим.

Відео дня

Текст заяви розробляється спеціально створеною робочою групою, до якої входять представники всіх парламентських фракцій. Про це повідомляє ІА REGNUM з посиланням на віце-спікера парламенту Вірменії, члена правлячої Республіканської партії Вірменії Едуард Шармазанов.

"Обличчя і образ Азербайджану, в тому числі його президента, нам давно відомі, питання в діях Угорщини. Країна, що проповідує європейські цінності і що є членом Євросоюзу, не могла допустити таку помилку", - заявив секретар парламентської фракції РПА Ованнес Саакян.

Тим часом, вчора партія "Спадщина" винесла на розгляд парламенту проект закону Республіки Вірменія "Про визнання Нагорно-Карабахської Республіки".

Глава фракції "Спадщина" Рубен Акопян підтвердив цю інформацію, підкресливши, що питання визнання Вірменією незалежності Нагірного Карабаху актуальний ще з дев'яностих років.

"Спадщина" періодично піднімає це питання і вважає, що Вірменія має визнати незалежність цієї держави ", - зауважив депутат.

Коментуючи законопроект партії "Спадщина", Ованнес Саакян підкреслив, що у Вірменії немає такої людини, який сумнівався б в незалежності Нагірного Карабаху, але потрібно вибрати потрібний політичний момент, щоб затвердити факт в правовій площині.

"Проте ця позиція може бути переглянута і змінена, якщо ми побачимо, що вживаються нами дії не дають очікуваного результату", - зазначив Саакян.

Глава парламентської фракції партії "Орінац еркир" Егіна Бішарян, говорячи про позицію партії щодо ініціативи партії "Спадщина", заявила, що визнання незалежності Нагірного Карабаху - глобальний, складних і багатошаровий питання, яке потребує глибокого розгляді.

"Останні дії Азербайджану - хороший привід для Вірменії показати всьому світові, що процес врегулювання нагірно-карабахського конфлікту може піти по зовсім іншому шляху. Для цього зараз зручний момент", - зазначила вона. З іншого боку, додала співрозмовниця, це питання дуже складний і не підлягає вирішенню у виключно законодавчій площині. На думку Бішарян, тут слід врахувати безліч чинників - наявність Мінської групи ОБСЄ, позицію президента Вірменії, реакцію міжнародної спільноти. "У кожному разі, ініціатива повинна бути розглянута і серйозно вивчена", - підкреслила вона.

Нагадаємо, відносини Вірменії з Азербайджаном та Угорщиною загострилися після вбивства лейтенанта вірменської армії Гургена Маргаряна в Будапешті.

19 лютого 2004 Маргарян, відряджений в Будапешт на курси англійської мови в рамках програми НАТО "Партнерство в ім'я миру", був зарубаний сокирою азербайджанським офіцером Рамілем Сафаровим - слухачем тих же курсів.

13 квітня 2006 суд першої інстанції Будапешта засудив Сафарова до довічного ув'язнення без права на помилування протягом 30 років. Апеляційний суд залишив вирок незмінним. Проте в 31 серпня Сафаров був виданий в Азербайджану і був помилуваний президентом Ільхамом Алієвим . У відповідь президент Вірменії заявив про припинення дипломатичних відносин з Угорщиною .