"Антизрада": чому Тіллерсон вигідний Україні
В Україні не припиняють смакувати чергову "зраду" - наступним державним секретарем США стане екс-голова великої нафтогазової компанії Exxon Mobil Рекс Тіллерсон, якого пов'язують із Росією. Стурбованість, що межує з панічною атакою, є зрозумілою, але не обгрунтованою. Чому - розбирався "Обозреватель".
"Дружба" з Путіним
Мабуть, для України було б краще, якби Дональд Трамп зупинив свій вибір, наприклад, на губернаторі штату Массачусетс Мітте Ромні, який називав Росію ворогом №1. Але він також називав Трампа під час праймеріз людиною "без темпераменту і розсудливості", тому не склалося.
Тіллерсон, як і Трамп, більшою мірою бізнесмен, ніж політик. У нього також немає досвіду на ниві державної служби та дипломатії. Його не можна дорікнути в ексцентричності, властивій Трампу, проте взагалі наступний президент підібрав держсекретаря за своїм образом і подобою. Адже Тіллерсона теж звинувачують в тісних зв'язках із Росією. І вони дійсно мають місце, наводячи на тривожні роздуми.
Читайте: "У нас теплі відносини": у Путіна висловилися про професійність Тіллерсона
Майбутній держсекретар не приховує, що знайомий з Володимиром Путіним понад 15 років. На короткій нозі він і з нинішнім очільником "Роснєфті" Ігорем Сечіним. Тіллерсон почав вести нафтовий бізнес в Росії ще в 90-ті роки. На цьому тлі він і зблизився з Путіним і Сечіним. У 2012 році президент РФ навіть особисто вручив американцеві орден Дружби, а це, до речі, вища нагорода в Росії для іноземців. Навіть після введення санкцій Тіллерсон відвідував Економічний форум в Санкт-Петербурзі.
Але Тіллерсон ніколи не закликав до зняття санкцій. Він говорив про їхню неефективність в той час, коли вони дійсно були абсолютно символічними. А ось після розширення санкцій Тіллерсон цю тему не піднімав, хоча логічно припустити, що обмеження не викликали у нього бурхливого захоплення, адже заважали Exxon Mobil вести бізнес у Росії.
Поспішно затаврований
Незважаючи на неоднозначні факти в біографії Тіллерсона, ставити на ньому тавро союзника Кремля щонайменше поспішно. По-перше, він співпрацював з Росією, тому що це було в інтересах компанії, яку він очолював. Через кілька тижнів Тіллерсон стане одним із керівників Сполучених Штатів. Перед ним стоятимуть інші завдання, інші цілі та інші пріоритети.
По-друге, Тіллерсон зарекомендував себе як жорсткий і умілий парламентер. Сказати, що він йшов на серйозні поступки Росії в бізнесі, не можна. Тому припускати, що він піде на них в політиці, дивно.
Читайте: "Для нас це погано": у Порошенка дали оцінку новому держсекретареві США
"Якщо глибше "покопатися" в історії відносин Тіллерсона з Росією, то стане ясно, що він укладав вигідні для своєї компанії угоди. Жодних підтверджень політичної чи фінансової корупції щодо його немає. Тіллерсон буде відстоювати інтереси американського суспільства. А в США зріє невдоволення діями Росії. Не стільки через Україну, скільки через Сирію, де в наявності військові злочини Кремля", - зазначив у розмові з "Обозревателем" директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України Вадим Трюхан.
По-третє, за інформацією CNN, кандидатуру Тіллерсона Трампу запропонували республіканці, яких аж ніяк не можна докорити за симпатію до Москви. Це екс-глава Пентагону Роберт Гейтс, колишні держсекретарі Кондоліза Райс і Джеймс Бейкер.
Сланцева революція
У призначення Тіллерсона є і ще один цікавий аспект, що йде не на користь Росії. І до, і після перемоги на виборах Трамп обіцяв зняти низку заборон на видобуток сланцевих нафти і газу, що призведе до значного збільшення пропозиції на світовому ринку і як наслідок - до подальшого зниження цін на енергоносії. Навряд чи варто пояснювати, чому це погано для Москви.
Читайте: Якщо Трамп почне виконувати свою програму, це буде важко для Москви - російський економіст
Запаси нафти в США великі. Їх розвідка багато в чому стримувалася саме указами уряду. Наприклад, екологи "просунули" заборону на нові буріння на федеральних землях (55% серед потенційних нафтоносних районів). Якщо відповідний указ буде скасований, почнеться розробка нових полів.
І ось на цьому тлі Трамп обирає в держсекретарі "нафтовика", який послідовно домагався скасування заборони на експорт нафти зі США, яка існувала кілька десятиліть, і зняття обмежень на розвиток проектів експорту зрідженого газу. Призначення Тіллерсона - чергове свідчення альянсу Трампа з гравцями американської нафтової галузі. Тому Росія повинна бути стурбована кадровим вибором Трампа куди сильніше, ніж Україна.
Як повідомляв "Обозреватель", екс-держсекретар США Генрі Кіссінджер спрогнозував якість роботи Тіллерсона.