"Холоднокровно відшили": експерти розповіли про провал Путіна в Китаї
Після анексії Криму президент Росії Володимир Путін пригрозив, що розгорне Росію від Європи, яка ввела санкції, в бік Китаю. Але за два роки після цього "розвороту" стало очевидним, що Пекін "холоднокровно відшив" російського президента.
Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на Die Welt.
Цієї весни російський олігарх Леонід Міхельсон був оголошений найбагатшим завдяки доходам від угод з Китаєм. У грудні минулого року він продав китайської компанії Sinopec 10% найбільшої нафтохімічної компанії Росії "Сибур". За це він отримав 1,3 мільярда доларів. Крім того, китайський фонд Шовкового шляху купив у мільярдера 9,9% акцій проекту "Ямал СПГ".
Читайте: Санкції досягають своєї мети: Путін йде на поступки
За інформацією видання, Кремль хотів би, щоб такі угоди, як ті що уклав Міхельсон, проводилися по всій країні. Але, на думку автора, через два роки можна точно сказати, що розворот до Китаю провалився остаточно. І винна в цьому не Росія, яка з усіх сил намагалася переконати Пекін вкладати в неї більше грошей. Сам Китай виявився дуже непростим партнером.
"Росія дуже емоційно відреагувала на заяву про те, що ми будемо розвертатися на Схід. У Китаї ж реакція була стриманою і навіть холодною", - сказала відповідальний секретар Російсько-китайської палати зі сприяння торгівлі технічної та інноваційної продукцією Ірина Сорокіна.
За два роки обсяг двосторонньої торгівлі між країнами впав на 28%. Це було обумовлено економічними проблемами як у Росії, так і в КНР. Однак, автор наголошує, що інвестиції - "це зовсім інша справа". Але Москва їх так і не побачила навіть незважаючи на те, що зараз найбільш вдалий момент для того, щоб вкладати гроші. Оскільки рубль ослаб, опустивши тим самим ціну робочої сили і нерухомості.
"Очевидно, що Росія не була в центрі уваги китайців. З 27 мільярдів доларів прямих інвестицій Китаю в країнах СНД у 2015 році на Росію довелося лише 3,4 мільярда. Водночас як Казахстан отримав 23,6 мільярда доларів", - наголосив головний економіст Євразійського банку розвитку Ярослав Лісоволик.
Видання зазначає, що за межами сировинного сектора Пекін не бачить причин інвестувати в Росію.
Він вважає логічним вкладати гроші в індустріально розвинені країни, щоб переймати їхні технології, або в країни "третього світу", які віддають свої ресурси і землі за копійки і без опору.
"Росія не належить ні до першої групи країн, ні до другої", - наголошує німецький оглядач.
Як повідомляв "Обозреватель", раніше Путін пішов на поступки через антиросійські санкції.