Беслан: Зламані долі дітей. Хроніка трагедії ФОТО, ВІДЕО

У Беслані 1 вересня пройшла акція в пам'ять про жертви теракту в середній школі номер 1. У дворі школи зібралися близько двох тисяч людей, включаючи родичів загиблих дітей.

Жалобні заходи розпочалися з дзвінка, що пролунав о 9:15 - у той самий час, коли в 2004 році група озброєних терористів проникла на територію школи під час урочистої лінійки. У спортзалі школи, де бойовики протягом трьох днів утримували заручників, встановлені фотографії школярів, а також бійців спецназу і рятувальників, загиблих при штурмі.

На час траурних заходів в околицях школи посилені заходи безпеки. Бажаючих покласти квіти до фотографій загиблих пропускають на територію школи через рамки металодетекторів. На прилеглих дорогах виставлені додаткові пости співробітників правоохоронних органів.

Передісторія

Захоплення заручників у Беслані безпосередньо передувала серія диверсійно-терористичних актів бойовиків:

9 травня 2004 - під час святкування Дня Перемоги у місті Грозному, в результаті вибуху закладеної в трибуні стадіону бомби, загинули президент Чеченської Республіки Ахмат Кадиров і голова Держради Хусейн Ісаєв.

21-22 червня 2004 - широкомасштабне напад бойовиків на столицю Інгушетії - місто Назрань, в ході якого загинуло 95 осіб, у тому числі 25 мирних жителів. Загін бойовиків, що зробив захоплення мирних жителів в Беслані, також прийшов з Інгушетії.

24 серпня 2004 - вибухи літаків Ту-154 і Ту-134 в повітрі над Тульської і Ростовською областями, здійснені терористка-смертниця. Загинули 90 осіб

24 серпня 2004 - вибух на зупинці громадського транспорту на Каширському шосе в Москві. Поранено 4 людини.

31 серпня 2004 - жінка-смертниця привела в дію вибуховий пристрій біля станції метро "Ризька" (Москва). Загинуло більше 10 людей, і ще 50 отримали поранення і були госпіталізовані.

Відповідальність за ці акції, як і за теракт в Беслані, взяв на себе Шаміль Басаєв.

Хід подій

Захоплення та утримання заручників

1 вересня 2004 група озброєних людей в масках під'їхала до будівлі школи № 1 у Беслані на декількох автомобілях і прямо зі шкільної лінійки захопила в якості заручників 1128 осіб - дітей та їх батьків, - загнавши їх у спортзал школи.

Озброєння терористів склали не менше 20 автоматів Калашникова різної модифікації, в тому числі і з підствольними гранатометами; 2 ручних кулемети Калашникова (РПК - 74); 2 кулемети Калашникова модернізованих (ПКМ); 1 кулемет Калашникова танковий (ПКТ); 2 ручних протитанкових гранатомети (РПГ-7в) і гранатомети "Муха"; вибухові пристрої: два аналогічних по конструкції саморобних вибухових пристрої, виготовлені з використанням вибухових речовин - пластіта та гексогену, готових вражаючих елементів - металевих кульок, електродетонаторів, з радіусом ураження не менше 200 м, не менше шести саморобних вибухових пристроїв, виготовлених на основі протипіхотних осколкових хв кругового ураження ОЗМ-72 промислового виробництва з саморобними доробками, а також так звані "пояси смертниць" - саморобні вибухові пристрої.

Терористи зажадали від влади звільнення бойовиків, раніше затриманих за підозрою в участі в нападі на Інгушетію 21-22 червня 2004, і виведення російських військ з Чечні. Вони зажадали також, щоб на переговори з ними з'явилися президент Інгушетії Мурат Зязіков, президент Північної Осетії Олександр Дзасохов і дитячий лікар Леонід Рошаль, який брав участь у переговорах під час теракту на Дубровці в жовтні 2002 року. Одночасно терористи пригрозили підірвати будівлю школи в разі штурму і вбивати по 50 заручників за кожного ліквідованого терориста. Виступити як переговірників зголосилися прокурор Беслана і муфтій Північної Осетії, проте терористи не пустили їх в будівлю школи.

У перший день терористи розстріляли 12 (за іншими даними - 14) чоловіків, що опинилися в числі заручників.

У ніч на 2 вересня відбулися переговори терористів з доктором Рошалем. Представники спецслужб передали терористам, що готові надати їм можливість безпечного виїзду до Інгушетії і Чечні. Крім того було запропоновано замінити заручників-дітей на дорослих. Відповіді на ці пропозиції не було, терористи також відмовилися прийняти їжу і медикаменти для захоплених в заручники.

2 вересня захоплену школу відвідав колишній президент Інгушетії Руслан Аушев. На його прохання бойовики звільнили групу заручників з 26 осіб (матері з дітьми грудного віку). Потім, в штабі, Аушев і Олександр Дзасохов зв'язалися по телефону з Ахмедом Закаєвим з проханням, щоб він вийшов на Аслана Масхадова і попросив того прилетіти в Беслан і вступити в переговори з терористами. Останній висловив принципову згоду, заявивши проте, що зв'язок з Масхадовим у нього одностороння. Журналістка Ганна Політковська, що вилетіла в Беслан, за її словами, з метою виступити посередником між російською владою і керівництвом чеченських сепаратистів, в літаку відчула себе погано і була госпіталізована з діагнозом "отруєння невідомою токсином". Журналіст Андрій Бабицький, який збирався вилетіти в Беслан для висвітлення подій, пов'язаних із захопленням заручників, був затриманий в аеропорту "Внуково" за звинуваченням у хуліганстві.

3 вересня в 12-00 Закаєв повідомляє Дзасохова про згоду Масхадова (за умови надання Масхадову гарантій безпеки) прибути в Беслан (гарантії надані не були). Закаєв повідомив Дзасохова про відбулося розмові з Масхадовим і готовність його і Масхадова негайно прибути в Беслан і звільнити заручників "на будь-яких умовах", зажадавши однак гарантій безпеки. Дзасохов відповів, що "наша розмова і є запрошення до розмови про це". Закаєв висловив готовність вилетіти негайно, але Дзасохов попросив його передзвонити через півтора (за іншими джерелами дві) години, необхідних йому, щоб вирішити технічні питання приїзду Закаєва і Масхадова. Однак, Закаєв не передзвонив, так як через годину після розмови в школі пролунали вибухи і почався штурм.

У 12:40 оперативному штабу вдалося домовитися з терористами про евакуацію зі школи тіл убитих заручників. О 12:55 до школи висуваються співробітники МНС, які повинні забрати тіла вбитих. У 13:03-13:05 в будівлі школи лунають два вибухи, зі школи стали вибігати заручники. Після чого спецпідрозділу російської армії і ФСБ зробили штурм. В результаті штурму втрати понесли як терористи, так і штурмують (загинуло 10 спецназівців). Втрати серед заручників: 331 загиблих, близько 500 поранених.

Політичні наслідки

4 вересня пролунали перші вимоги про відставку президента Північної Осетії Олександра Дзасохова. На думку мітингувальників, президент не прийняв достатніх заходів для запобігання загибелі заручників. У Владикавказі і в Беслані були виставлені литический додаткові наряди міліції, на вулиці була виведена бронетехніка. На особливий режим роботи переведено структури МВС і ФСБ.

5 вересня Дзасохов, відвідавши лікарню, публічно попросив вибачення у потерпілих, але ніяк не прокоментував вимоги про відставку.

7 вересня біля будинку уряду у Владикавказі стався стихійний мітинг опозиції. Мітингувальники вимагали відставки керівництва республіки на чолі з президентом Дзасохова, а також визнання того, що велика частина терористів в Беслані була інгушами. За свідченнями очевидців, мітинги легко могли перерости у великомасштабну провокацію і зіткнення між осетинами і інгушами.

8 вересня слід було продовження мітингу. Дзасохов вийшов до присутніх і повідомив про рішення відправити у відставку уряд.

9 вересня стався мітинг, організований партією "Єдина Росія" і громадськими організаціями республіки. Більшість виступаючих вважали, що не слід вимагати відставки Дзасохова до проведення розслідування. Цього ж дня Дзасохов відправив уряд у відставку.

10 вересня новим прем'єр-міністром був призначений колишній міністр транспорту Алан Борадзов.

11 вересня-13 вересня було припинено мітинги у Владикавказі. Запрацювали основні установи та об'єкти інфраструктури, хоча збереглися підвищені заходи безпеки і охорона основних об'єктів. Можливою причиною зниження напруженості з'явилася повна відставка уряду і відставка начальника республіканського МВС і начальника УФСБ по Північній Осетії за рішенням президента РФ Володимира Путіна.

13 вересня о відповідно до розпорядження Президента Російської Федерації N 421-рп, була створена Комісія з питань координації діяльності федеральних органів виконавчої влади в Південному федеральному окрузі. Її існування передбачалося до лютого 2006

13 вересня новим керівником Правобережного району став Володимир Ходов - депутат осетинського парламенту, уродженець Беслана, голова громадської ради постраждалих. У Ходова при захопленні заручників загинув онук. Ці фактори повинні були сприяти симпатії до нього з боку населення району.

15 вересня єдиному затриманому живим у Беслані терористові було пред'явлено звинувачення за дев'ятьма статтями КК РФ, в їх числі - статті про тероризм, бандитизм, викрадення людей. Як повідомив генеральний прокурор РФ Володимир Устинов, після звільнення заручників на місці події були виявлені 30 трупів терористів, тіло одного бойовика розірвано, а один захоплений живим. Всього ж у захопленні школи брало участь не більше 32 терористів.

У республіку були стягнуті додаткові сили - в основному співробітники дорожньо-постової служби Кабардино-Балкарії, Ставропольського і Краснодарського країв і Ростовської області. Їх завданнями були: проводити огляд автотранспорту, контролювати в'їзди в республіку і виїзди з неї, реєструвати всіх, хто перетинає республіканську кордон.

16 вересня Олександр Дзасохов зустрівся в Беслані з представниками громадського комітету постраждалих і ще раз підтвердив, що добиватиметься абсолютно ясних відомостей про особу кожного терориста: "Мені наплювати, був серед них негр чи ні. Мені і моєму народу треба знати, хто з бандитів прийшов до нас з більш близьких місць. Це хочуть знати всі жителі Осетії. І ми всі разом будемо вимагати чесної відповіді на це питання ".

Розпочалися заняття в бесланській школі, проте не дивлячись на це, в деякі класи приходили від п'яти до восьми чоловік, оскільки батьки боялися посилати дітей до школи.

Під посилену охорону був узятий республіканський стадіон. Ринки були обладнані електронними засобами стеження, була посилена охорона водозаборів, інших важливих об'єктів життєзабезпечення. Міліцейська охорона з'явилася на республіканському телебаченні та радіо.

21 вересня було порушено кримінальні справи стосовно трьох колишніх і діючих керівників РВВС Правобережного району за підозрою в халатності, що призвела тяжкі наслідки.

21 вересня о Беслані розпочала роботу парламентська комісія з розслідування обставин захоплення заручників. Членам комісії на роботу було відпущено два тижні, але вони не виключали, що розслідування може розтягнутися на півроку. Олександр Дзасохов, зустрівшись з комісією, висловив побажання, щоб її члени постаралися виявити не тільки "фактологічну правду, а й політичну" - встановити ступінь вини деяких посадових осіб на федеральному рівні.

13 жовтня народний збори Інгушетії направило послання парламенту Північної Осетії, в якому, відзначаючи зрослу напруженість між осетинським і інгушським народами після подій у Беслані, запропонувало об'єднати зусилля, щоб нормалізувати відносини.

Після бесланської трагедії Інгушетія виявилася повністю відрізаною від Північної Осетії. Через КПП на так званому Черменський колу (осетино-Інгушської кордон) не давали допуск навіть інгушським чиновникам. Інгушські депутати винесли пропозицію вирішити спірні питання на рівні парламентів. До таких питань були віднесені порушення прав громадян Інгушетії, в тому числі права на пересування. Також депутати висловили стурбованість потоком інформації відверто антіінгушского характеру, що надходить не тільки від журналістів, а й державних і політичних діячів різного рівня. Раніше осетинська адміністрація відкинула заклик президента Інгушетії Мурата Зязікова до Олександра Дзасохова виступити зі спільним зверненням до осетинського і інгушському народам про неприпустимість розпалювання міжнаціонального конфлікту.

30 жовтня було призначено нового начальника Управління ФСБ РФ по Північній Осетії - генерал-майор Олександр Татьков, який раніше очолював Управління ФСБ по Республіці Адигея, а перед цим працював у Кабардино-Балкарії і Краснодарському краї.

Терористи

За даними правоохоронних органів, відбитки пальців 11 терористів знаходилися в базах даних МВС до здійснення теракту. Прижиттєві фотографії 21 бойовика були опубліковані в 2007 році.

Уродженець України, житель села Ельхотово (адміністративного центру Кіровського району Північної Осетії-Аланії) Володимир Анатолійович Ходов. Вахабіт. У 1999 році був оголошений у розшук за згвалтування. У момент теракту йому був 31 рік. Його прийомна мати Олександра Ходова - російська, родом з Бердянська, більшу частину життя пропрацювала в Ельхотово акушеркою. Як стверджував Шаміль Басаєв, Ходов на прізвисько "Абдулла" раніше працював на правоохоронні органи Північної Осетії і увійшов у загін самого Басаєва.

Єдиний затриманий з терористів, згідно з офіційними даними, Нурпаша Кулаєв. Кулаєв - уродженець села Енгеной Ножай-Юртовського району Чечні, де він прожив з дня свого народження 28 жовтня 1980 до 2003 року. З липня 2004 року проходив підготовку в таборі бойовиків поблизу села Пседах Малгобекського району Інгушетії. Кулаєв був засуджений до довічного ув'язнення в колонії суворого режиму Верховним судом Північної Осетії. Старший брат Кулаєва Ханпаша також входив в банду, що захопила школу.

Серед терористів, за даними ЗМІ - Бей-Алла Цечоев (1973 р.н.) і Арсен Мержоєв. Частина бойовиків належали до тейпу Енгеной, чия батьківщина - Ножай-Юртівський район Чечні, але тривалий час проживали в Інгушетії.

За даними газети "Известия", частина бойовиків - уродженці села Сагопши в Інгушетії. Один з них - батько чотирьох дітей Муса Цечоев (1969 р.н.). Як стверджує слідство, він був застрелений ватажком бойовиків з метою залякування. Інший житель села Бейал (Бейала) Цечоев числиться в зниклих без вісті після подій у Беслані, проте серед загиблих, за даними газети, його тіло упізнано не було.

Як стверджує адвокат, колишній співробітник ФСБ Михайло Трепашкін, бойовик на прізвище Цечоев, убитий в Беслані, запам'ятався йому по справі про захоплення заручника - підприємця з метою отримання викупу в Москві в 1995-1996 роках. Трепашкін заявляє, що зустрічався з Цечоева особисто, коли той входив до складу злочинної групи, що вирізнялася особливою жорстокістю.

Цікавий ще й той факт, що терористи під час облоги слухали музику німецької рок-групи Rammstein, щоб тримати себе в збуджено-агресивному стані. Учасники групи так прокоментували цей випадок:

"Не наша музика зробила цих терористів тим, що вони є. Музика - всього лише частина суспільства. На неї не поширюється залежність "причина-наслідок". Людина, який винайшов автомат, не у відповіді за всі війни в світі. Всі ці темні сторони життя є частиною нас від природи. Людям треба навчитися жити з цим ", - заявив Крістоф Шнайдер.

"Про це було багато розмов, але якщо в людині є якесь радикальне почуття, що завгодно може спровокувати його виплеск - малюнок, фільм тощо. За випадковим збігом обставин це виявилася наша музика. Важливо думати про те, що змусило їх піти на такий крок, як вони опустилися до такого - а не про їх смаки в музиці. Кожен раз, коли трапляється щось подібне, всі починають звинувачувати артиста. Це повна нісенітниця ", - зазначив Тилль Ліндеманн.

"Полковник"

Згідно показанням Нурпаши Кулаєва, захопленням школи керував бойовик на прізвисько "Полковник". За офіційними даними, ім'я цієї людини - Руслан Хучбаров, або Расул Хучбаров. Він уродженець села Галашки в Інгушетії. На момент подій йому було 32 роки, Хучбаров перебував у федеральному розшуку за скоєння вбивства в Орловській області. Тіло Хучбарова не було упізнано серед загиблих, ЗМІ висловлювали припущення, що він зумів втекти з школи. Також висувалися версії, що людина під цим прізвиськом НЕ Хучбаров, а що служив у позавідомчої охорони в Інгушетії старший лейтенант міліції Алі Тазієв, що використав документи на ім'я Магомеда Євлоєва і мав позивний в радіоефірі "Магас". Проте МВС Росії спростовує цю версію і вважає що "Полковник" - це Хучбаров. Шаміль Басаєв стверджував, що загоном, який прихопив школу, керував "полковник збройних сил Ічкерії Орстхоев".

Загиблі

Група

Загинуло

Поранено

Діти віком від 1 до 17 років

186

Від 450 до 500

Вчителі / співробітники школи

Бійці спецназу ЦСН ФСБ

Співробітники МНС

Родичі, гості та друзі загиблих

118