Чого боїться Путін, або Україна - не Хельсінкі
Західна преса обговорює стратегії Кремля на сході України. Деякі видання пишуть, що російський президент намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, і стратегія "фінляндізації" Києву не допоможе.
Інші видання продовжують наполягати на тому, що політика Заходу щодо Росії повинна бути набагато твердіше, передає "Радіо Свобода".
Схваливши так звані "вибори" сепаратистів на тимчасово підконтрольних їм територіях, російський президент Володимир Путін зробив ще один крок до створення держави-маріонетки, пише американська газета Washington Post. Більш того, західні журналісти повідомили про потік військ і зброї з Росії в Україну в неділю , 2 листопада, що свідчить про підготовку сепаратистів до нової фази агресії. Все це суперечить Мінським домовленостям.
Видання пише: неважко здогадатися, чого саме домагається Путін. Як тільки так званої "Новоросії" вдасться закріпитися, він зможе використовувати цю територію для постійної дестабілізації української влади та перешкоди економічної інтеграції України в Європейський союз, так само, як він робить це в Молдові та Грузії.
Газета засуджує дії європейського і американського урядів, які продовжують відкидати запити України про військову допомогу. Більш того, офіційний Вашингтон досі не дозволяє говорити про "вторгнення" Росії в Україні і вірить в те, що його політика щодо українського питання є успішною. Однак на сьогоднішній день схоже на те, що саме Кремль, а не Білий дім, вирішуватиме розвиток ситуації, зазначає Washington Post.
Американський журнал Foreign Policy пише, що "фінляндізація" не є виходом із української кризи, навіть як нейтральної держави, бо сусідня економічно і демократично процвітаюча Україна заважатиме авторитарної Росії.
На відміну від Фінляндії, яка за радянських часів була аутсайдером через її скудни' історичних, культурних і мовних зв'язків з Росією, Україна, близько 17 відсотків населення якої складають етнічні росіяни, набагато важливіше для Москви. Режим Путіна не може сприймати внутрішню політику України так, ніби вона не має відношення до управління Росією.
Якщо Україні вдасться побороти корупцію, побудувати надійну правову систему і стати економічно незалежною, ці досягнення спростують переконання російської пропаганди про те, що шлях авторитаризму є єдиним шляхом до процвітання "слов'янських держав".
Захід повинен розуміти, що частковий перехід конфлікту з поля бою на політичну арену, не є сигналом абстрагуватися від українського питання. Київ - це не Хельсінкі, запевняє видання. Україна не має можливості поступитися зовнішньою політикою в обмін на невтручання Росії в її внутрішні справи. Кремль не задовольниться меншим, ніж крах демократії в Україні, пише Foreign Policy.
Інтернет-журнал Interpreter висловлює думку, що стратегією Путіна в Україну є, перше - посіяти паніку і почекати; друге - спровокувати українців на дії, які дистанціюватися їх від Заходу, і перечекати; третє - вторгнутися, поки ні Захід, ні Україна не мають рівноваги, і повторити весь процес знову.
Як Україна, так і Захід повинні розуміти, що Путін - це агресор і його агресію треба зупинити, а не шукати шляхи примирення з нею. Щоб боротися з Кремлем, по-перше, треба зрозуміти, що саме робить Путін і назвати ці речі своїми іменами - вторгнення, аншлюс, провокація, залякування і поширення паніки. По-друге, Захід повинен формально заявити про своє невизнання статусу Криму і східних регіонів України і оприлюднити свою політику з цього приводу. По-третє, давно вже стоїть закінчити розмови про постачання зброї України з НАТО. Це коштувало зробити ще під час перших кроків Путіна в Україну.
Можливо, це не допоможе вирішити українська криза негайно. Але Захід, таким чином, покаже Путіну, що терпіти подібну поведінку Кремля більше не буде, пише Interpreter.
Анна Шаманська, "Радіо Свобода"