Китай і США опинилися на порозі морської "холодної війни"

Китай готовий спустити на воду свій перший авіаносець, який був перероблений зі старого радянського корабля, а командувати ним буде випускник петербурзької Військово-морської академії ім. Н.Г. Кузнецова. Західні ЗМІ побоюються, що це змінить розстановку сил в Тихоокеанському регіоні і стане приводом до початку морської "холодної війни", так як Пекін не приховує свого бажання протиставити свою військову міць американської, пише італійська La Repubblica.

"Китай готовий спустити на воду свій перший авіаносець, і серед держав Тихого океану наростає тривога з приводу гонки переозброєнь азіатського гіганта", - цитує видання InoPressa. Вже через кілька днів ВМС КНР отримають плавучу платформу для своїх винищувачів і бойових вертольотів.

Напередодні керівництво ЗС Китаю попередило світову спільноту: "Новий корабель врівноважить військову міць на океанах: краще рівновага, ніж військова всемогутність США". Італійська газета зазначає, що в останні місяці "Китай здійснив небувалий якісний стрибок, і в офіційних заявах почали звучати войовничі нотки".

Автор статті пов'язує це з ядерною кризою на Корейському півострові, новими суперечками про торговельні шляхи і розробці шельфових енергетичних родовищ, а також з не врегульованими територіальними суперечками. У КНР в результаті всього цього копляться конфлікти з Японією, США, Індією, з нарождающимися економіками Південно-Східної Азії, починаючи з В'єтнаму і Філіппін.

"Відносно країн, які здійснять стратегічні помилки в Південно-Китайському морі, настануть наслідки, - попередив напередодні Пекін. - Ми не відмовимося від свого суверенітету, не дозволимо відгризати шматки від нашої території". Китай повідомив, що новий авіаносець послужить для "випробувань і навчання", тобто оснащувати його бойовою зброєю поки не будуть. Було також підкреслено, що "ніхто не буде витрачати майже 5 млрд євро тільки на те, щоб подивитися, як функціонує і чи функціонує взагалі колишній радянський корабель".

У Токіо вже почали бити тривогу з приводу "динамізму і військового експансіонізму Пекіна" і вимагають більшої "транспарентності". "Модернізація ВПС і ВМС Китаю є джерелом стурбованості для всього регіону і світової спільноти", - заявляють в Токіо.

За деякими даними, Китай завершує будівництво ще двох нових авіаносців на верфях в Шанхаї. У відповідь Пекін обмежується заявами про "захист узбережжя і морів" і нагадує, що є єдиним членом Ради Безпеки ООН, які не мають авіаносців, в той час як у США їх 11 і ще один, атомний, перебуває в стадії будівництва.

На даний момент авіаносці знаходяться на озброєнні дев'яти країн світу: це США, Росія, Великобританія, Італія, Іспанія, Франція, Індія, Таїланд, Бразилія. Ще три країни в перспективі можуть обзавестися авіаносцями, а поки розташовують універсальними десантними кораблями-вертольотоносців. Це такі держави, як Японія, Південна Корея та Австралія.

Капітаном авіаносця зробили випускника пітерської Військово-морської академії

Пекін вже визначився з кандидатурою капітана свого першого авіаносця. Як очікується, ним стане 50-річний Лі Сяоянь - досвідчений офіцер, що навчався свого часу в Росії, повідомляє ИТАР-ТАСС з посиланням на гонконгські ЗМІ.

Лі Сяоянь закінчив льотну школу і починав службу в лавах ВПС. У 1987 році він пройшов у місті Гуанчжоу трирічний курс навчання за спеціальністю капітана в рамках підготовки кадрових резервів для майбутнього авіаносця. Він був помічником капітана на ряді бойових кораблів, а в 1995 році командував фрегатом "Цзянмень".

У 1996-1999 роках Лі навчався у Військово-морської академії ім. Н.Г. Кузнєцова в Санкт-Петербурзі. Тема його дипломної роботи була безпосередньо пов'язана з авіаносними групами. Роком пізніше він став капітаном ракетного есмінця "Шеньчжень". З грудня минулого року Лі Сяоянь переведений в місто Далянь, на верфі якого добудовувався колишній радянський важкий авіаносний крейсер "Варяг".

"Капітан першого китайського авіаносця, природно, повинен бути вибраний з числа тих офіцерів, хто вчився в Росії. Оскільки" Варяг "- це російський корабель і палубні винищувачі для нього - копії російських Су-33", - сказав головний редактор гонконзького військово-аналітичного агентства "Канва" Андрій Чан.

Китай створив перший авіаносець з недобудованого радянського крейсера

Факт будівництва першого авіаносця китайська влада офіційно підтвердили лише в червні цього року. Про це заявив начальник генштабу Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) Чень Бінде в інтерв'ю одній з гонконзьких газет. У квітні низка китайських ЗМІ опублікували фотографії, що свідчать про те, що перший в країні авіаносець майже готовий.

Китайські фахівці реконструювали важкий авіаносний крейсер "Варяг", який був придбаний в 1998 році в України в недобудованому вигляді за 20 млн доларів "для переобладнання в туристичний атракціон". За оцінками військових експертів і тайванської розвідки, "Варяг" був добудований на верфі в порту Далянь і на нього вже встановили радари та інше обладнання.

Спочатку радянський корабель "Варяг" був замовлений для ВМФ СРСР, але так і не був добудований. Водотоннажність корабля завдовжки в 300 метрів і шириною в 72 метра перевищує 65 тисяч тонн. Після розпаду Союзу в 1991 році гігантський авіаносний крейсер залишився на верфі Миколаївського суднобудівного заводу.

При розділі чорноморського флоту між Росією та Україною "Варяг", закладений в 1988 році, відійшов українській державі. Через 8 років авіаносець, фінансувати будівництво якого Україна була не в змозі, був проданий Китаю за 20 млн доларів. "Варяг" - вже третій радянський авіаносець, куплений Китаєм. Авіаносний крейсер "Мінськ" зараз використовується як приміщення для військово-історичного музею, а "Київ" пішов на переплавку.

У планах Китаю - атомний авіаносець

З японських джерел стало відомо про подальші плани Китаю щодо розвитку флоту. До 2014 року Пекін збирається спустити на воду свій перший авіаносець зі звичайною руховою установкою, а до 2020 року - авіаносець з атомною установкою. У 2020 році будуть також сформовані авіаносні групи, зазначив експерт Інституту Далекого Сходу РАН Павло камінь у інтерв'ю "Голосу Росії".

"У Китаю немає досвіду будівництва авіаносців, але він уважно вивчає його в інших країнах. І можна не сумніватися, що з часом, за кілька найближчих років, він цей досвід набуде", - додав він.

На думку російського політолога Станіслава Тарасова, поки не можна говорити про нову військову загрозу з боку Пекіна, а мова йде, скоріше, про зростання його політичних амбіцій. "У наявності варіант демонстрації свого прапора, зміцнення своєї могутності. Тут, швидше за все, навіть не стільки бажання створити якийсь кількісний військовий перевага за рахунок авіаносців або нову якість свого Військово-морського флоту в очах Японії. Тут, швидше за все, йде символічна демонстрація своєї сили ", - вважає експерт.

"США поставили ці стандарти - фізично бути присутнім у тих чи інших регіонах світу за рахунок своїх авіаносців. Сьогодні такої можливості у Китаю немає, хоча його інтереси поширюються досить широко. Можливо, і китайцям хочеться підігнати, скажімо, до якогось африканського берега свій авіаносець , щоб він стояв на рейді під червоним прапором. Я не думаю, що це конкретна реальна військова загроза небудь з сусідніх країн, "- говорить Станіслав Тарасов.