В Індонезії нова вірусна інфекція

Індонезійські ЗМІ повідомляють про спалах на заході країни ще однієї вірусної хвороби під екзотичною назвою "Чикунгунья".

Останнє нагадує за симптомами смертельно небезпечну лихоманку денге і також переноситься деякими видами комарів, це захворювання вразило вже не менше 23 жителів провінції Джамбі (Jambi) на острові Суматра. Один з них помер.

Як якби "країні сімнадцяти тисяч островів" мало що відбуваються раз у раз землетрусів, вивержень і навіть цунамі, її жителів методично терзає безліч хвороб, серед яких пташиний грип далеко не єдина, хоча потенційно і найнебезпечніша. Малярія і лихоманка денге, тисячі екзотичних інфекцій, черевний тиф, холера - цей список легко може бути продовжений.

Наприкінці минулого року до нього додався навіть, здавалося б, уже переможений поліомієліт: небезпечна хвороба вразила 236 дітей у шести провінціях країни.

А адже найбільший архіпелаг планети був оголошений ВООЗ вільним від поліомієліту в 1995 році. Однак, як показав аналіз генетичної структури повернувся вірусу, він виходив з Судану і звідти потрапив до Індонезії через Саудівську Аравію або Ефіопію.

У результаті країні довелося в ході масованої кампанії вакцинації терміново щепити від уже забутої хвороби понад 22 мільйонів дітей у віці до п'яти років. На більш, ніж шести тисячах населених островах країни, працювали сотні мобільних бригад, до яких увійшли понад 750 тисяч фахівців з вакцинації, працівників охорони здоров'я, військовослужбовців і поліцейських, представників Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та добровольців.

Але поліомієліт відразу заявляє про себе ясними і абсолютно недвозначними симптомами - на відміну від пташиного грипу, який в початковій стадії навіть у людей легко переплутати з безліччю інших хвороб. Що вже тут говорити про курей!

І тому більшість індонезійців взагалі не вірить в саме існування пташиного грипу, не кажучи вже про те, що він може бути небезпечний. "Люди просто повстають проти будь-якої пропозиції про масове забої птиці, оскільки все своє життя і вони, і їхні предки бачили навколо себе мертвих курчат", - говорить представник ВООЗ в Джакарті Стівен Бьорг, передає РІА "Новини" .

Іншими словами, для середнього індонезійця тушки мертвих курей є банальною деталлю пейзажу, не більше того. Ніяких думок про те, що при зіткненні з подібною картиною треба повідомити владу, у нього не виникає.

Тим часом, пташиний грип убив уже понад 40 жителів країни.

"Ну і що?" - Відповість середній індонезієць. Адже, за даними ВООЗ, в країні щодня помирає від туберкульозу 300 осіб, від малярії - 90.

Кожен день з різних причин помирає 500 дітей. Так що ж дивного в тому, що більшість індонезійців, взагалі мають про віруси дуже туманне уявлення, не вважає якийсь H5N1 серйозною загрозою, а домашню птицю - джерелом реальної небезпеки?

У результаті подібної ситуації, висловлюючись науково, знижується "індекс підозри" цієї хвороби: у разі захворювання люди схильні, насамперед, підозрювати якісь інші (і набагато більш поширені) хвороби з подібними симптомами.

Навіть в більшості стають відомими ВООЗ випадків місцевими медиками спочатку ставиться невірний діагноз (наприклад, лихоманка денге або черевний тиф), говорить Бьорг. Звинувачувати їх за це, вважає він, було б в корені невірно: перші симптоми практично одні й ті ж.

Діагноз, як правило, уточнюється лише через 3-5 днів, і в результаті ВООЗ зазвичай дізнається про нові випадки захворювання лише тоді, коли пацієнт вже помер.

Так, яка померла минулого тижня від пташиного грипу трирічна дівчинка (діагноз індонезійських медиків ще не підтверджений ВООЗ) померла вже через дев'ять годин після того, як була госпіталізована.

Тому мало-мальськи реально здійсненна лише завдання досить чітко і швидко реагувати на виникаючі спалаху, вважає Бьорг.

"Ми роздавали людям рукавички, і ми розповідали їм, як небезпечна ця хвороба, але вони не вірять нам", - говорить заступник директора розташованої на півночі острова Суматра лікарні імені Адама Маліка (Adam Malik) Нуррашід Лубіс (Nurrasyid Lubis). Йдеться про які приходили в його лікарні відвідувачах хворого, сім родичів якого раніше померли від пташиного грипу. Якщо не переконує навіть це, то взагалі незрозуміло, що може стати вагомим аргументом.

"Громадськості раніше бракує базових знань щодо тих ризиків, яким піддається їх домашня птиця і вони самі, а тому розуміння методів контролю птиці і способів самозахисту мінімально", - свідчить висновок відбувся в Джакарті в кінці червня міжнародної наради експертів з питань боротьби з пташиним грипом.