Лідер грецької опозиції закликав до проведення дострокових виборів

Лідер грецької парламентської опозиції Антоніс Самарас після переговорів з прем'єр-міністром Йоргосом Папандреу, в результаті яких не вдалося домовитися про формування коаліції консерваторів і правлячої в країні Соціалістичної партії (ПАСОК), закликав до проведення в Греції дострокових виборів. У середу під час переговорів з опозицією Папандреу заявив про готовність добровільно піти у відставку, щоб сприяти формуванню уряду національної єдності, що підтримує економічні зобов'язання, взяті країною під натиском ЄС і МВФ . Грецька опозиція економічну політику уряду не підтримує. "Ясно, що прийняти рішення тепер може тільки народ Греції", - заявив Самарас по місцевому телеканалу. Переговори Папандреу і Самараса проходили на тлі різкого зниження рейтингу ПАСОК і масових акцій протесту населення, незадоволеного діями уряду щодо жорсткого скорочення бюджету. Урізання бюджетних витрат і соціальних пільг проводиться в обмін на 110-мільярдні стабілізаційні кредити ЄС і МВФ, що гарантують Греції відстрочку від можливого дефолту за зовнішнім боргом. Після переговорів Папандреу заявив про намір сформувати в четвер новий уряд, який повинен буде отримати вотум довіри в парламенті країни . У свою чергу глава міністерства розвитку Греції Міхаліс Хрісохоідіс заявив про те, що як би не було сформовано уряд національної єдності, йому не вдасться переглянути антикризовий план, запропонований ЄС і МВФ і прийнятий Грецією більше року тому. У середу в Греції проходила загальний страйк, а в центрі Афін і в інших великих містах мітингували десятки тисяч маніфестантів, які виражали протест проти політики "затягування поясів". У Греції популярна думка, що країна повинна оголосити дефолт за зовнішнім боргом, щоб позбутися від жорстких скорочень пенсій і зарплат, а також підвищення податків . Грецькі і європейські офіційні особи попереджають, що подібне рішення призведе до ще більш важких наслідків для економіки, ніж нинішні заходи. Грецький уряд ще в травні оголосив план, що передбачає 28-мільярдні скорочення витрат у 2011-2015 роках та 50-мільярдний пакет приватизації, проте тоді переговори лідерів політичних партій про єдину лінії провалилися.