Відео дня
Шендерович розповів, як путінські патріоти розуміють любов до Росії
У Росії ідея державного патріотизму майже завжди пов'язана з імперською темою.
Про це російський письменник-сатирик Віктор Шендерович пише у своєму блозі в "Щоденному журналі":
"Спасибі Борису Акуніну за розкопки контексту. Виявляється, знаменито-погана пісня, яку співав Кирюха з чеховського "Степу"...
"Наша матінка Расія всьому світу га-ла-ва!" - заспівав раптом диким голосом Кирюха, поперхнувся і замовк. Кирюхине відлуння підхопило його голос, понесло, і, здавалося, по степу на важких колесах покотила сама дурість".
Так ось, виявляється, ця, часів ще Миколи Першого, патріотична пісня виростає з "польського питання"!
"Если вы не покоритесь,
Пропадете как трава:
Наша матушка Россия
Всему свету голова".
Читайте: Шендерович розповів, як Путін використовує Папу Римського
Яка, однак, симптоматика.
У підкладці російського державного патріотизму майже неодмінно зашита імперська тема. "Любити Росію" означає тут - бажати підкорення сусідніх народів і не любити ті з них, які хочуть вибратися з-під імперського впливу "матінки".
Побіжний погляд по периметру вкаже нам на півдесяток нових, вже путінського розливу, "ворогів", по черзі, за вказівкою з Кремля, що ставали гарячими точками народної консолідації: латиші, естонці, українці, грузини, ті ж поляки ...
За їхніми спинами і раніше маячить зловісний Захід, нелюбов до якого (що при Романових, що при Джугашвілі, що при Путіні) автоматично означає зарахування в "патріоти". Це необхідна і, як правило, достатня умова. Більше-то нічого й не потрібно. Напиши на машині ОБАМА ЧМО, пожартуй про Псакі - ось ти і патріот.
Спроба практикувати тут якийсь інший різновид патріотизму (поєднаного, припустимо, з любов'ю до навколишнього людства), - негайно накривається підозрою і призводить до виселяння або мордобою.
"... Тицяючи в мене натрудженими вказівними: не наш!"
Читайте: Російська журналістка осоромилася в прямому ефірі з Шендеровичем: Відеофакт
Нещасні бельгійці, шведи, португальці, новозеландці ... Як вони люблять свої батьківщини? Невже просто так, за фактом народження ось під цим, а не іншим небом? Із цією, а не іншою історією, мовою, звичаями, погодою? Чи не на зло світу. Без впертості, насуплених брів, без вічно відтопиреного в сторону Всесвіту середнього пальця, без начальницького окрику та інспектування... Без довгої черги в казну (з числа люблячих Батьківщину особливо правильно і міцно).
Як це у них виходить? У чому знаходять причину почуттів?
Може, запитати?
Може, самим спробувати любити свою Батьківщину на цих же підставах? Типу просто так. За степ та степ кругом. За Наташу Ростову і Таню Ларіну, за розливи річок її, подібні морям?
Так, і як би домовитися про приватність цього процесу? Ну, от щоб не в мегафон. Тому що коли Батьківщину довго люблять в мегафон, вона дуріє. А розквітає вона, коли про неї непомітно піклуються.
Читайте: "Русский мир допомагає": терорист Пушілін провідав Пушкіна в Криму
Роблять це, як правило, люди, які в рот не візьмуть слово "патріотизм". Люди типу лікаря Антона Чехова, автора оповідання "Степ".
Як раніше повідомляв "Обозреватель", колишній віце-прем'єр РФ Альфред Кох висловив думку, що для росіянина "русская земля" є абстрактним поняттям, що ні до чого не зобов'язує.