США закликають Росію віддати Примор'ї і Приамур'ї Китаю

12-14 січня члени Редакційної ради "ФОРУМа.мск", політологи Володимир Філін та Руслан Саїдов здійснили робочу поїздку за океан, де, як голова Ради директорів і генерального директора міжнародного консалтингового агентства "FarWest, LLC", провели серію зустрічей з американськими експертами і вченими, велика частина яких - прихильники Демократичної партії США, що володіє більшістю в обох палатах Конгресу.

У ході зустрічей відбувся обмін думками з низки актуальних зовнішньополітичних питань. Зокрема, у американських учасників зустріло осуд недавнє рішення президента Буша направити додатково 22 тисячі військовослужбовців до Іраку. Це нічого не дасть, - вважають вони, - США все одно доведеться піти і з Іраку, і, мабуть, з Афганістану, де посилилася активність талібів, які отримують підтримку з Пакистану. При цьому президент Мушарраф не в змозі цій підтримці перешкодити.

Різке засудження американських учасників зустріли плани деяких кіл США та Ізраїлю завдати ядерного удару по іранських ядерних об'єктах. Такі наміри були охарактеризовані ними як "божевілля". Негативну оцінку отримала також нещодавня бомбардування авіацією США цивільних об'єктів в Сомалі.

Відповідно до думки вчених - прихильників Демократичної партії, висловлену в ході дискусій, врегулювання кризи навколо Іраку та Афганістану можливо лише на шляхах виведення звідти американських військ і початку розгорнутого діалогу з Іраном і Сирією. При цьому уникнути громадянських воєн в Іраку і Афганістані, мабуть, не вдасться.

Найбільш вірогідні наступні війни: між іракськими шиїтами, підтриманими Іраном, і сунітами, що спираються на Саудівську Аравію, Йорданію і Єгипет, між Туреччиною і іракськими курдами, і між афганськими талібами-пуштунами, підтримуваними з Пакистану, і національними меншинами: таджиками, Хазарейців-шиїтами і узбеками, яким допомагають Іран і Узбекистан. США, вважають вчені, не повинні дати себе втягнути в ці війни, їх завдання - всіляко підтримувати баланс сил.

Ще одним регіоном потенційної нестабільності американські вчені назвали Ферганську долину, ситуація в якій загрожує стабільності у всій Центральній Азії. Більш того, дестабілізація у Ферганській долині, особливо, в її киргизької частини, може підігріти латентний конфлікт між тюрками-мусульманами і китайцями в Кашгарі і всьому контрольованому Китаєм Східному Туркестані.

США, підкреслили американські вчені, не стануть втручатися. Однак вони і далі наполягатимуть на демократизації країн регіону. На питання Руслана Саидова чи віддають співрозмовники собі звіт про наслідки демократизації, наприклад, Узбекистану, американці відповіли, що вони ясно усвідомлюють можливі наслідки. Але глибше цю тему вони розвивати не стали.

Була обговорена тема китайського проникнення в Східну Сибір і на Далекий Схід. З цього приводу американські учасники висловили думку, що Росія вже в середньостроковій перспективі не зможе утримати за собою ці території самостійно. Їй для цього буде потрібно допомога США і Заходу. Тим більше що, на думку деяких американців, Сибір і Далекий Схід - це надбання і ресурсна комора всього людства, а не одних лише росіян.

З американської сторони прозвучала думка, що російсько-китайські договори середини 19 століття, за якими до Росії відійшли перш китайські Примор'ї і Приамур'ї, були нерівноправними. Тому, мовляв, в рамках багатостороннього компромісу, ці угоди можна було б переглянути. На це Володимир Філін та Руслан Саїдов відповіли, що подібні ініціативи, безсумнівно, зустрінуть різко негативну реакцію у російської громадськості.

Була порушена ситуація на Північному Кавказі. Руслан Саїдов підкреслив, що друга російсько-чеченська війна закінчилася компромісом між Кремлем і тими чеченцями на чолі спочатку з Ахматом, а після його загибелі - з Рамзаном Кадировим, які визнали цю війну безперспективною на увазі нерівності сил. Володимир Путін і Рамзан Кадиров - це сьогодні гаранти світу на Північному Кавказі. Що буде після 2008 року невідомо. Але чеченці в найближче десятиліття якщо і будуть воювати, то тільки в силу виняткових обставин непереборної сили.

Ще однією темою дискусій став енергетичний шантаж України і Білорусі з боку Кремля, а також плани прокладки газопроводу по дну Балтики та особисті матеріальні інтереси в цьому проекті екс-канцлера Німеччини Герхарда Шредера. Володимир Філін висловив думку, що нафтогазові війни завдали непоправної шкоди відносинам між східнослов'янськими народами, зробивши неможливою будь-яку їх інтеграцію за участю Росії. У цьому зв'язку слід очікувати зближення України і Білорусії, але без Росії. Щодо балтійського газопроводу Володимир Філін детально змалював корупційну складову проекту, яка, як з'ясувалося, була відома і американським експертам.

В цілому, американські демократи припускають внести серйозні зміни у зовнішню політику США. З одного боку, вони виступають за згортання американської участі у збройних конфліктах за кордоном, в першу чергу, в Іраку. З іншого боку, вони готові вести розгорнутий діалог і шукати компроміси з такими країнами, як Китай, Іран і Сирія. У цьому ключі кілька разів був згаданий Олександр Лукашенко, президент Білорусії, нормалізація відносин з якою за лівійським сценарієм визнана цілком реальною.

Відносно Росії американські вчені та експерти були налаштовані дуже скептично. За винятком поточних оперативних питань, вони не бачать в Росії ні суб'єкта, ні предмета для ведення стратегічного діалогу. Володимир Путін, який, на їх переконання, йде у 2008 році, викликає у них слабкий інтерес.

Руслан Саїдов і Володимир Філін з такою постановкою не погодилися, повідомивши, що вони як і раніше підтримують концепцію "П'ятої Імперії", висунуту Олександром Прохановим, і виступають за третій термін Путіна. "Я за третій термін навіть, незважаючи на те, - сказав Володимир Філін, - що гранично жорстко критикую президента як з питання приєднання Росії до Світової організації торгівлі, так і за енергетичний шантаж Білорусії, а до цього - Україна".

Володимир Філін та Руслан Саїдов підняли тему відставки Джона Негропонте з посади директора національної розвідки і його переходу до Держдепартаменту США заступником Кондолізи Райс, зазначивши, що це вже друга велика перестановка в розвідки США після вимушеного відходу у травні 2006 року Портера Госса з поста директора ЦРУ.

Американські експерти роз'яснили, що адмірал Майкл Макконнел, який змінить Негропонте, також як нинішній директор ЦРУ генерал Майкл Хейден і керівник РУМО генерал Майкл Мейплс - люди не схильні до авантюр, в тому числі, до екстремістських вчинків щодо громадян іноземних держав. Крім цього, американці звернули увагу, що адмірал Макконнел в період президентства демократа Білла Клінтона очолював Агентство національної безпеки США, а генерал Хейден дещо пізніше змінив його на цій посаді.

У ході дискусій американські учасники привернули увагу Руслана Саидова та Володимира Філіна до недавньої заяви шефа РУМО генерала Мейплс, що нібито "російські організації" продають за кордон технології, які можуть бути корисні для створення зброї масового ураження і ракетних програм ". Аналогічні закиди прозвучали відносно України і Білорусії.

Керівники агентства "FarWest, LLC" відповіли, що майже всі радянські технології, які представляли небудь інтерес, вже давно отримані тими, хто їх потребував. Найчастіше це відбувалося з відома, а то й за прямої участі урядових організацій США в період 1993-2000 років, коли при владі перебувала Демократична партія. Американські співрозмовники з цим зауваженням погодилися, запропонувавши не ворушити минуле, а задуматися над тим, як мінімізувати витоку технологій в майбутньому.

На прохання американських експертів Руслан Саїдов і Володимир Філін висловили свою думку щодо військово-технічної співпраці Росії, України і Білорусії з країнами Близького Сходу, в першу чергу, з Іраном і Сирією.

За словами Руслана Саидова, військово-технічного співробітництво Росії з Сирією та Іраном є стабілізуючим фактором. Так, завершення напередодні нового року постачань Ірану ЗРК "Тор-М1" та навчання персоналу змусить авантюристів в Ізраїлі та самій Америці ще раз замислитися, чи варто наносити удар по іранських об'єктах.

Руслан Саїдов сказав, що він є прихильником подальших поставок Росією Ірану засобів ППО, зокрема, РЛС і ЗРК С-300ПМУ2. Що стосується Сирії, це зараз, на думку Руслана Саидова, з науково-аналітичної точки зору ще більш цікавий випадок, ніж навіть Іран. Руслан Саїдов, пославшись на пресу, повідомив, що наприкінці грудня 2006 року під час візиту президента Сирії Башара Асада до Москви у нього відбувся закритий розмову з Володимиром Путіним, в ході якого обговорювалося питання постачання озброєнь. Висновок відповідних контрактів загальним обсягом 2-3 мільярди доларів можна чекати вже протягом 2007 року.

У їх рамках Сирія отримає протитанкові ракетні комплекси "Корнет", зенітні ракетно-гарматні комплекси "Панцир-С1", дизельні підводні човни проекту 1650 "Амур", літаки МіГ-29 і Як-130, а також оперативно-тактичний ракетний комплекс "Іскандер -Е ". Як відомо, в 2004 році Сирія і Росія вже домовлятися про постачання "Іскандера-Е", але це викликало протест Ізраїлю і США, через якого Путін тоді заблокував угоду. Зараз же ситуація інша, і Сирія "Іскандер-Е", мабуть, нарешті, отримає, припустив Руслан Саїдов.

Володимир Філін додав, що за останні два роки Росія істотно розширила ринки збуту озброєнь і військової техніки, особливо в Латинській Америці і на Близькому Сході. Великі контракти, зокрема, укладені з Венесуелою і Алжиром. Не варто скидати з рахунку Іран та Індонезію. Можливо, як сказав Руслан Саїдов, буде підписано угоду з Сирією.

В результаті, зазначив Володимир Філін, відбулася диверсифікація у сфері військово-технічного співробітництва Росії з закордонними країнами. Якщо донедавна 80% російського збройового експорту припадало на дві країни - Індію і Китай, то зараз на них припадає менше 50%.

Крім загальних проблем предметом обговорення також стали питання, пов'язані з роботою міжнародного консалтингового агентства "FarWest, LLC". Руслан Саїдов повідомив, що центральний офіс агентства в ОАЕ буде функціонувати в режимі поштової скриньки. Сам Руслан Саїдов як генеральний директор і весь його апарат працюють в Туреччині. Володимир Філін як голова Ради директорів і апарат Ради з лютого починають працювати в Швейцарії.

Крім цього, повідомив Руслан Саїдов, у агентства зберігається чотири представництва: в Іраку, Ірані, Афганістані та на Україні. Офіси в Іраку і Афганістані, укомплектовані як місцевим персоналом, так і громадянами країн Східної Європи і колишнього СРСР, протягом 2007 намічається закрити.

Офіси в Ірані і на Україні, укомплектовані прикомандированими іранцями та українцями, продовжать роботу мінімум до 2009 року. Руслан Саїдов також повідомив, що до агентству прикомандировані "офіцери зв'язку" ще в 9 країнах: у Мексиці, Венесуелі, Алжирі, Сирії, Судані, Ємені, Індонезії, Китаї та Білорусії.

Володимиру Пугачеві було поставлено питання, як вплине його повернення до Швейцарії на його бізнес у Південній Америці - Колумбії і Бразилії. На це їм було дано відповідь, що він, будучи акціонером і членом рад директорів декількох компаній в сферах сільського господарства, енергетики та операцій з цінними паперами, не займається питаннями оперативного управління ними, цим займаються інші співвласники і наймані менеджери.

Консультування двох великих бразильських корпорацій носить епізодичний характер. Одну з них Володимир Філін періодично консультує на предмет придбання в колишньому СРСР технологій в сферах авіабудування, ракетобудування та космосу, а також на предмет просування продукції бразильського авіабудування на зовнішні ринки. Іншу - щодо імпорту до Бразилії газу з Болівії з урахуванням складної ситуації в газовидобувних східних болівійських провінціях, в яких лунають вимоги про автономію.

З іншого боку, основне заняття Володимира Філіна - надання науково-аналітичних консультаційних послуг - пов'язано зараз виключно з країнами і регіонами Євразії, куди постійно літати з Сан-Паулу надто втомлює.

Було поставлено питання і про фонд "Червоний Інтернет", який заснували Антон Суріков, що став директором-розпорядником, і Анатолій Баранов, який став президентом фонду. Володимир Філін та Руслан Саїдов роз'яснили, що вони відхилили запрошення увійти до Наглядової ради фонду, щоб не було пересудів щодо джерел його фінансування.

Зокрема, Володимир Філін з даного приводу сказав: "З нами неодноразово в Москві розмовляли, застерігаючи від фінансування політичних проектів у Росії. Ми обіцяли цього не робити, і свої обіцянки виконуємо. Ми не хочемо підводити Антона Сурікова, Анатолія Баранова, Наталю роїв, Олександра Проханова, Олександра Нагорного та інших гідних людей, що живуть в Росії і що критикують владу ".