Влада Латвії мають намір захистити конституцію від "диктатури меншості"

Латвійська влада мають намір захистити конституцію від "диктатури меншості". Такі плани, як повідомляє DELFI, озвучили президент республіки Андріс Берзіньш і спікер парламенту Солвіта Аболтіня за підсумками минулого в Латвії референдуму про статус російської мови.

Відео дня

Аболтиня відзначила, що базові статті конституції слід більш ретельно захистити від внесення поправок. Домогтися цього, за її словами, можна, ускладнивши умови проведення референдумів. Зокрема - збільшити число підписів, необхідних для ініціювання такого заходу.

Спікер парламенту підкреслила, що "меншість не повинно диктувати порядок денний більшості".

Раніше президент, спікер парламенту, а також глава уряду Валдіс Домбровскіс агітували проти присвоєння російській мові державного статусу.

Референдум про внесення поправок до конституції Латвії, які надали б російській мові державний статус (нарівні з латиською), відбувся 18 лютого. Його організувало товариство "Рідна мова", одним з лідерів якого є опозиційний політик Володимир Ліндерман.

Для того, щоб провести плебісцит, організатори виконали всі формальності. Спочатку за російську мову зібрали 10 тисяч підписів, потім (в ході другого етапу, передбаченого законодавством) було зібрано ще понад 150 тисяч підписів, що дозволило вивести ініціативу на державний рівень. Конституційні поправки надійшли до парламенту, той їх відхилив, і після цього ініціатива була винесена на референдум.

Шанси референдуму на успіх спочатку вважалися невеликими (крім іншого через те, що в голосуванні на референдумі не можуть взяти участь кілька сотень тисяч латвійських негромадян). У результаті близько 80 відсотків проголосували, висловилися проти державного статусу російської мови.

Тим часом напередодні плебісциту латиські націоналісти, стверджуючи, що референдум є шкідливим для суспільства, намагалися зірвати його проведення. Деякі закликали надалі заборонити внесення в конституцію певних поправок. Зокрема, опозиційний Союз "зелених" і селян пропонував прописати в основному законі, що на референдум не можна виносити закони, які "неприпустимі в демократичному суспільстві або загрожують Латвії як національної держави".