Як анексія Криму наближає Росію до втрати Далекого Сходу

Анексія Криму Росією і величезні витрати Кремля на утримання захопленого півострова неухильно відволікають все більш мізерні ресурси північного сусіда. У той же час російський Далекий Схід приходить в запустіння і стає залежним від демографічних та фінансових ресурсів Китайської Народної Республіки.

Відео дня

До чого може призвести подібна недалекоглядність Росію вже в найближчому майбутньому, проаналізувала секція "Дельта" групи "Інформаційне опір" .

"Сакральне місце"

Росія поки залишається найбільшою державою у світі, займаючи площу понад 17 млн км. Але в 2014 році Путіну цього здалося мало і він вирішив обзавестися ще й "сакральним місцем" - Кримом. У результаті вже більше року російська влада намагається піднести собі і своїм громадянам анексію Криму як найбільше досягнення путінського режиму і всієї Росії. Хоча крім іміджевих дивідендів (усередині країни), Крим Росії нічого не приніс і навряд чи принесе - лише одні витрати.

Читайте: Російські простори "ухвалили" віддати китайцям

Плани РФ збільшити угруповання власних ЗС в Криму перетворять півострів в найближчому майбутньому у величезну військову базу. А, як відомо, військові грошей не заробляють - вони вимагають витрат. Разом із тим російський уряд виношує плани щодо соціально-економічного розвитку Кримського півострова і навіть має ілюзії щодо спорудження моста через Керченську протоку.

Проект моста в Крим через Керченську протоку за останніми підрахунками оцінюється в 300 млрд рублів. Ще по 750-790 млн рублів на рік потрібно виділяти на утримання моста. Таким чином тільки на реалізацію ФЦП і будівництво моста в Крим російська влада за 10 років планує виділити з бюджету близько 1 трлн рублів. І це без урахування військових витрат.

Місця зниженої "сакральності"

Торік Уряд РФ затвердив держпрограму розвитку Далекого Сходу і Байкальського регіону на 2014-2025 роки. Загальний обсяг бюджетних асигнувань на реалізацію цієї програми на 2014-2020 роки становить понад 346 мільярдів рублів. Нагадаємо, що на потреби Криму на 5 років виділено приблизно в 2 разів більше бюджетних коштів - 708 млрд рублів.

Тут варто звернути увагу, що особливе значення російська влада відводить залученню іноземних інвестицій у розвиток Далекого Сходу, зокрема з боку Китаю.

"Soft penetration"

24 травня в рамках Петербурзького міжнародного економічного форуму заступник голови КНР Лі Юаньчан, виступаючи перед членами кремлівської верхівки, змалював таке бачення співпраці між РФ і Китаєм на Далекому Сході: "Наша співпраця є взаємодоповнюючою. Як сказали наші бізнесмени, в Росії велика територія, а в Китаї найпрацьовитіший у світі народ. Якщо ми зможемо поєднувати ці фактори, то отримаємо значний розвиток. У Росії велика територія і мало народу, в Китаї - навпаки". Також, за його словами, Росія і Китай можуть створити на Далекому Сході єдину економічну зону.

11 червня китайське видання "Женьмінь жибао" повідомило, що Корпорація "Zoje Resources Investment" (КНР) підтвердила підписання своєю дочірньою компанією "Хуае Сіньбан" 2 червня договору з урядом Забайкальського краю про наміри передати в оренду строком на 49 років перелогових земель і пасовищ площею 115 тис га під заняття сільським господарством. За оголошеними даними, оренда перелогових земель і пасовищ складе 250 рублів за гектар на рік. У свою чергу китайська сторона планує інвестувати в сільське господарство регіону близько 24 млрд рублів.

Читайте: Всупереч старанням Кремля: Китай і США домовилися співпрацювати у військовій сфері

Разом з тим, реалізацію інвестиційного проекту в Забайкаллі Китай пов'язує з рішенням російської влади про зняття квот на перебування іноземців (тобто китайців) та території РФ. Зокрема, китайську сторону не влаштовує існуючий прикордонний і міграційний режим у Забайкаллі, що розглядається як перешкода по реалізації проекту використання сільськогосподарських земель Росії.

У зв'язку з цим, створюється враження, що пріоритетним напрямком для Китаю стане перекидання своїх громадян в Росію на ПМЖ строком на 49 років, а не розвиток сільського господарства, яке використовується як легалізаційна ширма. Пам'ятаючи про працьовитість китайців, не варто також забувати про їхню плодючоість - тобто через 49 років замість умовних 1000 підданих Піднебесної в Забайкаллі буде проживати дві, а то й чотири тисячі працьовитих людей.

Провал держпрограми і відмова від Далекого Сходу

Заяви китайської сторони і російських міністрів свідчать про те, що поліпшення соціально-демографічної ситуації на Далекому Сході відбуватиметься винятково за рахунок китайців. А високотехнологічний розвиток регіону обмежиться сільським господарством. Принаймні доти, доки китайці своєю кількістю не створять умови для урбанізації Далекого Сходу. А через 50 років китайці пригадають Росії право на свою історію, свою мову і право націй на самовизначення.

Після цього питається: варто було захоплювати Крим, щоб через 50 років із ганьбою втратити свої території, що перевищують площу півострова в декілька разів. Адже ті величезні суми грошей, які йдуть на розкрадання і умовний соціально-економічний розвиток Криму, можна було б пустити з більшою користю в розвиток Далекого Сходу. А Україна з Кримом нікуди не поділася б...

Як раніше повідомляв "Обозреватель", у Росії визнали, що "друг" Китай приєднався до санкцій Заходу.