Опозиція готує Путіну "останній бій" перед інавгурацією

На тлі явного спаду вуличної протестної активності опозиція будує нові грандіозні плани. На обіцяний мітинг в Москві 6 травня, напередодні інавгурації Володимира Путіна, організатори планують вивести рекордне число людей, перекривши небачену за десятиліття чисельність грудневих акцій на Болотній площі та проспекті Академіка Сахарова. Причому дехто називає майбутній захід "останнім боєм".

Спостерігачі ж не тільки не погоджуються з прогнозами чисельності, а й все голосніше говорять про відвертий провал протестної ідеї. І називають винних.

Як дізналася "Независимая газета" , "сотні тисяч" мітингувальників у столиці планують зібрати в тому числі за рахунок участі активістів опозиції з регіонів. За словами депутата-есера Іллі Пономарьова, з регіонами працюють "ініціативні товариші", а оргкомітет підбирає тимчасові пристанища для бажаючих приїхати на акцію. Пономарьов стверджує, що багато москвичів висловлюють готовність прийняти гостей у себе.

До речі, за інформацією видання, єдиний оргкомітет на цей раз не займається підготовкою мітингу. Поки не ясно навіть, на яке місце буде подана заявка в мерію. Втім, лідери опозиції, як завжди, хочуть ближче до Кремля - ??на площу Революції або Манежну.

Немає і єдиного ставлення до головного гаслу, хоча координатор "Лівого фронту" Сергій Удальцов і його прихильники в ході зустрічі на Пушкінській площі 31 березня вирішили, що всі подальші акції, організовувані їм, проходитимуть під гаслом "За чесну легітимну владу! За Росію без Путіна! ".

Саме такий буде головний і єдиний гасло травневого заходу, сказав "НГ" співголова "Парнасу" Борис Нємцов. Однак Пономарьов вважає, що категоричний антіпутінізм відштовхне багатьох з тих, хто були на Болотній та проспекті Сахарова.

Депутат називає мітинг шостого травня "останнім боєм": "Ми хочемо показати, що правління Путіна не буде безхмарним". Він упевнений, що показати це захочуть якщо не мільйон, то сотні тисяч людей. Нагадаємо, спочатку Удальцов навіть нарік майбутню акцію "Маршем мільйонів", але потім від цієї назви обережно дистанціювався. А Пономарьов пояснив: це була "фігура мови", швидше символ протесту, ніж конкретний план, хоча "людям цей вислів подобається".

Однак журналісти та експерти здивовані подібним оптимізмом. Останні опитування громадської думки свідчать не на користь опозиції. Так, згідно з даними "Левада-Центру" , 54% респондентів не побоюються жорсткості режиму в країні після повернення Путіна на пост президента, вважаючи це неможливим.

Влада всі ці цифри добре відомі, і по її останнім діям видно, що сильних протестів, як у грудні, вона більше не побоюється. Наприклад, відклали розробку закону про Конституційний зборах, якого домагалася несистемна опозиція. А самих "несістемщіков" заганяють в систему новим законом про політичні партії.

На хвилі грудневих протестів влада кинулася проводити деякі ліберальні політреформи, проте продемонструвала повну зневагу до вимог, голосно лунали з протестних трибун. Те, що відбувається тепер, це явна перемога влади над опозицією, при цьому остання програла виключно зі своєї вини, розмірковує в статті в "Новій газеті" голова правління фонду підтримки розвитку інститутів громадянського суспільства "Конструктивний проект" Владислав наганом.

"Треба було, звичайно, примудритися програти при винятково сприятливих для перемоги обставин - але керівництво опозиції зробило це. Пора вибирати справжнього лідера протесту - замість тих, хто його дискредитує", - пише експерт. При цьому він навмисно уникає "від автора" перераховувати конкретні прізвища, але читач статті без праці розуміє, що головні претензії - до співголовам "Парнасу", "єльцинським демократам" Борису Нємцову і Володимиру Рижкову.

"Опозиція в Росії роздроблена на безліч дрібних груп, у кожної з яких є власні ідеологічні пріоритети, і - що важливіше - власні мікролідери з непомірними амбіціями. Серед них багато таких, чий антирейтинг серед більшості населення країни просто зашкалює. Саме вони є реальним гальмом на шляху організаційного об'єднання зусиль всередині опозиції, бо не хочуть, щоб хоч хтось зазіхнув на їхні "влада". Тим самим вони раз за разом грають на руку владі ", - пише наганом.

По тому ж приводу раніше журився у своєму блозі відомий російський публіцист і вчений Леонід Радзіховський .