Конфлікт у Сирії: у США розповіли, за яких умов Путін може "здати" Асада

Росія в Сирії не зможе забезпечити президенту Башару Асаду контроль над основною частиною території країни. Максимум, що вдасться Володимиру Путіну - гарантувати сирійському президенту створення більш-менш надійного анклаву.

Відео дня

Про це у статті для Project-syndicate.org пише президент Ради з міжнародних відносин (США) Річард Хаас.

Переклад статті публікує "Новий час":

"У спробах аналізу цілей і причин дій Володимира Путіна в Сирії останнім часом не бракувало. Але більшість цих спроб фокусувалися на короткостроковій перспективі і, ймовірно, були занадто негативні в оцінці можливих довгострокових наслідків його дій.

Читайте: Ілларіонов розповів, хто напоумив Путіна влізти у війну в Сирії

Ми знаємо, що Путін вирішив прийти на допомогу хиткому режиму Башара Асада. Тепер російські бомби і ракети б'ють по позиціях збройних угруповань, які борються з урядовою армією. Це дало режиму перепочинок - власне, для чого російське вторгнення і замислювалося.

Ніхто не заперечує, що режим Асада поганий і йому доведеться за багато відповісти, та все ж, можливо, це більш прийнятний варіант, ніж швидкий крах режиму. Неприваблива правда щодо Сирії полягає в тому, що падіння Асада, ймовірно, призведе до геноциду, ще мільйонам біженців і встановленню так званого халіфату ІДІЛ у Дамаску.

Мотиви Путіна залишаються питанням для обговорення, але, здається, він не хоче падіння останнього союзника Росії на Близькому Сході. Більше того, він ніколи не втратить можливості нагадати світові, що Росія залишається могутньою силою, у якої є кошти і готовність діяти у власних інтересах. Також є можливість, що він намагається відволікти увагу громадян від падіння економіки і зростаючих витрат на вторгнення в Україну. Високий рівень підтримки Путіна може означати, що його тактика працює.

Читайте: Піонтковський пояснив мету Путіна в Сирії після поразки в Україні

Багато хто побоюється, що недавня активність Росії не тільки продовжить жорстоку громадянську війну в Сирії, а й посилить ІДІЛ. Це може виявитися правдою, оскільки ненависть до Асада сприяє притоку добровольців. І, принаймні, на даний момент, схоже, російські військові не вважають ІДІЛ пріоритетом, атакуючи в основному інші виступаючі проти Асада групи.

Дійсно мали місце доповіді про те, що ІДІЛ займає території, залишені іншими групами через російські обстріли. Росія, мабуть, веде ту ж цинічну гру, що й Асад: змушує світ вибирати між ІДІЛ і режимом, який, нехай і поганий, все ж більше гідний підтримки.

Деякі також бояться, що ця нова демонстрація сили Росії призведе до нової хвилі вторгнень і, можливо, також до нової Холодної війні. Але це малоймовірно, хоча б з тієї причини, що Росії бракує ресурсів, як економічних, так і військових, щоб підтримувати таку діяльність одночасно на декількох фронтах.

Читайте: Підлий удар Росії: з'явилося моторошне відео "подвійнн бомбардування" жителів Сирії

Так що все зводиться до Путіна, який править країною, володіючи рівнем повноважень, небаченим зі сталінських часів. Загальновідомо, що Путін - любитель східних єдиноборств, і його дії в Сирії відповідають багатьом принципам відповідної філософії, зокрема, про важливість рішучого удару, який нейтралізує сильні сторони опонента і підкреслює слабкі.

Але у всякої сили є межі. Росія не зможе перемогти, якщо під перемогою розуміти повернення режиму Асада контролю над основною частиною території Сирії. Максимум, що вдасться Путіну - гарантувати Асаду створення більш-менш надійного анклаву.

Але навіть цієї скромної мети досягти буде непросто, і обійдеться це недешево, оскільки ІДІЛ також стає все сильнішим. І це може дорого коштувати самій Росії: рано чи пізно терористи-смертники з'являться вже не в Анкарі, а в Москві.

Читайте: Саудівська Аравія і Катар можуть розпочати вторгнення в Сирію

Але головне питання полягає в тому, є підтримка режиму Асада для Путіна метою або ж засобом для досягнення мети. Якщо вірний другий варіант - якщо Путін користується шаховою термінологією і продумує свої дії на кілька кроків вперед - то дипломатичний консенсус з подальшим зміщенням Асада можливий. Росія може підтримати таке рішення; Путін, врешті-решт, сентиментальністю не відрізняється. Він може погодитися на участь у процесі, який підкреслить роль Росії у визначенні майбутнього Близького Сходу.

Тим часом США і союзникам слід, з одного боку, зрівняти баланс сил у Сирії, надати більш істотну допомогу курдам і окремим племенам сунітів, створивши таким чином відносно безпечні анклави або кантони. З іншого боку, їм слід залишатися відкритими по відношенню до Росії і навіть Ірану. Мета - полегшити відхід Асада і створити уряд, який будуть приймати як мінімум алавіти і в ідеалі частина сунітів.

Цей процес може заробити Путіну певний престиж. Але це ціна, яку не шкода заплатити за припинення страждань сирійців і зменшення загрози ІДІЛ".

Як повідомляв "Обозреватель", раніше американські ЗМІ припустили, що несподівана таємна зустріч російського президента Володимира Путіна і сирійського лідера Башара Асада в Москві допоможе залагодити конфлікт на Близькому Сході дипломатичним шляхом.