Stratfor: Росія взялася за підрив Балканів за кримським сценарієм

Після кількох десятиліть відносної стабільності на Балканському півострові Росія зосередила свою увагу на регіоні, намагаючись скористатися розбіжностями в ЄС і НАТО.

Про це йдеться в аналізі приватної американської розвідки Stratfor, передає Апостроф.

В організації нагадують, що стабільність на Балканах була гарячою темою на зустрічах президента Росії Володимира Путіна з Кремлівською Радою безпеки в цьому році.

Читайте: Балканські війни Володимира Путіна

Він навіть зазначив, що ця стабільність є головним пріоритетом для Москви.

Зокрема, в Stratfor зазначають, що за останні два роки вплив Росії у Сербії помітно зріс.

За інформацією Бєлградського центру євроатлантичних досліджень, число російських ЗМІ та неурядових організацій у країні з 2015 року зросло з менш ніж дюжини до більш ніж 100.

Дві головні новинні мережі Кремля - "Супутник" і "РТ" (раніше Russia Today) - почали пропонувати телевізійні програми, онлайн-новини і радіопередачі сербською мовою.

Читайте: Вибухонебезпечні Балкани: міжнародник розповів, чи почне Кремль ще одну війну

Крім того, російська державна газета "Російська газета" друкує у Москві широко розповсюджений тижневик "Недельник" і відправляє його в Сербію. У публікаціях часто використовується антизахідна риторика, наприклад, ідеться про бомбардування НАТО в 1999 році і підтримку Москвою Бєлграда в ході цього конфлікту.

"І ця стратегія, схоже, працює. Опитування, проведене в лютому сербським тижневиком Vreme, показав, що близько 68% сербів віддають більшу перевагу відносинам із Росією, ніж відносинам з Європейським союзом", - наголошують аналітики Stratfor.

Крім того, Росія і Сербія в останні місяці демонструють свої військові зв'язки. Так, у жовтні 2016 року в Сирію відправився російський літак, у якому було 40 тонн продовольства, одягу і медикаментів із Сербії.

Читайте: "Москві потрібен конфлікт на Балканах": посол зробив гучну заяву

Наступного місяця російські і білоруські військові проведуть тренування у Сербії, щоб вони співпали з навчаннями НАТО, що проходять через кордон Чорногорії. Більше того, уряд у Белграді отримає протягом декількох тижнів шість винищувачів Міг-29, десятки танків і бойових машин у подарунок від Москви, яка також запропонувала продати їм зенітні ракетні комплекси "Бук".

Як стверджують у Stratfor, велика частина всіх цих подій - це політичний театр, покликаний апелювати до націоналістичних виборців Сербії напередодні президентських виборів 2 квітня. Але під політиканством Белграда ховається напруженість між країною і сусідніми державами, зокрема Косово, незалежність якого Сербія не визнає. У січні вони практично зіткнулися з конфліктом, коли уряд Косово розвернув спеціальні поліцейські сили, щоб зупинити поїзд, що йде з Белграда на північну територію, де проживають переважно косовські серби, на поїзді була написана фраза "Косово - це Сербія" на 21 мові. Відповідаючи на цей інцидент, президент Косово Хашим Тачі звинуватив Сербію у спробі використовувати "кримську модель" для захоплення північної частини своєї країни. Тим часом міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич подзвонив своєму російському колезі, щоб попросити про підтримку, висловлюючи побоювання, що наближається нова війна.

Читайте: Європа під загрозою: один з ватажків ІГІЛ проник на Балкани з 400 терористами

Тепер же, коли Косово знову грає з ідеєю перетворення своїх збройних сил безпеки в сумлінну армію, відносини між двома державами стають все більш напруженими.

Так, США та інші члени НАТО загрожують припинити підтримку і захист Косово, якщо план буде виконано. Проте Тачі направив законопроект про затвердження регулярної армії в законодавчий орган, пославшись на недавні військові угоди Сербії з Росією і вплив Белграда в північному Косово в якості підстави для цього заходу.

Уряд в Пріштіні стурбований тим, що у Заходу не буде часу або уваги, щоб присвятити збереженню дев'ятирічної суверенної держави в безпеці. І якщо між Косово і Сербією залишатимуться напружені відносини, Росія може використовувати їх для створення повномасштабної кризи на лінії фронту.

Фактично в даний час Москва стикається зі звинуваченнями в тому, що вона намагалася провернути подібне в Чорногорії. Уряд країни звинуватив російські спецслужби в змові з метою замаху на Міло Джукановича, який тоді був прем'єр-міністром, напередодні парламентських виборів у жовтні, щоб перешкодити його участі в членстві в НАТО.

Читайте: Спроба "російського" перевороту на Балканах: Толстов пояснив промах Кремля

За словами колишнього головного прокурора Чорногорії, колишній заступник військового аташе Росії в Польщі, який був вигнаний з Варшави в 2014 році за шпигунство, організував цей план. Плюс до всього, Джуканович сказав, що Москва вливає гроші в парламентські кампанії країни напередодні виборів. Також Сербія затримала і депортувала групу росіян, обвинувачених у плануванні перевороту, протягом декількох тижнів після голосування, а ще 21 підозрюваний був арештований у Чорногорії. Зі свого боку, Москва заперечує свою причетність до змови і звинувачує уряд країни в фальсифікації подій, щоб виставити його в негативному світлі. Незважаючи на це, майбутні, в 2018 році, вибори можуть дати Росії ще одну можливість посіяти насіння розбрату в крихкому уряді Чорногорії.

У Stratfor впевнені, що голосування в Боснії і Герцеговині могло б дати Москві шанс збільшити її вплив. Президент республіки Мілорад Додік закликав до референдуму в наступному році про незалежність Республіки Сербської, в якій проживають головним чином православні серби. (Пропозиція нагадує "референдум" в Криму).

Читайте: НАТО тіснить Росію на Балканах

Додік, який вперше запропонував референдум у ході своєї кампанії по президентству в 2014 році, не приховував своїх зв'язків з Кремлем. За два тижні до президентських виборів він здійснив поїздку до Москви, щоб зустрітися з Путіним, а в день виборів зв'язався з російським ультранаціоналістом і пропагандистом Костянтином Малофєєвим. Малофєєв - агент радника президента Росії Владислава Суркова, відзначають аналітики Stratfor. Повідомлялося, що обидва вони організували і фінансували "референдум" у Криму. Більше того, він прибув на день виборів із групою російських козаків, яку пізніше бачили на вулицях біля виборчих дільниць.

Також у Stratfor відзначають, що хоча нестабільність у Македонії блідне у порівнянні з ситуацією в Косово або Республіці Сербській, ситуація там є ще одним прикладом діяльності Росії на Балканах. Зрозуміло, не всі держави регіону погодилися з успіхами Москви: Хорватія, будучи членом Європейського союзу і НАТО, активно працювала над тим, щоб російські або проросійські ЗМІ не поширювали свою діяльність усередині цих країн, стверджує джерело Stratfor.

Інший член НАТО - Албанія також спробувала протистояти російському впливу, оскільки ЗМІ Кремля розширили охоплення, включивши в послуги контент албанською мовою. Проте ці кампанії обов'язково будуть продовжені.

Читайте: Ефект доміно на "балканському маршруті": на кордоні ЄС застрягли тисячі біженців

"Для Москви втручання на Балканах - це дешева і високоприбуткова справа. В уряду Росії немає ілюзій, що він зможе виграти і балканські країни будуть на його боці. Замість цього РФ розглядає регіон як осине гніздо. Підганяючи конфлікти, Москва могла б створити низку криз, занадто глибоких для того, щоб стримувати Європейський Союз або НАТО, тим самим отримуючи ще одну карту для того, щоб грати на переговорах із Заходом", - наголосили аналітики Stratfor.

Як повідомляв "Обозреватель", посол України в Хорватії Олександр Левченко заявив, що намагаючись відновити Російську імперію Кремль може організувати на Балканах, в цій "пороховій бочці Європи", справжню війну.