Православні всього світу святкують Воскресіння Христове

Світле Христове воскресіння відзначають сьогодні в ряді країн світу, де православні віруючі становлять значну частину населення. Православна Пасха широко відзначається в Україні, Білорусії, Казахстані, в Сербії, Греції. В принципі свято це зустріли сьогодні скрізь, де є хоча б невелика православна громада.

Відео дня

Президент України Віктор Ющенко привітав сьогодні громадян країни зі святом Пасхи

"Щиро вітаю вас із Великоднем. Чудо Христового Воскресіння об'єднує всіх нас вірою у перемогу світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю. Сьогодні ми відкриваємо Богові свої душі, просимо наповнити їх духовною силою і надією", - сказано в тексті привітання глави української держави.

За словами В. Ющенка, "Великдень нагадує про духовне відродження, яке потрібне всій українській нації". "Перед нами відкрилася велика дорога. Ми бачимо майбутнє своєї країни серед європейських народів. Ми розділяємо з ними християнські джерела нашої цивілізації. Вірю, що на шляху до процвітання орієнтирами для нас будуть любов до ближнього, свобода від гріха, єдність в добрі. Тільки так ми збережемо своє коріння і самих себе в сучасному світі. Тільки так відбудемось на цій землі ", - зазначив глава держави.

Ющенко побажав українському народу "душевної чистоти і гармонії, миру та спокою в сімейних оселях".

У ніч на пасхальну неділю Ющенко відвідав урочисті богослужіння в двох храмах Києва. Глава держави з дочкою Софією був присутній на богослужінні спочатку в Свято-Успенському соборі Києво-Печерської Лаври (цей комплекс знаходиться у віданні Української православної церкви Московського Патріархату) і взяв участь у хресній ході. Богослужіння в соборі очолив митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан).

Потім президент країни з дочкою відвідав службу в київському Володимирському соборі (Українська православна церква Київського Патріархату - УПЦ КП). Глава УПЦ КП Патріарх Філарет (Денисенко) вручив президенту великодні яйця і паску.

Сьогодні в приватному порядку Ющенко з родиною вирушив в рідне село Хоружівка Сумської області.

У Білорусії широко й урочисто відзначають світле свято Великодня У Білорусії, де до православної конфесії відносить себе більше 80% віруючого населення країни, широко й урочисто відзначають свято Світлого Воскресіння Христового. Православні християни відвідують православні храми (всього їх в республіці налічується більше 900), для того, щоб взяти участь у великодніх богослужіннях.

Головні релігійні урочистості проходять в мінському Свято-Духовому кафедральному Соборі, де святкові богослужіння здійснює митрополит Мінський і Слуцький Філарет (Вахромєєв), Патріарший Екзарх всієї Білорусії.

У великодньому посланні він зазначив, що нинішній рік - 60-річчя Великої Перемоги - дає "особливий привід до роздумів про торжество життя над смертю". "9 травня ми підносимо наші вдячні молитви про воїнів, за віру, Вітчизну і народ, життя своє поклали в роки великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років", - зазначив митрополит Філарет.

Зі світлим і радісним святом Великодня православних християн країни привітав президент Білорусії Олександр Лукашенко. У вітанні зазначається, що "багато століть Великдень єднає людей, допомагає жити в любові і злагоді, чесно і плідно трудитися", це священне подія "відкриває кожному дорогу до морального відродження за допомогою віри, добрих думок і вчинків". За традицією Олександр Лукашенко був присутній на святковому богослужінні в Свято-Духовому кафедральному соборі.

Президент Казахстану привітав православних християн республіки з Великоднем і відвідав православну церкву в Астані

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв привітав православних християн країни з Великоднем.

"Сердечно вітаю всіх православних християн країни з великим святом - Світлим Христовим Воскресінням!" - Йдеться у привітанні глави держави, опублікованому напередодні в офіційній пресі.

Н. Назарбаєв відзначив, що "іде корінням в глибоку старовину це свято символізує могутність життя, торжество добра над злом". "Глибоко символічно, що цього року Великдень збігся з Днем єдності народу Казахстану, який відзначають усі казахстанці. Нашому поліконфесійність народу близькі і дороги Курбан-айт і Великдень, Різдво і Песах. І цією унікальністю потрібно пишатися!" - Зазначив М. Назарбаєв, підкресливши: "Толерантність, ця відкритість Божому Слову в будь-якому обрамленні - одна з найважливіших основ міжконфесійної злагоди в нашій країні".

Президент зазначив, що, "спираючись на вічні істини людяності, взаємно поважаючи і підтримуючи один одного, ми зберегли мир і злагоду в нашому спільному домі", досягли "великих успіхів в економіці, політиці та соціальній сфері", прагнемо увійти "в число самих процвітаючих країн світу.

"І якщо ми і далі будемо зміцнювати духовне згоду і передамо цю велику традицію нашим нащадкам, ми досягнемо всього!" - Переконаний М. Назарбаєв.

Тим часом у неділю глава Казахстану відвідав в Астані православну церкву, де ще раз привітав всіх православних зі святом.

"Великдень завжди уособлювала оновлення, відродження, зміцнювала в душах віруючих добро, довіра, мир і злагода. Ці неминущі істини є притаманними для всіх релігій", - сказав Н. Назарбаєв.

"Бажаю всім вам, дорогі співвітчизники, у цей світлий свято спокою душі, благополуччя кожній родині, щастя, дружби, довіри між усіма народами, хорошого доброго майбутнього нашої спільної батьківщини - Республіки Казахстан", - зазначив президент.

Разом з тим настоятель храму отець Серапіон, звертаючись до М. Назарбаєву, сказав, що "Господь визначив у найскладніший період нашої історії, в період становлення незалежності бути саме Вам на чолі нашої держави як людині мудрому і всім серцем люблячому свою країну і свій народ , всіх нас - казахстанців ". "Ми безмежно вдячні Вам за мир в нашій країні, за можливість вільно сповідувати свою віру, за міжнаціональна злагода і толерантність до всіх верам і релігій", - зазначив отець Серапіон.

Своє вітальне послання до віруючих з нагоди Великодня направив митрополит Астанайський і Алма-Атинській Мефодій (Нємцов).

"Своїми молитвами і трудами, - закликає митрополит, - будемо намагатися зміцнювати благословенне мирне житіє і стабільність в нашій республіці, підтримуючи її керівництво в благих починаннях, спрямованих на творення добробуту багатонаціонального народу Казахстану".

Митрополит також привітав ветеранів Великої Вітчизняної війни, трудівників тилу і всіх, хто переніс тяготи цієї війни, з 60-річчям Перемоги.

У свою чергу голова Духовного управління мусульман Казахстану, верховний муфтій Абсаттар хаджі Дербісалі також привітав з Великоднем православних віруючих і побажав їм міцного здоров'я, щастя і радості, а митрополиту Мефодію він побажав "благодатної допомоги в служінні Всевишньому і народу".

У 1400 православних храмах Болгарії зустріли Воскресіння Христове

Великдень у Болгарії є улюбленим святом. Його зустріли в минулу ніч в 1400 православних храмах країни.

У Софії кульмінацією великодніх урочистостей стало богослужіння, вчинене главою Болгарської православної церкви, Патріархом Максимом в кафедральному соборі святого Олександра Невського в центрі столиці. У церковній церемонії взяв участь прем'єр-міністр Болгарії Симеон Сакскобургготський.

У цей момент площа перед собором являло собою море вогнів від свічок, запалених сотнями мирян, яких не зміг вмістити цей монументальний храм. Рівно опівночі за місцевим часом до парафіян вийшов предстоятель Церкви і сповістив: "Христос воскрес!" Громадяни, які зібралися на площі, відповіли багатоголосим хором "Воістину воскрес!"

Великодня служба відбулася також неподалік від площі - в російській церкві, яка в підсвічуванні прожекторів сама здавалася запаленою свічкою. Богослужіння тут очолив настоятель подвір'я Руської православної церкви в Болгарії протоієрей Олександр у присутності співробітників посольства РФ, інших російських установ, співвітчизників, які постійно проживають в болгарській столиці.

Передзвін дзвонів і оглушливі розриви петард сповістили опівночі про прихід до Греції світлого свята Пасхи

Передзвін дзвонів, барвиста ілюмінація і оглушливі розриви петард сповістили опівночі про прихід до Греції найбільшого і улюбленого тут релігійного і сімейного свята - Великодня, який символізує перемогу життя над смертю і таїнство вічного життя.

Храми освітилися зсередини м'яким світлом великодніх свічок, на площах грецьких міст і сіл палають багаття, в яких спалюють опудала - символ зла. Люди вітають один одного словами: "Христос анесте!" ("Христос воскрес!") - "Алітос анесте" ("Воістину воскрес!").

Розходячись по домівках, віруючі намалюють полум'ям свічки хрест на козирку перед вхідними дверима свого житла, вірячи в те, що це охоронить сім'ю від усіляких напастей, а потім запалять лампади перед домашніми іконами. Потім на стіл буде поданий суп з баранячих потрухів - "магірітса", бублики "Кулура" і солодкий хліб "Цурек". Потім люди почнуть катати по столу фарбовані пасхальні яйця, освячені перед цим у храмі. Сьогодні вдень після ранкової служби в церквах в Греції почнуться масові гуляння з танцями під народну музику і пишні застілля з рясними частуваннями.

Керівники та лідери політичних партій Греції відвідують сьогодні за традицією гарнізони для зустрічей з військовослужбовцями, які відзначають Великдень так само, як і всі інші греки.

Серед безлічі грецьких народних звичаїв, пов'язаних з святкуванням Великодня, є й екзотичні, в тому числі такі, як дуель на петарди, масове розбивання горщиків і штучний "землетрус" в церкві.

Жителі села Вронтаді на острові Хіос в Егейському морі виправдовують назву своєї малої батьківщини, що походить від слова "грім", цілим дощем вертушок. При цьому феєрверк приймає характер "перестрілки" між двома церквами, розташованими один навпроти одного на схилах долини.

Біля кожної церкви встановлюється горизонтально великий аркуш черепиці, на який викладають петарди. У призначений момент петарди вилітають назустріч один одному і стикаються в нічному небі.

Інший, не менш цікавий звичай існує на острові Керкіра (Корфу) в Іонічному морі. Перед святом виготовляються сотні великих і маленьких глиняних горщиків, які належить розбити в ознаменування перемоги добра над злом на Великдень. Горщики, розцяцьковані добрими побажаннями, скидають з верхніх поверхів в присутності тисяч цікавих. Кожен перехожий має взяти на щастя черепок від розбитого горщика.

У деяких храмах дотримується незвичайна традиція, яка прийшла до Греції з православних грецьких громад Малої Азії. Під час читання євангельської розповіді про смерть і воскресіння Христа парафіяни чекають, коли буде згадано про землетрус в Єрусалимі, що супроводжував ці події. Як тільки прозвучать заповітні слова, в церкві піднімається неймовірний шум. Молоді люди б'ють палицями по дерев'яним сходам, літні парафіяни гримлять сидіннями лавок, а люстри-панікадила розгойдуються з боку в бік. Влаштовуючи в церкві рукотворне "землетрус", парафіяни згадують таким чином про воскресіння Христа.

Православні християни Франції зустріли свято храмах Парижа, Ніцци, Канн і інших міст країни

Напередодні ввечері урочисті пасхальні богослужіння відбулися в православних храмах Парижа, Ніцци, Канн і багатьох інших міст Франції.

Проживають у Франції вихідці з Росії, балканських, близькосхідних, африканських країн, що дотримуються православної традиції, прийшли до храмів, щоб разом зрадіти святу Воскресіння Христового.

У загальній складності православна громада у Франції налічує кілька десятків тисяч людей, хоча, зрозуміло, не всі вони є парафіянами, багато хто відвідує церкву лише від випадку до випадку.

Вперше православні богослужіння почали здійснювати в Парижі після розгрому Наполеона російськими військами в 1814 році. Пізніше, у міру формування етнічних груп некорінного населення, у Франції з'явилися громади Руської, Константинопольської, Сербської та ряду інших помісних православних Церков.

У Парижі головним православним храмом вважається собор святого Олександра Невського, який був зведений на приватні пожертвування на розі вулиць Дарую і Петра Великого. Згодом під склепіннями цього храму вінчався Пікассо, в різні роки тут служили панахиди за Тургенєвим, Шаляпіну, Буніну, Окуджаві. Крім цього собору, в Парижі і його передмістях існує ще кілька церков, побудованих, головним чином, на кошти емігрантів, що перебралися до Франції з Росії після Жовтневої революції 1917 року. Великі православні парафії існують в Ніцці, Каннах та інших середземноморських і альпійських курортах, які ще наприкінці XIX були уподобані російської знаттю.

У токійському храмі Воскресіння Христового здійснили пасхальне богослужіння

У токійському храмі Воскресіння Христового при великому скупченні народу було скоєно пасхальне богослужіння на грецькій та японською мовами. У ньому взяли участь проживають в Японії громадяни країн СНД та інших, в яких поширене православ'я.

Зведений у візантійському стилі в 1885-1890 роках і перебудований після пошкоджень від руйнівного землетрусу 1923 року, храм, часто званий по імені свого засновника "храмом Святого Миколая" розташований в самому центрі японської столиці на невеликому пагорбі. За свідченнями очевидців, в старовину він як би "ширяв над оточуючим його язичницьким світом", проте тепер майже прихований побудованими навколо високими будинками. Тим більше незвичайним для Токіо з'явився передзвін дзвонів і видовище урочистого хресного ходу.

Організував його споруду Святий Рівноапостольний Микола Японський (в миру Іван Дмитрович Касаткін) приїхав до Японії в 1861 році як священнослужитель Російського імператорського консульства.

Він щиро полюбив японський народ, перекладав книги Святого Письма і богослужбові книги на японську мову, домігся поваги до себе і своєї місії японського уряду аж до самого імператора.

Коли почалася російсько-японська війна, він не покинув Японію і залишився зі своєю паствою. Він був зарахований до лику святих як рівноапостольний за свою просвітницьку діяльність, що тривала рівно півстоліття.

Випускники організованою при храмі російської духовної семінарії стали першими перекладачами російської літератури і засновниками русистики в Японії. Цьому сприяло те, що найбільш здібних учнів місія направляла для продовження освіти в Росію. Серед найбільш відомих з них Конісі Масутаро, особисто знав і консультував Льва Толстого по китайській філософії.