Назарбаєв йде на третій термін

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підтвердив у неділю намір балотуватися на новий президентський термін у грудні 2005 року, або в грудні 2006-го (залежить від рішення Конституційного суду). Перший раз він був обраний на вищий пост в республіці парламентом 24 квітня 1990 А в грудні 1991 року в результаті прямого всенародного голосування Назарбаєв закріпив за собою президентські повноваження на п'ять років. Не чекаючи нових виборів в квітні 1995 року він ініціював проведення референдуму, де його повноваження були продовжені до 1999 року. Потім Назарбаєв був переобраний, але вже з правом бути президентом в перебігу 7 років. Змінена при ньому конституція республіки дозволяє Нурсултану Абішевичу балотуватися на третій термін, так як з набранням чинності нового Основного закону минулі президентські терміни не зараховуються. "Зараз, як будуть визначені терміни виборів, природно, я буду балотуватися, тому що Конституція мені дозволяє в цей раз балотуватися ", - заявив Назарбаєв російським журналістам. Причини прийняття рішення висуватися на новий термін Назарбаєв пояснив так: "По-перше, це ж залежить не тільки від твого бажання. По-друге, все це залежить від стану людини, фізичного стану людини. Це залежить від народу, який підтримує тебе або підтримує. Це залежить від політичного оточення навколо Казахстану, як геополітика буде змінюватися ". Назарбаєв буде п'ятим президентом на пострадянському просторі, який замахнувся на третій термін. "Першопрохідцем" тут вважається президент Узбекистану Іслам Карімов, який в грудні 1991 року був обраний на цей пост, в 1995 р. в результаті референдуму продовжив свої повноваження ще на п'ять років, в 2000-му був переобраний на другий термін, а цього року - на третю. Фактично те ??ж саме зробив нині "позбавлений влади" лідер Киргизії Аскар Акаєв. Був висунутий на третій термін і нині покійний президент Азербайджану Гейдар Алієв, але швидкоплинна хвороба змусила його зняти свою кандидатуру з виборів на користь сина. Влітку 2006 р. це спробує зробити білоруський лідер Олександр Лукашенко, які також ініціював зміни до конституції, що дають йому право балотуватися втретє. Але, якщо всі вищезгадані президенти намагаються хоча б формально легалізувати продовження своєї влади, то глава Туркменістану Сапармурат Ніязов вже давно всім цим знехтував. Він отримав за допомогою референдуму статус довічного президента.

Ірина КОВАЛЬЧУК, "Сегодня"