Абрам і Береза: витоки конфлікту

Розпочатий в жовтні лондонський судовий процес " Березовський проти Абрамовича "із запитом до 5 мільярдів доларів, однозначно, одна з найгучніших скандальних подій в році, що минає 2011 році. Та й самі сторони конфлікту досить цікаві. З одного боку - відомий скандаліст і викривач путінської Росії Борис Березовський, для якого важливо бути в центрі уваги ЗМІ не менше, ніж голлівудській зірці першої величини. З іншого - Роман Абрамович, сирота і безпритульний, про який майже нічого не було чутно в 90-ті, і який засяяв саме при "путінському тоталітаризмі".

Відео дня

Взагалі, Березовський за типом характеру здорово нагадує Юлію Тимошенко. Для нього характерне постійно перебувати з кимось у стані війни, при цьому такий стан для нього є перманентним. У різний час це були Гусинський, Каданніков (екс-директор "АвтоВАЗу"), Лужков, Чубайс, Потанін ... І це тільки найбільш яскраві постаті істеблішменту Росії 90-х-00-хх. З самим же Абрамовичем Березовського пов'язували досить тривалі ділові відносини (якщо можна так коректно сказати про Росію бандитських 90-х).

Починаючи з 1993 року, через створену Борисом Березовським офшорну фірму Runicom Ltd Абрамович з Ноябрьська продавав нафту. Продаж у двох російських пішла настільки успішно, що вже в 1995-му вони (плюс Олександр Смоленський) вирішуються на наступний крок - створення і присвоєння одній з найбільших нафтових компаній - "Сибнефть". Компанія з видобутку нафти відразу стала двадцятим у світі і шостий в Росії.

Тут потрібно відзначити специфіку діяльності двох партнерів зразка 1995 року. Безпосередньо бізнесом займалися Абрамович і Смоленський, Березовський же, маючи доступ до "Родині", лобіював діяльність компанії на державному рівні. Наприклад, після нервової перемоги Єльцина на президентських виборах 1996 року (у лідера комуністів Зюганова тоді реальні шанси були стати президентом РФ), одним з перших указів новообраного керівника Росії, стало податкове послаблення для "Сибнефти".

До слова, і створення самої "Сибнефти" досить темне. Абрамович з Березовським в ті часи діяли в унісон і при створенні державного нафтового гіганта ними були відкриті ряд фіктивних компаній, метою яких було викуповувати акції "Сибнефти" на первинних аукціонах. Таким чином, Абрамович і Березовський придбали контрольний пакет акцій, який за найскромнішими оцінками їм обійшовся в 25 разів дешевше їхньої ринкової вартості.

Іншими словами, "тандем" двох підприємців діяв цілком успішно до кінця 1990-х, поки на обрії не з'явився ворог № 1 Бориса Березовського - Володимир Путін. Саме тоді у Березовського все стало летіти в тартарари. Відкрите звернення агентів ФСБ (серед яких був такий собі Олександр Литвиненко) про те, що їх керівництво (глава ФСБ - В. Путін) наказало їм убити Березовського, потім кримінальні справи вже проти самого Березовського за фактом розкрадання в компаніях "АвтоВаз" і "Аерофлот" , і як фінішний трамплін - позбавлення мандата депутата Держдуми.

А ось тепер приступаємо до суті конфлікту.

Березовський звинувачує Абрамовича в тому, що той змусив його продати акції "Сибнефти" за заниженою ціною за "якісь" 1,3 мільярда доларів. Однак, якщо розбирати комплексно становище, в якому опинився Березовський, то у нього ситуація була буквально наступна: або в Лондон хоч з якимись грошима, або кудись в Читу (куди трохи пізніше послідує Ходорковський). Березовський, який ще при Союзі захистив докторську дисертацію з комунікативним технологіям (реально захистив, а не як сучасні українські чиновники і депутати) зрозумів швидше нові розклади в російській політиці, і рішення (правильне рішення) прийняв також дуже швидко. Акції "Сибнефти" були продані в 2000-му, і в цьому ж році Абрамович назавжди залишає територію Російської Федерації. До слова, вже будучи в Лондоні, Березовський через Абрамовича (у того якраз відносини з новою владою були на висоті) продав і свій пакет акцій ОРТ. Цю угоду Березовський теж вважає "несправедливою". Але для порівняння можна згадати епопею Гусинського з НТВ. Так що, будучи емігрантом і в немилості у всесильного Путіна, примудритися ще й виводити активи з Росії - цілком собі досягнення.

А от ситуація у Абрамовича зараз непроста. Започаткували судовий розгляд нічого хорошого йому не обіцяє. Прокуратура РФ за "Сибнефть" активно взялася відразу ж після приватизації компанії Абрамовичем в 2001 році. У результаті вже через чотири роки Абрамович змушений був продати 72.7% акцій компанії "Газпрому" за 13 мільярдів доларів, і на цьому фактично закінчився його великий бізнес у Росії. Більшість активів Абрамович вивів за кордон, зберігши за невідому мзду лояльність президента Путіна. Але при цьому вирішив жити в більш цивілізованому Лондоні, ніж непередбачуваною Москві (яка в індивідуальних випадках може розширитися і до Сибіру). І тепер Абрамович, якщо хоче і на майбутнє заслужити лояльність Західного світу, повинен буде підкоритися будь-якому рішенню Високого суду Лондона.

Олег Дерипаска, з яким Абрамович все в тому ж 2000-му створював "Російський алюміній", вже підтримав екс-губернатора Чукотки та власника "Челсі". Зокрема, Дерипаска заявив, що Березовський взагалі ніколи не був акціонером алюмінієвих компаній, які Абрамович вніс в якості активів при створенні "Русала". (За "Русскому алюмінію" ситуація та ж - Березовський стверджує, що він контролював частину акцій цієї компанії, але і тут його змусили з усім розпрощатися).

У кожному разі, розгляд питання вартістю в 5 мільярдів почалося. Робимо ставки ...