РФ готує анексію Нагірного Карабаху - ізраїльський політолог
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Професор політології ізраїльського Хайфського університету Бренда Шеффер в статті для The New York Times припустила, що Росія продовжуватиме задовольняти свої імперські амбіції, і збирається розширити свою територію за рахунок Південного Кавказу. Автор статті має на увазі невизнаний Нагірний Карабах, про долю якого впродовж майже трьох десятків років сперечаються Вірменія і Азербайджан.
Політолог Бренда Шеффер впевнена, що "Україна не єдина країна, де Росія каламутить воду", пише Inopressa . На думку професора, після розпаду СРСР в 1991 році Москва "регулярно підтримувала сепаратистів у прикордонних державах, щоб змусити ці країни змиритися з російським диктатом". І зараз Москва намагається посилити конфлікт між Вірменією і Азербайджаном, зображуючи з себе при цьому "повелителя-миротворця".
На підтвердження її слів, в перший тиждень серпня ситуація навколо Нагірного Карабаху дійсно різко загострилася. У зіткненнях на кордоні загинули до 40 вірменських та азербайджанських військовослужбовців. У Сочі 10 серпня, під час зустрічі президента РФ Володимира Путіна з лідерами Вірменії та Азербайджану Сержем Саргсяном та Ільхамом Алієвим, крім іншого обговорювалося питання Нагірного Карабаху, але ніяких певних домовленостей досягнуто не було. Сторони лише констатували, що конфлікт може бути врегульований мирним шляхом, а Саргсян і Алієв обмінялися взаємними претензіями щодо територіальной суперечки.
Читайте: Журнал The Economist висміяв Путіна і його "новий світовий порядок"
Путін, у свою чергу, знову виступив у якості миротворця і закликав сторони конфлікту "проявити терпіння, мудрість, повагу один до одного". Російський лідер запевняв, що "будь-які складні ситуації можуть бути дозволені, якщо є добра воля". При цьому він зазначив, що для вирішення карабахської проблеми необхідно скористатися можливістю, яку дають "історичні зв'язки Росії, Вірменії та Азербайджану".
На думку Шеффер, за цими примирливими фразами стоїть хитромудрий план Москви ввести російські війська в спірний регіон і шантажувати обидві сторони протистояння. Як вважає професор, як тільки російські сили прибудуть на місце, ні Вірменія, ні Азербайджан не зможуть тісно співпрацювати з Заходом, не побоюючись відплати РФ.
Читайте: Анексія Криму викликає у росіян все менше радощів
Також у автора статті є підозра, що останній спалах насильства на кордоні - це була спланована Росією провокація армії Вірменії. Адже відновлення відкритих бойових зіткнень може дати Росії привід для відправки більшої кількості військ в Карабах під видом миротворців.
За словами Шеффер, існує ще один момент через який Москві вигідна дестабілізація обстановки на Південному Кавказі. Туреччиною і Азербайджаном планувалося до кінця 2014 року побудувати газопровід TANAP, через який газ буде йти з Азербайджану до Туреччини і далі в Європу, в обхід Росії. Звичайно, це знизило б залежність Європи від російського палива, що Москві це не вигідно, тому, професор вважає, Росія має намір зірвати будівництво газопроводу.
Читайте: Анексія Криму була несправедливою і може привести до перегляду європейських кордонів - Меркель
Політолог також закликала Вашингтон відреагувати на явні наміри Росії щодо "територіального захоплення". Бренде Шеффер зазначила, що США як видно нічому не навчили ситуації в Грузії після війни 2008 року і визнання Москвою Абхазії і Південної Осетії, а також останні події на Україні.
На думку автора статті, щоб припинити спроби Путіна "анексувати" нові території, президент США Барак Обама повинен публічно засудити дії Путіна і допомогти окупованим регіонам повернути незалежність.
"Якщо дозволити Південному Кавказу втратити суверенітет на користь Росії, це завдасть смертельного удару по здатності Америки укладати й підтримувати союзи на пострадянському просторі та за його межами, яка і без того зменшилася", - резюмує Шеффер.
Читайте: Донбас обійдеться Росії в 3,5 рази дорожче, ніж анексія Криму - Сікорський
Нагадаємо, Карабахський конфлікт триває вже третє десятиліття. Він почався в лютому 1988 року після того, як Нагірно-Карабахська автономна область (НКАО) заявила про вихід з Азербайджанської РСР. У вересні 1991 року було оголошено про створення Нагірно-Карабахської Республіки (НКР), невизнаної офіційним Баку. В ході збройних зіткнень Азербайджан втратив контроль над Нагірним Карабахом.
У 1992 році стартували переговори між двома країнами по врегулюванню за участю Мінської групи ОБСЄ, співголовами якої є США, Росія і Франція. Ніяких помітних результатів з проблеми за весь час досягти так і не вдалося. Сутички з загибеллю людей на вірмено-азербайджанському кордоні на карабаському напрямку відбуваються із сумною регулярністю.
Як повідомляв "Обозреватель", навесні цього року Росія анексувала Кримський півострів. У Криму 16 березня пройшов неконституційний сфальсифікований референдум, на якому "За" приєднання до Росії нібито проголосували 96,77%. Україна готує позов до Міжнародного суду ООН проти РФ, щоб повернути Крим.