Золото партії

В Іспанії розгорілася політична криза, який вже порівнюють з місцевою варіацією Уотергейту. Прем'єр-міністр Іспанії (по суті, глава держави) Маріано Рахой звинувачується в залученні незаконного фінансування своєї Народної партії.

Нам би їхні проблеми

Скандал навколо незаконного фінансування правлячої Народної партії (а йдеться про суму, що перевищує 20 мільйонів євро) сплив ще в лютому поточного року, коли був заарештований скарбник "народників" Луїс Барсенас. Прем'єр Іспанії Маріано Рахой тут же публічно відхрестився від Барсенаса, заявивши, що не тільки нічого не знав про подібні махінації, а й самого скарбника партії ідентифікує з величезним трудом. Півроку скандал слабо тлів, що влаштовувало Рахоя і його однопартійців і зовсім не влаштовувало самого Барсенаса, так як саме останньому став світити реальний тюремний термін. Скарбник пішов на компромісне співпрацю зі слідством, чим викликав гнів "народників", які почали публічно називати Барсенаса злочинцем.

У кожному разі, ситуація складалася явно не на користь скарбника. Навіть з урахуванням того, що в Іспанії працює дійсно незалежна судова система, виступати поодинці проти чинної влади практично безперспективно. І скарбник пішов на радикальне загострення конфлікту. Барсенас передав журналістам свою смс-переписку з прем'єр-міністром Іспанії. Листування підтверджувала не тільки факт близького знайомства глави держави з головним рахівником "народників", а й демонструвала, як Маріано Рахой морально підтримував Луїса Барсенаса. "Крепись, я з тобою" і "Ми тебе не залишимо" - такі смс опублікувала головна політична газета Іспанії "Ель Мундо".

Однак сама по собі листування підтверджує тільки непряму провину Рахоя. А тому Барсенас передав газетярам ще й копії нелегальних рахунків партії.

У понеділок відбулося перше судове слухання по даній справі, на якому Барсенас заявив, що особисто передавав Рахою в 2009 і 2010 роках готівкою 90 тисяч євро. Ще по 20 тисяч євро отримали три високопоставлених особи партії. Гроші, за показаннями Рахоя, списувалися з рахунків партії, які поповнювали іспанські бізнесмени. З останніми робота була поставлена ??"на потік" ще задовго до 2011 року, коли Народна партія перемогла на дострокових виборах.

Криза 2008 року боляче вдарила по рейтинговим позиціям соціалістів уряду на чолі з Хосе Луїсом Сапатеро, і саме Рахой задовго до виборів більшістю експертів вже "читався" новим прем'єром Іспанії. Згідно зі свідченнями Барсенаса, незадекларовані "пожертви" бізнесменів значно перевищили допустимий законами Іспанії ліміт. Багато бізнесменів платили по кілька сот тисяч євро Народної партії, і більшість цих грошей ходило "в конвертах".

Тільки в 2011 році Барсенас видав лідерам партії більше 500 конвертів, в кожному з яких було по 20 тисяч євро. Для іспанського суспільства, де третина населення сидить без роботи, сам факт подібних махінацій вже виглядає зухвалим.

Україна - не Росія, Іспанія - не Україна

Якщо проводити аналогію з українськими реаліями, то корупційний скандал в Іспанії виглядає майже комедійним. У країні (зараз говоримо про Україну), де влада і опозиція останні 8 років систематично звинувачують один одного в тому, що місця в партійних списках продаються (при цьому називаються конкретні багатомільйонні такси), а одноразове голосування одного нардепа також може "стимулюватися", " якісь "20 мільйонів незадекларованих євро точно не шокують. Де беруть кошти ті ж комуністи на рекламну кампанію на ТБ, або хто фінансує повномасштабну промо-компанію в Києві лідера дрібної Європейської партії Миколи Катеринчука, поясненню в нашій країні не піддається. В Іспанії ж (до речі, за європейськими мірками, країні далеко не показовою демократії) суть проблеми бачать не стільки в сумах, скільки в самому факті обороту незадекларованих грошей. А тому опозиційні сили вже закликали Рахоя піти у відставку.

Сам прем'єр-міністр до подібного кроку виявився явно не готовий, про що буквально напередодні судового слухання у справі Барсенаса, оголосив публічно в ЗМІ. За своїм "першою освітою" Маріано Рахой є пропаленим юристом, для якого пускати пил в очі довгий час було непоганим фінансовим підмогою в його яскравим і насиченим політико-юридичну кар'єру.

"Я не піддамся на шантаж. Все що опублікували в смс - тільки підтверджує раніше сказані мною слова і доводить мою повну невинність. Ми живемо в країні, де панує верховенство права, ми живемо за Конституцією, а Іспанія - це та країна, де незалежно від влади здійснює свою діяльність суд, поліція і прокуратура ", - розпинався у зверненні до ЗМІ Маріано Рахой. Загалом-то, зі словами прем'єр-міністра Іспанії посперечатися складно, але саме незалежність судової влади і може з Рахоєм зіграти злий жарт.

Політичне майбутнє Рахоя вже можна назвати "закритим". Дискредитоване навіть не стільки його ім'я, скільки сама партія, якій на наступних загальних виборах відмитися буде дуже складно. Сам же Рахой буде відбиватися до останнього (про що він вже прямо і заявив), так як наступного шансу стати главою держави у нього вже не буде. Зате є шанс опинитися у в'язниці, що після 2008 року стало певним трендом в об'єднаній Європі. Подібну метаморфозу "з грязі в князі" за останні роки проходили / проходять політичні лідери Італії, Хорватії, Чехії, Ісландії та Іспанія лише одна "з" в цьому списку.

Проте сказати, що ТАМ "тирять" так само, як і ТУТ, все одно не вийде. Безумовно, працюй Рахой не в Іспанії прем'єром, а рядовим нардепом в Україні, його з його "корупційними махінаціями" підняли б на сміх. 90 тисяч євро в конверті для лідера найбільшої в країні партії за українськими мірками виглядають "убого". У нас стільки на місяць "збирає" керівник середньої республіканського відомства. Інша справа, що в Іспанії (як і в решті Європи) дієво громадянське суспільство. Сам факт беззаконня, незалежно від того, якого масштабу це беззаконня було і яке обличчя його вчинила, - це вже беззаперечний привід до самого ретельного розслідування. І в цьому плані Рахою не зовсім пощастило. Іспанія все ж таки не Україна, хоч і знаходяться країни на одному континенті. А тому кар'єра поки що чинного прем'єр-міністра дуже скоро може розвиватися в неприємному для нього місці - спочатку в суді, а потім як уже вийде.