Вбивства журналістів все частіше залишаються безкарними

2004 рік, що став одним з найбільш смертоносних для журналістів по всьому світу, показав, що влада багатьох країн не в змозі провести результативне розслідування і покарати винних. Такі висновки авторів щорічної доповіді Міжнародного інституту преси, опублікованого на сайті організації. За даними інституту, минулого року в 191 країні загинули 78 журналістів. Найнебезпечнішим місцем для преси залишається Ірак, де загинули 23 людини. Всього на Близькому Сході і в Північній Африці в 2004 році загинули 27 осіб, стільки ж - у країнах Азії. На рахунку обох американських континентів - смерть 15 працівників ЗМІ. Ще двоє загинули в Африці і семеро - в Європі, причому троє з них - у Росії. Автори доповіді підкреслюють, що, хоча журналісти гинули з різних причин, огляд самих різних за рівнем життя і географічному положенню країн світу - Бангладеш, Білорусії, Гаїті, Гамбії, Мексики, Філіппін, України та інших - говорить про повсюдну безкарності винних у їх смерті. Найгірше йдуть справи на Філіппінах, де за останні майже 20 років загинули 56 працівників ЗМІ, в тому числі 12 у 2004 році, і жодна людина не був засуджений у зв'язку з цим. Також ніхто не поніс покарання за п'ятьох загиблих торік у Бангладеш. Така ж картина - Мексиці і на Гаїті, де загинули чотири і один журналіст відповідно. У Росії самими відомим прикладом безкарності вбивць є вбивство головного редактора російського Forbes Пола Хлєбнікова. Що стосується України, то автори доповіді нагадують про страшну розправу над журналістом Георгієм Гонгадзе, розслідування якої тягнеться вже п'ять років. Серед головних причин виникнення такої жалюгідної ситуації глава Міжнародного інституту преси Йоханн Фрітц (Johann Fritz) називає "нездатність допитати належним чином свідків, зробити висновки з виявлених зачіпок, втрату доказів, бажання закрити справу якомога швидше, корупцію, упереджене ставлення суддів, інертність або навіть апатію ". "В інших випадках причина більш явна: уряд, який хоче приховати винних чи мотиви вбивства, - вважає Фрітц. - У таких випадках влада і устранітель виявляються заодно, так як і ті й інші хочуть змусити журналіста замовкнути".