Фашистська Німеччина планувала проти союзних військ всілякі диверсії, збираючись додавати отрути в каву, шоколад і сигарети для військовослужбовців, які звільняють Європу від німецької окупації. Такі відомості містяться в розсекречених нещодавно документах британської розвідслужби MI5.

Відео дня

Допитуючи полонених, союзники встановили, що Головне імперське управління безпеки (РХСА) мали у своєму складі спецпідрозділ, який планувало і здійснювало ці диверсії. Особливі завдання отримували жінки-агенти. Диверсантка повинна була, підібравшись до якого-небудь генералу союзних військ, вразити його за допомогою хвороботворних мікробів, контейнер з якими був прихований за дзеркальцем в сумочці.

Одне з знарядь убивства, захоплених союзниками, містилося в пряжці ременя. Відігнувши пряжку з викарбуваної на ній свастикою, агент відкривав невеликий пістолетний стовбур, який міг призвести два постріли.

У березні 1945 року, тобто всього за два місяці до закінчення війни в Європі, у французькому містечку Айон десантувалися чотири німецьких диверсанта, включаючи одну жінку. Їх доставив з Штутгарта через лінію фронту захоплений німцями бомбардувальник B17 ("Літаюча фортеця"). Літак встиг викинути десант до того, як був збитий.

Агентів незабаром схопили, і ті розповіли, що деякі з їхніх колег отримали ампули з різними отрутами - але не звичайні ампули з синильною кислотою, яку видавали агентам раніше для здійснення самогубства у разі загрози захоплення. Їм видавали скляні флакони з таблетками аспірину від Bayer, серед яких одна або дві містили отруту.

Смерть повинна була наступити через 10 хвилин після прийняття такої отрути. Спочатку жертву пригощали спеціально приготовленою сигаретою, яка провокувала головний біль. Агент, який увійшов у довіру до жертви, був тут як тут, пропонуючи від головного болю таблетку "аспірину". При цьому, щоб не викликати у жертви ніяких підозр, агент теж повинен був разом з ним викурити сигарету, зобразити головний біль і також прийняти таблетку аспірину. Годі й говорити, що агент при цьому курив би незайману сигарету і брав би таблетку натурального аспірину.

Нацистські спецслужби виготовили також отруйний порошок, складений на основі товченого скла і отрути. Його збиралися наносити на дверні ручки, книги і столи. Інший порошок передбачалося вручати офіціантам для розпилення в ресторанах. Товчене скло, повідомили диверсанти, їм показував технічний експерт СС гауптштурмфюрер Вінтер в містечку Нойстреліц, що на півночі Німеччини.

Ще один смертельний отрута представляв собою коричневі кульки діаметром близько 1 мм. При приміщенні такої кульки в попільничку він би випаровувався від жару сигаретного недопалка, і його випари ставали б смертоносними для всіх оточуючих. Цей смертельний кульку можна було підкласти і в запальничку, для чого були розроблені запальнички спеціальної конструкції.

Диверсантів постачали також отруєними порціями кави, цукру та шоколаду Sarotti. Зрештою, влада країн-союзниць були змушені "під страхом суворого покарання" заборонити своїм військам є німецьку їжу і курити німецькі сигарети.

У жовтні 1944 року вчені нацистської Німеччини провели в Берліні нараду, на якій обговорювалася можливість отруєння алкогольних напоїв, додавання миш'яку в печиво і ін'єкцій отрути в сосиски з використанням шприца для підшкірних ін'єкцій, пише газета. Причому отрута, на думку одного з делегатів, мав бути сповільненої дії.

Можливо, показання схоплених агентів не відповідали дійсності, відзначала розвідка. З іншого боку, повідомлені ними відомості дуже схожі, що побічно свідчить про їх правдивості, підкреслювали автори супровідної записки до розсекречених документів.