Блог | Проблем в житті було би значно менше, якби...
Незабутні моменти. Їх в нашому житті просто валом. Але водночас, наприклад я, не бачив їх щоб аж так багато. Моя увага була в думках про майбутнє, неприємні ситуації з минулого, постійно десь, але не там, де був я в той момент. Та й оцінював мій розум постійно все. Тому й не міг побачити неповторність кожного моменту.
Подорож мені дала розуміння, що треба бути постійно в моменті. Інакше пропустиш неповторність життя. Бо в це місце я може вже ніколи не повернусь, або з цією людиною вже ніколи не побачусь. Та власне і без того ніколи вже не побачусь. Бо такою як вона була і я в момент нашого спілкування і знайомства, ми не будемо вже ніколи.
З кожним днем ми по-трішки міняємось. В подорожі це відбувається значно швидше. Хочеш ти того чи ні. Подорож – це наче лабіринт твого життя. Приїжджаючи в нове місце ти постійно знаходиш щось нове в собі там. Відповіді на питання, які давно цікавили. Подорож – це не про відпочинок. Це про те, що ти зустрічаєшся сам на сам з собою справжнім. Подорож вивертає тебе на виворіт. Ми ж в житті для себе звикли прикривати невдачі в одному, перемогами в іншому. І поразки намагалися обходити стороною. Або ж з коса дивитися на них і знаходити виправдання, чому все так склалося. В подорожі від себе не сховаєшся. Тримайся і будь готовий цю правду побачити. І ой як таки краще, якщо від неї не втікати. А навпаки – хотіти її побачити про себе якнайбільше. Бо тільки так можна розгледіти себе справжнього. Не того, яким звикли бачити в суспільстві – на роботі, в родині, серед друзів. І не того, яким звик ти сам себе бачити. І саме через нових людей такої правди багато приходить. Та й те, як ми обманюємо себе. Бо кожен є дзеркалом для нас і вчителем. І що саме дзеркалить та людина можна добре розгледіти на початку знайомства, коли тільки формуються стосунки та відношення один до одного.
І ще – проблем в житті було би значно менше, якби люди давали якісний зворотній зв’язок від спілкування і проведення часу разом.
А якщо про незабутні моменти… Без лірики - стіл, за яким ще вчора сиділи вдвох, сьогодні вже порожній.
P.S. В США не дали візу. Наступні два місяці проведу в Малайзії та Індонезії. А поки - на острові Панган, Тайланд.
