Блог | Куди поїхати на день з Києва: Голлівуд над Дніпром
Автомобільний маршрут: Київ – Трипілля – Витачів – Ржищів – Трахтемирів – Бучак – Київ (близько 300 км)
"Підкажи, куди виїхати на день із Києва на машині, щоб красиво і мало людей", – часто питають мене знайомі з тих пір, як почалося пом'якшення карантину в Україні. Можливих маршрутів на 200-300 кілометрів по колу є десятки. Ми з дружиною Ксенією відкривали їх для себе та інших протягом майже 20 років. Про деякі найактуальніші з них я регулярно розповідаю слухачам "Українського радіо" по середах у програмі "52 вікенди". Більшість випробовую власними колесами хоча би раз на рік, коли організую подорожі для нашого клубу мандрівників "НавколоUA". Одним з таких одноденних маршрутів ми нещодавно відкрили сезон післякарантинних клубних подорожей на власних автівках і хочемо повторити його найближчим часом, бо це саме та, що зараз усім найбільше потрібно: краса природи, свіже повітря, зручний під'їзд та відсутність натовпів.
Канівські гори – це не лише знаменита Тарасова гора у Каневі, де похований Кобзар. Це довга гряда пагорбів над правим берегом Дніпра (точніше, над Канівським водосховищем) від Ржищева до гирла річки Рось. Це історичні місця, де стояли прадавні міста, оборонялися від ворогів середньовічні фортеці, відбувалися епічні баталії. Це потужні місця сили, хто б і як не розумів це поняття. І це просто невимовна краса!
Ця краса починається одразу за Українкою, ще у Трипіллі. На проїжджайте повз, виглядайте гору з високим флагштоком. Дівич-гора здавна була святилищем, в її силу багато хто вірить і зараз. Обов'язково підніміться на гору пішки, щоб побачити панораму села, яке дало назву трипільській археологічній культурі. З одного боку панорама зіпсута індустріальним пейзажем Трипільської ТЕЦ, але з іншого – і річкові простори, і дики острови, і горбисті ландшафти з хатинками на схилах. Символ "інь і янь" позначає хатинку, в котрій колись розміщувався приватний музей трипільської культури (вже кілька років закритий). Неподалік є і діючий державний археологічний музей, але він поки що на карантині.
Звернувши з траси у село Витачів, орієнтуйтесь на вказівнички. Відсипана гравієм доріжка приведе до реконструйованого вітряка на городищі давньоруського міста Святополч і невеличкої дерев'яної каплички. Її називають Каплицею Бердника, бо зведена вона за ескізом Тараса Шевченка активістами Української Духовної Республіки під проводом філософа Олеся Бердника. Панораму, що відкривається звідти, впізнає кожен, хто дивився фільм "Поводир" Олеся Саніна. На жаль, декорації хати дружини кобзаря Івана Кочерги не збереглася – лише колодязь і клуня. Тільки враховуйте, що на вихідні людей тут може бути дуже багато.
Містечко Ржищів притягує туристів можливістю винайняти катер, щоб здійснити річкову прогулянку до Затопленої церкви – однієї з двох споруд, що залишилися від села Гусинці, яке зникло під водами Дніпра під час спорудження водосховища Канівської ГЕС. Містечко дуже цікаве, тут можна провести цілий день у компанії з хорошим гідом. Але якщо цікавить найгарніша панорама, шукайте урочище Липки (поворот наліво приблизно через кілометр після в'їзду в місто, навпроти першої автобусної зупинки). Липова алея колишнього маєтку Долгоруких-Фадєєввих приведе до височезного урвища, з якого побачите і куполи церкви посеред Дніпра, і Лису гору, яку називають Островом відом, і напівобсипану Іван-гору з іще одним давньоруським городищем.
Щоб дістатися Трахтемирова, знадобиться навігатор, бо вузенькі дороги напівдикими селами півострова дуже звивисти та розвилчасті. Асфальт приведе прямо до шлагбаума на в'їзді до Регіонального ландшафтного парку "Трахтемирів", колишнього мисливського маєтку Ігоря Бакая (в'їзд і парковка – 50 грн). Не треба далеко ходити, щоб побачити візитівку парку – дерево-тризуб, роздивитися напівстерті написи на козацьких могилах XVII століття, перекусити в альтанці з видом на Дніпро. Але справжні поціновувачі природи та краєвидів обов'язково долають 5-кілометрову екостежку до триангуляційного знаку на висоті 222 (це найвища точка півострова, місцевий "пуп землі", який вважається найпотужнішим місцем сили) та спустяться в урочище Монастирок, де стояв колись Трахтемирівський монастир – головний духовний центр українського козацтва у XVI-XVIII століттях.
Найкращим завершенням вояжу, якщо залишиться час та сили, буде візит до маленького екзотичного села Бучак, що примостилося кількома хатками до терас стрімкої дніпровської кручі поблизу Канева. Тут знайдете Блакитне озеро, яке дуже нагадує гірські озера Карпат. Особливо якщо подивитися на нього з оглядового майданчика на сусідній горі – звідти відкривається просто неймовірна панорама з овальним люстерком озера в обіймах пишної зелені поруч з широченним плесом Дніпра. Між другою половиною 1950-х і початком 1970-х років це село та навколишні пагорби були головним натурним майданчиком Київської кіностудії імені Довженка. Параджанов, Тарковський, Іллєнко, сам метр Довженко... Можна довго перераховувати режисерів, які тут бували, і фільми, які вони тут знімали. Тому неформальний статус “Голлівуду над Дніпром” не виглядає для села перебільшенням.
Якщо є необхідність заночувати, 2-3 невеличких готеля знайдете у Каневі. Бо і панорама первозданного русла Дніпра від пам'ятника Шевченку на Тарасовій горі теж варта уваги. А якщо не хочете пропустити на цьому маршруті нічого цікавого та бажаєте поспілкуватися з дуже цікавими людьми, приєднуйтесь до колони автотуристів з Клубу мандрівників "НавколоUA" – саме збираємось у Трахтемирів та Бучак.
