Блог | Як Москва боїться єдності її ворогів

Заходила сьогодні Максакова. На жаль, Марічка вчергове стала жертвою наклепу. Кремлеботи поширили інформацію нібито, Максакова і радник міністра культури Олександр Сусленський вимагають перейменувати Великий зал консерваторії з імені Василя Сліпака у імені... самої Марії Максакової. Це абсолютна нісенітниця.

Марія нині займається репетиціями разом з 3500 бійцями АТО (ООС) історичної реконструкції приїзду Мерилін Монро до американських солдат в Корею.

І Василь Сліпак - для неї так само, як для нас, усіх Герой.

Щодо зали його імені, то якраз я був ініціатором перейменування Великої зали консерваторії на честь Василя - прими "Гранд Опера" у Парижі, який під час російської агресії приїхав на рідну землю, пішов на фронт у складі Добровольчого українського корпусу і загинув в бою від кулі московського снайпера.

Спочатку у мене взагалі була думка, що варто назвати іменем Сліпака усю Національну художню академію, яка носить ім'я Петра Чайковського. Коли я виступив з такою ініціативою з парламентської трибуни, то ряд діячів культури справедливо дорікнули мені: безумовно, Сліпак заслуговує шани, одначе, варто шукати альтернативу, бо ж Чайковський - українець з давнього козацького роду Чайок. Навіщо дарувати геніального композитора - нашу культурну спадщину - московитам, знаним історичним рейдерам.

Ми зібрались на нараду в кабінеті міністра культури Євгена Нищука, який, віддаю належне, з самого початку підтримав мою ініціативу, як і державний секретар мінкульту Ростислав Карандєєв. Були присутні також згаданий вище Олександр Сусленський та колега Ігор Мосійчук. Радились, шукали варіанти. І знайшли хороше, на мою думку рішення: лишити консерваторії ім'я Чайковського, а її Великий зал - назвати іменем Сліпака. Тоді я подзвонив двоюрідному брату Василя Володимиру Омеляну спитав його думку, він теж підтримав.

А брудні інсинуації щодо Марії - яскраве свідчення того, наскільки Москва боїться єдності її ворогів.