Блог | Вони стоять на колінах на похоронах, але поховали чоловіків від мобілізації
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Людина має право бути пацифістом і не брати зброї до рук. Коли настає війна, вона може стати санітаром, допомагати сиротам і вдовам, молитись, урешті. Вона може закликати навіть припинити братовбивчу війну, якщо йдеться про громадянський конфлікт. То її особиста справа. Але закликати воїнів покинути окопи, які зупиняють зовнішнього агресора і йти додому – це вже злочин, за який суворо карають.
Вчора пані, яка “не може бачити”, як вмирають на фронті молоді і вродливі, закликала їх скласти зброю, тобто дезертирувати. Не вона перша і не вона остання. Їхні аргументи: а)то не наша війна, а розбірки між олігархами:б) краще мир на будь-яких умовах, ніж війна, в)ми – братні народи, нам нема чого ділити.
Читайте: Издержки нашей "профессии"
В дискусії брали участь переважно жінки, бо чоловіка одразу б спитали: "а ти чого не на фронті". Я не вважаю цієї жінки та інших мироносців обох статей агентами Кремля, вони просто релікт плюгавого совка, який імітував боротьбу за мир, а насправді розпалював усюди ворожнечу. Тому цю російсько-українську війну вони розглядають як братовбивчий конфлікт і героїзм Червоної армії для них важливіший ніж подвиги січових стрільців чи УПА. Тому вони приймуть окупацію як справедливе відновлення СРСР. А вся ця емпатія від лукавого. Надійно сховавши чоловіків і синів від мобілізації, вони стоятимуть на колінах перед похоронними кортежами юних і вродливих без найменшого докору сумління. Оця фальш – найстрашніша. І я вірю, що за неї вони відповідатимуть перед Господом по всій справедливості.
Сучасні війни втратили той пафосний флер, що був раніше. Їх не оголошують, не попереджають про атаки, використовують найманців і теракти. Але мета та сама – знищити якомога більше мирного населення, промислову інфраструктуру, і влаштувати терор на окупованих землях.