Блог | Вона прийшла, гарна та холодна
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Вона прийшла...
Почалося все опівночі. Молодший вперше на рибалці, і на спінінг купив надто товсту ліску. З нього сміялись, поки... щось ту ліску зірвало, ледь не вирвавши катушку.
- Ніфіга собі! Що тут, соми є? - здивувалися бувалі.
- Я скільки на рибалці, вперше таке бачу!
Дивуються, бідкаються, співчувають.
Вони зайняті рибалкою; я притулився під сестричками-берізками. Слухаю ніч. Дивлюсь темряву.
Вони бурхливо обговорюють.
Я промовчав. Вже тоді знав, що то. Відчував.
Потім щось потягнуло вудку.
За нею другу...
Хлопці сердяться.
Я слухаю.
Почув сплеск. Тихий, без удару, але... Могутній? Щось велике, як морський дельфін, майже везгучно виринуло, вхопило повітря, зникло...
А ще я почув сміх. Дзвінкий, казковий.
І хлопці почули, але... не почули. Не зрозуміли. Подумали - з-за річки.
А ще я бачив. Це взагалі бачить лиш той, хто вірить. Інші бачать своє - те, в що вірять вони. Сомів. Вітер. Корчі під водою, бобрів - все що завгодно, тільки не правду...
Тому до них Вона не прийде.
А до мене прийшла...
Читайте: Смерть та Чиновник
Гарна, як місячне сяйво. Холодна, як студена вода. Весела, з іскорками в очах; але байдужа. До всього, що не стосується річки, води, ночі. Її світу. Світу темряви. Антисвіту?
А ще вона любить тепло, та ненавидить вогонь. Змерзла, бідолашна моя красуня, прийшла Вона до мене в пошуках тепла - того, що давно шукав і я. І ми зігріємо один одного - вона гарячим шепотом, я - теплом свого тіла...
В душі горить, палає, мов при лихоманці - холод і тепло, вогонь та лід. Вона теж, мов саламандра, вигинається, стогне, тремтить, згорає моїм теплом... Не може насититись... Невблаганна, прекрасна, холодна.
Вона прийшла до мене зігрітися. Я піду за нею, охолодитися в нічній воді. Бо інакше згорю, інакше згину...
Бо я не зможу без неї.
Моєї Русалі...