Вонь, эпидемии, изнасилования и убийства: во что буряты превратили ОРДЛО

7 минут
65,4 т.
Вонь, эпидемии, изнасилования и убийства: во что буряты превратили ОРДЛО

Я не шучу, именно так – "бурятская народная республика", называют сейчас жители оккупированной части Луганской области территорию, на которой они еще живут. Подчеркиваю "еще", потому что это отдельная тема разговора, но она уже тоже звучит по ОРДЛО пока недоверием, но уже страхом.

Видео дня

Итак, как вы поняли, сегодня новости из оккупации, из районов, где я когда-то жила. Начну с главного.

Далее текст на языке оригинала.

На цей час концентрація людей "бурятської" зовнішності в ОРЛО (окупована частина Луганської області) настільки щільна, що місцевих мешканців, скажімо так, слов’янської зовнішності, майже не видно, особливо чоловіків.

Ми пишемо "буряти", але насправді це представники так званих "малих народів руської крайньої півночі", це різні етноси, евенки, буряти та інші. Часто під "бурятами" люди мають на увазі ще й казахів чи киргизів, через розріз очей.

Буряти з’являються в ОРДЛО вже не вперше. Я писала про це, досліджувала цю тему, але от знаєте, нагадаю, що незважаючи на усі докази, навіть чесні визнання самих "героїв ополченія", тобто бурятів, місцеві проросійські мешканці ОРДЛО підтримували наративи російської пропаганди "їхтамнет" та заперечували присутність бурятів в ОРДЛО. Якщо перейдете по посиланням, це архівні статті на тему присутності бурятів на Донбасі: частина 1, частина 2, частина 3.

Я не знаю, що керувало донбасянами, але вони завжди брехали в унісон з російською пропагандою. Це перший рік, коли з ОРДЛО написали та визнали – "до Свердловська, Ровеньків та Луганська масово звозять бурятів". Але все ж таки, зараз в ОРЛО саме представники "народів руської крайної півночі". Вони погано розмовляють російською, погано пахнуть, маленькі на зріст, мають монголоїдне обличчя, не вміють користуватися туалетом та ванними кімнатами.

Вонь, эпидемии, изнасилования и убийства: во что буряты превратили ОРДЛО

У гуртожитках та готелях, де вони живуть, масово звільняються прибиральниці, й це в умовах браку роботи. Жінки плачуть, що такого бруду, як залишають російські військові, вони в житті не бачили, але, той бруд, що залишають буряти, це взагалі жах. Наприклад, у місті Свердловськ, де я жила до війни, готель на вулиці Енгельса, смердить вже за кілька метрів, як до нього підійти, бо туди заселені військові, у тому числі й буряти, випорожнюються прямо з вікон.

А ще місто знову накрила епідемія вошей та чесотки. Це таке не вперше й кожен раз пов’язано з збільшення кількості росіян в ОРДЛО. Люди пишуть, що місто виглядає жахливо. Це не тільки не вивезене більше 3-х місяців сміття, калюжі з сечі, купи шприців, склянки, бляшанки з під пива та енергетиків, ями на тому місці, де колись був асфальт, чи закриті вікна колись красивих та гарних магазинів, а й відсутність людей.

Колись тут жило 75 тисяч населення, зараз пишуть, як набереться з селами по району 25 тисяч мешканців й то гарно. Багато померло, бо ковід й "краща у світі російська вакцина Супутник" зробили свою справу. Знову ж таки, надам посилання на архівні статті на тему, як на мешканцях ОРДЛО росія проводила страшні експерименти з цією "вакциною", яку так ніде й не зареєструвала у світі. Але проросійські мешканці ОРДЛО довіряли росії, то кололи її, читати: тут, тут, тут, тут й тут.

Багато виїхало. Хто в мирні частині України, більшість на росію. Є й частка проросійських "строителей республік", які після боротьби с "гей-європою" поїхали саме туди.

Багато загинуло. Не стільки від обстрілів, як від того, що там витворяли окупанти разом з колаборантами. Підвали-катівні є у кожному місті ОРДЛО й не одиничні, це масове явище. Людей вбивали заради заволодіння майна, помсти, наруги…

ОРДЛО це великі кладовища, великі могильники й масові поховання без хрестів й написів. У 2021 року в ОРДЛО чомусь почали масово перепоховувати вбитих, маскуючи масові поховання, куди колаборанти скидали зґвалтованих та закатованих з катівень під "вбиті ЗСУ". Я думаю, це вже були перші відзнаки того, що окупанти мають намір покинути ці території й ховають свої злочини.

Багато загинуло на фронті. Спочатку могили так званих "ополченців", "народної міліції" на кладовищі було добре видно. Це квіти під колір "флага лнр", пам’ятники з "медалями за наваросію" та фото загиблих у формі "лнр". Зараз люди ховають загиблих мобілізованих, просто ставлячи хрести, щоб уникнути питань, якщо..

Якщо — це нове віяння в ОРДДО. Поки тихо й з недовірою, але вже питаються "а що буде, якщо сюди прийде Україна". Хтось вже й згоден, бо наївся "русского мира". Це так звані розчаровані. Але вони теж ненавидять Україну, бо ж не по їх пішло, бо їх розчарування в тому, що ми впоралися й перемогли, а в них та росії нічого не вийшло. Але більшість це "якщо" лякає.

Дивно, у місті повно страшних історій з прізвищами, адресами, фото у соцмережах про масові зґвалтування підлітків (різної статі) військовими з росії та колаборантами з місцевих батальйонів "ополченія", перестрілок між військовими, навіть танкові бої центрі міста, ось про те, як поводять себе буряти, як росіяни ріжуть та вивозять шахтне обладнання та готуються підривати шахти, а все одно тут "лиш бы не в Украине". Пишуть якісь звернення путіну, мовляв, цар хороший, боярє погані.

А цар знову вимагає жертви, то в ОРДЛО ще одна хвиля мобілізації. Знову ловлять чоловіків. Вже на фронт пішли студенти, пенсіонери, інваліди, а кремлівському монстру мало крові. Це вже, як ритуал жертвоприношення, а не мобілізація. Люди налякані, бо з раніше мобілізованих у місто без ніг, рук повернулося менше 10% від тих, кого забрали.

Знову ж таки, нагадаю, чоловіки, що жили в ОРДЛО з перших днів окупації, прийняли умови окупанта: отримали "паспорт республіки" та паспорт громадянина росії, пройшли новий облік у військкоматах, пройшли військову підготовку, як резервісти, знали, що їх мобілізують, якщо буде наказ "главнокомандующего лнр" чи путіна. То слово "примусова" якось не дуже підходить, коли кажуть про мобілізацію в ОРДЛО. Просто там усі сподівалися, що війну з Україною росія проведе своїми руками, тобто своїми силами та своїми громадянами. 8 років тут були впевнені, що вони поза політикою (вне политики), то за "свободу республік" буде воювати виключно російська армія та добровольці з місцевих жителів, які цього самі прагнуть. Тепер це чорні, спустілі міста, де люди майже не посміхаються.

А тепер це ще й міста, де не чути російсько-український суржик, притаманний мешканцям Донбасу, де майже не видно слов’янських облич, притаманних українцям. Тут все більше народжується дітей від "їхтамнетів", в тому числі й від бурятів. Діти першої хвилі бурятизації вже пішли до дитсадків. Мова… якось вже більше оканья, токанья, аканья. А ще більше простої російської безграмотності, усі "випускники" "республіканських" "навчальних закладів" це просто люди, що не вміють писати ні українською, ні російською, ні англійською. Так-так, й російською теж. Тут тотальна безграмотність, рівня дореволюційної росії "исчо, ничесе, дамбас, расия, нравица, сдесь, олименты, зоболивание". ОРДЛО втратило місцевих людей. Тепер це край понаїхавши їхтамнетов, які впевнено заявляють "нам тута нравицца, где мы там расия".

Тому через велику кількість бурятів в ОРЛО, люди почали казати, що вони вже "бурятская народная республика". Когось це дратує, хтось ще кричить "наши защитники", хтось сподівається, що велика кількість бурятів врятує місцевих чоловіків від мобілізації. Відношення різне.

Дратує лише те, що буряти можуть спокійно стояти та сміятися над людьми розмовляючи на своїй мові, а на запити "говорите по русски", сміються ще більше. А ще, що вони вибирають собі будинки й кажуть "йета будит наша дом, жену сваю привозить буду". Їм кажуть — "тут живут люди, хозяева, ищите пустой дом", а вони сміються, й роблять рухами показово "пах-пах" в сторону людей, немов стріляють.

Люди кажуть, що луганське прикордоння, готують до відступу росіян, й тут пройдуть страшні бої, тому людей будуть примусово евакуйовувати. Тому вже кажуть "пока ми ще тут живемо". В оце "ще" не вірять, але вже це їх лякає. Особливо після втечі росіян з Херсону, почали це обговорювати. Звісно "русские так не поступят, а может нам дадут хорошие дома, почему бы и не поехать".

Чоловіків майже немає. Зараз ця хвиля мобілізації забере з ОРДЛО вже більш молоде покоління, бо гребуть вже й 16-ти річних, й більш старіше, 65–річних.

Тому дівчата так хапаються за приїжджих й народжують, хоч від бурята, з надією, що буде годувати родину з військових пайків. А скільки народжують дівчата віком від 14-ти років, це жах. Те, що до 2014-го тут було аномалією, це зараз норма. Неймовірна кількість підлітків, які мають девіантну поведінку, п’ють, приймають наркотики, мають статеві зв’язки з дорослими, щоб мати випивку, цигарки та наркотики. Народжують після "военно-полевого романа". В ОРДЛО вже давно критичний стан з венеричними захворюваннями та СНІДом.

Страшне, жахливе життя. Колись моя бабуся казала "ніколи не носи у собі помсту кривдникам, зроби висновки щодо людини й закрий свій світ він неї, щоб ще раз не образила, а життя дивна річ, воно завжди вибере для помсти чи кари найстрашніше, ніж ти б могла сама вигадати".

Певно, це і є кара для тих, хто зрадив Україну та кричав "путин введи", писав доноси на сусідів, грабував хати біженців, які не схотіли жити в руському мирі, хто махав триколорами та радо йшов вбивати українців, й ця кара впала не тільки на їх голови, а на голови їх дітей та онуків. Якось прочитала у місцевій групі "те, кто бегал на референдум и наголосовал все это нам, давно умерли, а мы страдаем". Страшно. Боляче. Зламані життя, знищений край.

Колись це все відновиться, може, не знаю. Але буде звільнено, це точно. Просто думаю, що зустрічати наші війська на східних кордонах будуть тільки степи. А "бурятська республіка" це там не надовго, на весні там будуть гарні добрива з "малих їхтамнетів руської крайньої півночі".

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...