УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Орест Сохар
Орест Сохар
Шеф-редактор Obozrevatel

Блог | ДумайТ"Є": нотатки на полях жлобскандалу

ДумайТ'Є': нотатки на полях жлобскандалу

Якщо ви хочете, щоби власники Книгарні "Є" і надалі зберегли формат продажу винятково українськомовної книги, то сходіть до найближчої книгарні цього бренду та придбайте з десяток книг. А ще краще засватайте туди з десяток друзів, і хай вони куплять по десятку книг. Оце буде найкращим закликом до "Є" не розбавляти своїх вітрин російськомовною книгою.

Патріотизм – це прекрасно. Але він не може бути голим. Мережа книгарень – це який-не-який бізнес, і його власники налаштовані на прибуток. Підозрюю, що вони вклали у розвиток мережі не один мільйон доларів, і нині сподіваються на повернення бодай якоїсь частини цих інвестицій. І коли хтось у ФБ намагається залишати токсичні коментарі на кшталт "я розчарувалася у вас", то я можу розповісти, наскільки "розчарували ви".

Свого часу я мав честь працювати в першому українськомовному виданні ПіК під керівництвом Сашка Кривенка (підозрюю, мало хто у ФБ вже пригадує цього легендарного журналіста та редактора). Увесь галицький П’ємонт і київський Печерськ захопилися якістю цього продукту, але було лише одне "але". Захват не конвертувався у продажі, він, так би мовити, не був ужитковим. Ну як для мене старий дідусів диплом про завершення Варшавського університету: круто комусь за кавою розповісти, але не більше.

Засновники ПіКу, щоб якось зарадити ситуації, купили франшизу на російський "Собеседник", і яким було наше здивування, коли буквального з першого числа ця газетка "на язикє" у Львові продалася втричі більшим накладом, аніж наш "легендарний" (за відгуками П’ємонту) ПіК.

З часом ПіК почив у Бозі. Натомість з’явилося чимало російськомовних тижневиків, які купують патріоти, при цьому з ностальгією згадуючи журнал Кривенка-Кулика.

Якщо ви хочете читати українські книжки, піднімайте дупу та купуйте книги, і бажано при цьому їх ще й читати. Книжковий ринок – це багатостороння угода, яка вимагає присутності дуже важливого учасника – читача.

Це не музей старожитностей. І не виставка екзотичного мистецтва.

А хочете критикувати – покажіть чек…